Останніми місяцями громадськість жваво обговорює тему нововведених  фінансових векселів. Прихильники вважають їх порятунком для економіки,  а критики  від бізнесу не бажають отримувати замість грошей  цінний папір.  «УК» пропонує думки експертів щодо подальшої долі цього фінансового інструменту.

Вексель може сприяти розвитку економіки, а може завдати їй шкоди у разі несистемного  підходу до державних фінансових проблем. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Трансакції для бізнесу подешевшають

Олександр ОХРІМЕНКО, 
президент Українського аналітичного центру,
для «Урядового кур’єра»

В Україні існують фінансові векселі двох видів: казначейські та банківські. І кожен з них має специфіку, що може впливати на економіку України.

Фінансові казначейські векселі дають змогу розв’язати вічну проблему України — повернення ПДВ. Це, може, й не ідеальна модель, але досвід погашення боргу з повернення ПДВ через ОВДП-ПДВ показав його ефективність. Отримавши фінансові казначейські векселі в залік погашення ПДВ, бізнесмени зможуть їх продати і так збільшити свої оборотні кошти. Це збільшить попит на товари бізнесу, який отримає казначейські векселі, що буде стимулом для зростання промислового виробництва. І хоч казначейські векселі продаватимуть з дисконтом, це краще, ніж зовсім не отримувати відшкодування ПДВ роками або платити авансом податок на прибуток, щоб отримати відшкодування ПДВ. У будь-якому разі ОВДП-ПДВ та казначейські векселі — це зрозумілий інструмент для бізнесу, яким легко оперувати на ринку.  ОВДП-ПДВ та казначейські векселі будуть у бездокументарній формі, а це означає, що їх можна буде продавати і купувати на вторинному фондовому ринку, що має прискорити процес їхнього продажу. У свою чергу, казначейські векселі для банків будуть дуже вигідною покупкою, так як НБУ рефінансує банки під заставу держпаперів, зокрема і казначейських векселів.

Якщо бізнесмени, які отримають їх, не захочуть продати такі папери, вони зможуть їх використати як заставу під свої кредити. Банкам дуже вигідно буде брати в заставу казначейські векселі, так як вони можуть їх приймати на дуже вигідних умовах і враховувати майже за номіналом.

Казначейський вексель можна буде використовувати для сплати податків, якщо дата його погашення збігається з періодом сплати ПДВ. Це нововведення для нашого ринку, і тут є простір для бізнесу, виробничників, фінансових компаній. Це може створити окремий сегмент бізнесу на вторинному фондовому ринку — скупка казначейських векселів для сплати ПДВ. Їх випуск зменшить дефіцит держбюджету цього року, поліпшуватимуться макропоказники України, що стане основою для перегляду суверенного рейтингу країни у бік зростання. Водночас Мінфіну буде простіше фінансувати соціальні програми в цьому році без додаткових запозичень і погашати кредити МВФ.

Розв’язання проблеми боргів з ПДВ за допомогою фінансових векселів можна вважати тимчасовим заходом, бо потрібно радикально знижувати ПДВ і переходити на сплату податку з обороту. Це дало б змогу за рахунок фінансових векселів вирішити поточну заборгованість з повернення ПДВ і надалі знизити суму її повернення за рахунок зменшення самої ставки ПДВ. Досвід сплати цього податку свідчить, що у нас не працює система повернення ПДВ і краще переходити на податок з обороту.

Фінансові банківські векселі — це інструмент, на який давно чекали банківська система і бізнес. Їхня головна функція — вексельне кредитування бізнесу. Його сутність полягає, в тому, що юрособи купують банківські векселі й ними розраховуються зі своїми постачальниками. У результаті в обіг запускають банківські векселі замість безготівкових грошей. Такі вексельні розрахунки теж відбуватимуться у безготівковій формі, як тепер здійснюються безготівкові платежі у гривнях. Але при цьому вартість такого роду трансакцій для бізнесу буде значно нижчою, якщо порівнювати з кредитом у гривнях, отриманим у банку.

Фактично юрособа не платить банку за вексель, а навпаки, отримує від нього гроші у вигляді дисконту за ним. При цьому цей вид цінного паперу банк може нескінченну кількість разів використовувати у розрахунках між юрособами, економлячи для бізнесу оборотні кошти. Підприємцям не потрібно витрачати безготівкові гривні, так як вони можуть отримувати банківські векселі як оплату і використовувати їх для оплати за інший товар. Такі банківські векселі передовсім будуть вигідними великим промисловим і торговим компаніям, які мають багато контрагентів і постійно не вистачає обігових коштів.

Очікується, що попит матимуть тільки банківські векселі великих  солідних банків, а папери дрібних фінустанов навряд чи будуть представлені на ринку.

Казначейські та банківські векселі завдяки бездокументарній формі можна буде продавати і купувати на українських фондових біржах. Це має пожвавити наш фондовий ринок. Багато фінансових структур (страхові компанії та недержавні пенсійні фонди) будуть зацікавлені їх купити на фондовій біржі. Ймовірно, що обіг на ній призведе до зростання попиту на фінансові векселі з боку нерезидентів, які не дуже охоче купують небіржові цінні папери, а ось векселі, що обертаються на біржі, для них мають інтерес для інвестування. У будь-якому разі вони будуть стимулом для банківського і фондового ринку. І дуже погано, що так важко і довго реалізовували цю ідею на практиці.

