Чернігівські художники відсвяткували перше 100-річчя своєї творчої спілки

Кожен мистецький жанр по-своєму зображує сучасність. Та найбільше вражають художні полотна, написані фарбами і душею митця. Тому ще 1916 року придеснянські майстри пензля об’єдналися у творчу спілку «Товариство художників Чернігова». Ініціював цей крок викладач малювання і креслення місцевого реального училища Микола Тарловський. Навчаючись  у класі живопису видатного художника Валентина Сєрова та побачивши трохи світу, митець перейнявся ідеєю виставок картин на кшталт «французьких салонів». Тим паче що в Чернігові на той час було багато талановитих живописців. У кожного був власний стиль і секрети, обмін якими надихав на нові творчі знахідки.

До складу товариства увійшло два десятки професійних художників та аматорів. Перша велика спільна виставка картин відбулася в готелі Биховського. Трохи згодом Микола Борисович почав створювати студію для навчання молодих талантів.

Головний зберігач Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана Світлана Курач дослідила тогочасний період діяльності товариства. «Наприкінці 1917 року відбулася вже п’ята виставка творів чернігівських художників. Проходила вона в будинку Дворянського зібрання і представляла роботи молоді, яка згодом зробила великий внесок у скарбницю вітчизняного живопису. Це Олександр Савченко-Більський, Арон  Ржезніков, Олександр Антіох-Вербицький та інші.

За спогадами Зіновія Горбовця, навіть у скрутні часи революційних катаклізмів у студії тривала робота: розтирали фарби, готували клей та пастель, шукали шматки тканини та картону, щоб учні могли вправлятися у художньому баченні світу. Досвідчені майстри навчали молодь працювати з освітленням, із кольорами тощо. На жаль, мало залишилося картин того часу. Але вони є і презентовані на сьогоднішній виставці», — розповіла пані Світлана.

«Об’єднані мистецтвом» — так назвали проект, присвячений ювілею Товариства художників Чернігова, працівники обласного художнього музею, у стінах якого твори митців початку ХХ століття обійнялися із творчим доробком молодих сучасників.

91 картина в експозиції демонструє, якими були краєвиди міста, який вигляд мали люди, що турбувало митців багато років тому. Час минає, змінюються стилі й жанри живопису, нові майстри пензля вносять нове бачення. Та залишені на полотні відбитки дійсності ще довго розповідатимуть  нащадкам про світ, який спостерігали їхні предки. Тому чернігівських художників можна вітати з першим сторіччям дружного талановитого і майстерного гурту, адже, безперечно, будуть  й інші такі самі значущі ювілеї, тому що мистецтво вічне.