Те, що найвигадливішими у нас завжди були люди з невеликими статками, — незаперечний факт. Наприклад сучасні фермери: той, хто має пристойні кошти і ні в чому собі не відмовляє, — просто купує, приміром, дорогу закордонну техніку чи насіння сільськогосподарських культур елітних сортів за наявну готівку, не заморочуючись позичками і кредитами. Зовсім інша ситуація у дрібних і середніх господарствах.
Оживити землю і вижити самим
Василь Левицький — емоційний та енергійний чоловік. Уже з першої хвилини спілкування притягує увагу якимось внутрішнім магнетизмом і глибокою селянською мудрістю. Хто-хто, а він, директор крохмального заводу, побудованого у с. Седнів Чернігівського району власними силами та з переконанням, що вирощену продукцію слід переробляти на місці, знає, якими жорсткими і непередбачуваними бувають умови на аграрному ринку. Приміром, свого часу йому довелося купити картоплесаджалку, в якій була нагальна потреба, за ціною «Волги» — 25 тисяч гривень, а через кілька років — уже вп’ятеро дешевше. Або, виробивши у не надто урожайний рік партію крохмалю, на один кілограм якого витрачається 6 кілограмів картоплі, й порахувавши витрати, бувало, доходили висновку: продати неперероблену бульбу було б удвічі вигідніше.
І як тут не крутитися і не шукати можливості одержати і не випустити з рук щонайменшу вигоду?
Не можна не усміхнутися у відповідь на одкровення винахідливого керівника, що не без гумору розповідає, як посадив улюблений сорт картоплі. Фірма, яка її реалізувала, просила надто високу ціну — 4,5—11 гривень за кілограм. Це попри те, що насіннєва бульба в області коштувала в межах 60 копійок. Звісно, і підприємства, і населення купували те, що дешевше. А ця фірма, у якої товар, природно, лишився непроданим, привезла його здавати на крохмаль. «Так я придбав дуже гарний сорт усього по 30 копійок за кілограм. І засадив ним свої картопляні поля. Дарма що у 20-х числах червня: погода допомогла, і урожай вийшов добрим», — розповів Василь Гаврилович.
Ще один момент, який спрацював на добробут господарства, підказало саме життя.
На підприємстві був період, коли крохмаль виходив не надто якісним. 9 років колектив бився над тим, як виправити ситуацію. Зрештою з’ясували, що бажаний результат дає тільки певний сорт картоплі, зібраний у певний час. Отже, вирощувати крохмалисту бульбу треба самим. Одразу ж постало питання техніки. І серед усіх можливих варіантів її придбання найпривабливішим виявився механізм фінансового лізингу. Тож за останні 7 років національна акціонерна компанія «Украгролізинг» стала для невеликого поліського підприємства незамінним партнером. Василь Гаврилович поступово набрав 11 одиниць техніки на суму майже 2 мільйони гривень. Завдяки цьому господарство розвивається і на сьогодні обробляє вже 1400 гектарів землі.
Якби умови співпраці не були настільки вигідними, залишитися на плаву не вдалося б, переконаний керівник. Адже йому дісталася земля, що місцями містить усього 0,7% гумусу. Один з науковців, який побував у господарстві й дослідив грунти, назвав їх чистісіньким пляжним піском. Тож доводиться не лише вирощувати врожай, а й, керуючись науковими методами, нарощувати на полях родючий шар.
«У нас нині два завдання: оживити землю і вижити самим, — підсумовує Василь Левицький. — Зичимо здоров’я працівникам лізингової компанії — без них не впоралися б».
Плакати не треба
У господарствах аграріїв області чималий відсоток морально й фізично зношеної техніки. Відчувається потреба у нових тракторах та зернозбиральних комбайнах. Переконлива ілюстрація цієї ситуації — сільськогосподарське підприємство «Колос» (м. Остер Козелецького району), що має у користуванні 500 гектарів угідь.
Ольга Макаренко, дружина і «за сумісництвом» заступник директора господарства, пам’ятає, наскільки складно було зі старими комбайнами «Колос» та «Єнісей», які весь час ламалися і потребували великої кількості запчастин. Спочатку їх було вісім, з часом лишилося тільки три. Розсипалися на ходу. Хоч сядь та й плач!
Підказаний керівником великого і міцного сусіднього господарства вихід із ситуації Макаренки спершу всерйоз не сприйняли: там, у сусідів з великими доходами, мовляв, не страшні будь-які проекти, а ми виживаємо потихеньку, страшно вскочити в халепу, з якої потім не вибратися. Те, що їм було потрібне, здавалося неймовірним і абсолютно нереальним: придбати добротну техніку за помірною ціною під маленький процент і без застави. Керівники господарства самі собі не вірили, коли, заїхавши до Чернігівської філії НАК «Украгролізинг», з’ясували, з якою легкістю можна втілити їхні мрії в життя. Сусід мав рацію: такі пропозиції однаково вигідні й для потужних, і для невеликих сільськогосподарських підприємств.
Не минуло й місяця, як Петро Михайлович з Ольгою Андріївною та працівниками господарства милувалися красенем «Славутичем». Новий комбайн, перебуваючи під заставою до повного погашення вартості, вийшов у поле і почав заробляти сам на себе. 7% річних від залишкової суми виплати порівняно з банківськими кредитами не були великим тягарем. Не змушували вивернути кишені й чітко розписані планові щоквартальні платежі. Макаренки переконалися: механізм передачі техніки в лізинг ставить господарів на ноги, а не збиває з ніг, як кредити в комерційних банках. Узяли ще й сівалку.
«Новим комбайном не натішимося, — розповіла Ольга Андріївна. — Він добрий тим, що косить усе — від жита до кукурудзи. Прибрали хліб, трохи постояв і готовий вийти на лан качанистої. Добре, що виробник херсонський — близько. Запчастини можна замовити поштою, а якщо чекати ніколи, то й проїхати автівкою – не проблема. Хочемо розрахуватися якомога швидше, щоб узяти ще щось із техніки».
КОМПЕТЕНТНО
Євген ЛИСИЦЯ,
директор Чернігівської обласної
філії НАК «Украгролізинг»:
— Наша компанія ефективно співпрацює із сільгоспвиробниками, оскільки ми знаємо, що їм потрібно. Маючи рядок у бюджеті, отримуємо кошти, закуповуємо техніку вітчизняних підприємств і передаємо її в господарства. Механізм простий, зручний, абсолютно прозорий, тому викликає довіру в керівників і малих, і великих підприємств. Нині для аграріїв Чернігівщини компанія поставила 723 одиниці техніки, і потік охочих до вигідної співпраці не зменшується.
Ми в Google+