Є шанс виправити ситуацію

 Тетяна РУДНЕНКО, 
керівник проекту та робочої групи Асоціації  захисту  активів 
для «Урядового кур’єра»

У серпні Асоціація захисту активів (Asset Protection Association — APA) розпочала проект  «Розвиток цивілізованого вексельного обігу в Україні». Його мета — зниження фінансових ризиків усіх учасників вексельного обігу та активізації обігу векселів  для розвитку економіки в умовах жорсткого дефіциту обігових, кредитних та інвестресурсів. АРА також заявила про створення в рамках проекту робочої групи із залученням фахівців ринку з розробки законопроектів щодо  приведення вексельних законів до норм міжнародного вексельного права та чинного законодавства, а також щодо обігу електронних векселів.

Нагадаю, що 4  липня цього року ухвалено закони № 2847 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення процедури стосовно фінансових векселів) та № 2290а (Президент підписав наприкінці липня). Цим поставлено крапку у вексельній істерії, яка тривала у Верховній Раді, бізнесі та суспільстві з грудня минулого року.

Але ці закони не можуть бути реалізовані на практиці, тому що: а) Женевські вексельні конвенції не припускають можливості існування векселя в іншій, ніж документарна (паперова) форма, тому так звані фінансові векселі не регулюються вексельним правом; б) чинне законодавство передбачає передачу права власності лише за законом; в) закону про обіг електронних векселів в Україні немає. Отже, введення в обіг інструменту розрахунків з бюджетом без законодавчого забезпечення неприпустимо; в) механізм обігу електронних векселів, що пропонується, здорожчує обіг,  знижує оперативність,  збільшує адміністративні та технічні ризики. За таких умов позитивного впливу так званих фінансових векселів на економіку країни не варто очікувати.

Закон  №2847, згідно з висновком Головного управління Верховної Ради України, «не відповідає вимогам якості законів у контексті принципу верховенства права, а юридична невизначеність його норм призведе до їх довільного тлумачення органами держвлади і суб’єктами господарювання, що може сприяти вчиненню корупційних правопорушень». Головні проблеми закону: 1) порушення обов`язкових вимог УЗ (уніфікованого закону) щодо реквізитів та тексту векселя та низки інших норм Женевських конвенцій позбавляють інструмент вексельної сили, істотно збільшуючи фінансові ризики векселедержателя. Україна постає перед вибором: чи виконувати УЗ, ратифікований нею, чи відмовитися від Женевських конвенцій офіційно, що призведе до ще більшого погіршення інвестиційного клімату країни, враховуючи позитивне і поважне ставлення іноземців до векселів. 2) Фінансовий вексель — це різновид звичайного векселя за економічною суттю, тому має регулюватися вексельним правом. Аналогічно: всі автомобілі (червоні, сині, білі) їздять за однаковими правилами. 3) Повноваження регуляторів, які надані їм цим законом щодо регулювання передачі права власності нормативно-правовими актами, суперечать чинному законодавству. Тобто, в ухвалених законах ідеться не про фінансові векселі, а про звичайне фінансове зобов’язання, на яке не поширюються норми вексельного права.

Вексель як інструмент, що регулює спеціальне  вексельне право, може сприяти розвитку економіки, але може й завдати їй значної шкоди у разі несистемного та непрофесійного підходу до вирішення державних фінансових проблем. Але системно векселями в Україні не займається ніхто. На сьогодні жодної статистики щодо векселів в Україні нема.

Вексель — єдиний інструмент, який в умовах жорсткого дефіциту обігових коштів у суб’єктів господарювання у вільному обігу забезпечує позитивний вплив на економіку та сприяє зниженню дебіторської заборгованості, яка останніми роками значно перевищує ВВП (2009 року — 133% ВВП, 2010-го — 127% ВВП, 2011 р. — 115% ВВП!) і є загрозою національній економічній безпеці України. Для позитивного і контрольованого впливу векселів на економіку країни уряду негайно потрібно переглянути ставлення до цього інструменту та розробити концепцію розвитку цивілізованого вексельного обігу. Її основи вже закладено рішенням ДКЦПФР від  2 лютого 2009 р. №226.

Думка, що закони України про електронні розрахунки та електронні документи регулюють «вексельне» питання, хибна, тому що вони можуть регулювати  лише  технічні особливості електронного обліку руху векселів. Для запровадження електронної форми векселя в Україні потрібен  спеціальний закон про електронний обіг векселів, тотожний УЗ. Цей шлях правильний, але не швидкий. Простіша та оперативніша  альтернатива — створення єдиного електронного реєстру фінансових векселів, виданих у документарній (паперовій) формі згідно зі ст. 10 ЗУ «Про обіг векселів» та Порядку ведення реєстру (рішення ДКЦПФР від 26. 10. 2010 р. №1622), який забезпечить контроль за обігом векселів шляхом обов’язкової реєстрації передачі векселя за індосаментом у реєстрі та необхідний облік обсягів випуску. Але обов’язкові умови — вільний обіг векселів та організація торгівлі ними на вексельних торговельних майданчиках при біржах за спеціальними правилами. Такий проект розроблений автором і обговорений у ДКЦПФР ще у 2010 році, але за браком інвесторів не був реалізований.

Отже, якщо вам запропонують так званий фінансовий вексель в електронному вигляді, пам’ятайте, що назва не гарантує йому статусу векселя і цінного папера, як і захисту прав його користувачам вексельним правом. Фактично в обіг запроваджується інструмент, який не має  спеціального регулювання. А це даватиме необмежені можливості для зловживань у фінансовій сфері.

Але ще є шанс виправити ситуацію на етапі розробки нормативних документів, щоб реалізувати завдання уряду щодо розвантаження бюджету. 

ДОВІДКА «УК»

Вексель — строго формальний документ у паперовій формі, який складається відповідно до Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. Порушення вимог закону щодо кількості та змісту реквізитів призводить до дефекту форми, внаслідок чого вексель втрачає вексельну силу і стає простою борговою розпискою, на яку не поширюється вексельне право.