Це один із найвищих показників  у співвідношенні не лише до загальної чисельності ЗСУ, а й порівняно з багатьма арміями світу. Представниці слабкої статі служать танкістками, артилеристками, командирами рот, взводів тощо. Офіцерські погони носять нині майже 5 тисяч жінок, 25,7 тисячі — особи рядового, сержантського та старшинського складу, майже 1,2 тисячі — курсантки.

У  Катеринопільському бюро правової допомоги на Черкащині завжди людно. Сюди приходить чимало людей із проблемами, які юристи допомагають розв’язати. Одна з працівників бюро — Антоніна Воскобійник. Їй подобається працювати з людьми, роз’яснювати норми законодавства, бачити в очах надію на можливе позитивне вирішення наболілого.

Сержант розвідувального взводу львівської 80 окремої десантно-штурмової бригади Ігор Медведюк — один з героїв фільму «Луганський форпост», створеного за підтримки Держкіно. Небагатослівний скромний хлопчина, ще майже дитина, але з яким проникливим поглядом, з якою незгасною вірою в Україну!

Гібридна війна знову демонструє свою потворну сутність. Днями під гучне брязкотіння російської зброї біля кордонів України речник лідера Кремля заявив, що РФ «абсолютно миролюбна країна» і нападати ні на кого не збирається. Таку риторику поширюють, коли в Україні досі розв’язують проблеми внутрішніх переселенців із прифронтового Донбасу та анексованого Криму — тобто людей, які потерпіли саме від «миролюбної» Росії 2014 року.

Гібридна атака режиму білоруського диктатора Олександра Лукашенка на кордони ЄС не має нічого спільного з міграційною кризою 2015 року. Оскільки її зрежисовано й виконано за допомогою білоруських дипломатичних відомств і кураторів з Росії. Про це говорили євродепутати під час дебатів «Ситуація в Білорусі та на її кордонах з ЄС, безпекові та гуманітарні наслідки». Дебати відбулися під час сесійного засідання Європарламенту у Страсбурзі. 

Влаштована Російською Федерацією міграційна криза на кордонах Білорусі з Польщею, Литвою та Латвією триває із серпня. І в усьому світі нарешті зрозуміли, що її створено штучно, а керують нею спецслужби країни-агресора Росії. 

Наша країна разом з партнерами працює над комплексним планом стримування Росії від подальших агресивних дій та зміцнення своєї безпеки і обороно-здатності для спільної протидії гібридним загрозам з боку РФ. Це стало лейтмотивом традиційного онлайн-брифінгу  міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

«У кризовій ситуації люди шукають інформацію, на яку можуть спиратися. Утім, нині, в часи соціальних медіа, є спроби використовувати страхи і просувати теорію змови. Дуже важливо боротися з цим у період пандемії. Немає простих відповідей на ці питання. Та я переконана, що хороший журналіст може і повинен бути союзником у протистоянні дезінформації», — висловила упевненість у вступному слові одна з гостей заходу старша координаторка програм Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Карін Рьольке. 

Кілька тижнів тому, коли робочий візит міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Брюсселя лише готували, його програма особливо не відрізнялася від попередніх подібних візитів. Практику участі глави зовнішньополітичного відомства у двосторонніх зустрічах і неформальних бесідах у межах засідань Європейської ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС встановлено давно. Тож планували, що й цього разу він поспілкується за сніданком з колегами й зустрінеться із главами зовнішньополітичних відомств двох країн «Східного партнерства»: Молдови та Грузії. 

27-річний Роман пройшов шлях від командира взводу до командира механізованого батальйону 14 омбр імені князя Романа Великого, куди прийшов служити 2015-го після закінчення Львівської академії Сухопутних військ. За шість років на шляху офіцера було чимало поворотів: змінювалися підрозділи, звання, фронтові населені пункти, які він із побратимами захищав, — маріупольський  напрямок, Мар’їнка, Новозванівка, Кримське, Причепилівка, де від наших позицій до окупованого Жолобка — лічені метри. Але незмінними лишилися бажання перемоги України і вміння працювати над собою.