117 окрема важка механізована бригада ЗСУ виконує бойові завдання на одній з найважчих ділянок фронту — покровському напрямку на Донеччині. Окупанти лізуть без упину, але наші воїни успішно їх знищують. На одній з вогневих позицій другої артбатареї дивізіону самохідної артилерії бригади успішно працює розрахунок британської установки AS-90. Хлопці розповіли про бойові можливості артсистеми, її переваги в бою над радянськими установками, знищені жирні цілі росіян, як працюють в умовах дії БпЛА супротивника, і чому рашисти бісяться й не можуть дістати наших артилеристів.

 Командир «Цезар», навідник «Прораб» та механік-водій «просто Ваня» з екіпажу танка РТ-91 Twardy («Тварди») одночасно навчалися в Польщі, а потім так само разом прийшли служити у 117 окрему важку механізовану бригаду Збройних сил України.

 Нинішній позивний Андрій отримав ще на початку служби. А пов’я заний він не з БпЛА, а зі скороченням від його імені. Був «Андрон», став «Дрон» — так уже повелося поміж побратимами.

 Чому до цього автомобіля неможливо підібрати ключі, але потрібен навісний замок? Що таке «докатка» і що краще: Hummer чи пікап? Як це — мчати в нічнику без штурмана, щоб вкрутитися за пів години? Чому вскочити в «поворот не туди» смертельно небезпечно? Як краще підготуватися до важливої місії? Чи правда, що бути водієм на передовій важливо і почесно, проте важко й небезпечно?

 Сама Оксана Чорна добре пам’ятає те, що їй довелося пережити.
«Я спробувала повернутися до цивільного життя 2017 року. Демобілізувалася, почала працювати в академії наук, але так і не змогла перейти на цивільне життя. Це справді важко: ти рятуєш людей, вивозиш поранених, а потім… паперова робота. Вирішила, що маю щось змінити», — каже наша героїня.

 Андрій зустрічає нас на світанку. Полігон розкинувся безмежним степом, осяяний золотим розливом вранішнього сонця, виблискує памороззю трави. Відчуття, немов опинилися в казці…
Але казка ця швидко закінчується, коли з гуркотом під’їжджає велетенська машина, військові встановлюють приладдя на ствол, підставляють ящик з-під снарядів та по черзі починають вдивлятись у прилад, вигукуючи команди екіпажу. Після того як вправу завершено, танк здійснює кілька пострілів. Андрій увесь час командує процесом.

 «Платон» за освітою мирний філософ, однак уже тривалий час захищає Україну зі зброєю в руках. Нині він згадує, як потрапив до війська, чим відрізняються бої під Покровськом від боїв біля Бахмута і яку тваринку хоче завести після закінчення війни.

 Під час сучасної агресивної війни росії проти України бої в населених пунктах надзвичайно складні, адже корективи вносять авіаційні бомбардування, масовані артобстріли, а також повітряні й меншою мірою наземні дрони. Бути готовим до бою в таких обставинах можна лише після багатоетапного навчання, яке передбачає поєднання різних складових та модулів, комбінування й компонування яких дасть змогу бійцеві обрати правильну тактику дій у конкретній тактичній ситуації. 

 Ця новітня техніка вже дуже добре зарекомендувала себе на полі бою. Понад те, за точністю та маневреністю чогось схожого серед мінометів нині годі шукати. Про переваги й технічні характеристики, а також бойові виїзди і завдання Rak розповіли командири екіпажів цих мінометів.
Зустрічаємося із хлопцями на замаскованих позиціях під час бойового чергування. Міномети загнані в капоніри, накриті сіткою і зливаються з гущавиною лісу, але готові у будь-який момент виїхати на виконання бойового завдання.

 Їй 32 роки, вона пілот FPV-дрона, а до лав Сил оборони потрапила дуже креативно: каже, що мобілізувалася через Tinder — додаток для знайомств. Про мотивацію захисниці України служити, мрії після перемоги, специфіку служби в аеророзвідці та чимало іншого розповідає вона сама.