Навколо цієї ідеї об’єдналися аграрії, влада та водники, і справа зрушила з місця. Напередодні професійного Дня працівників водного господарства та 60-річчя Полтавського обласного управління водного господарства саме в такому тандемі відновили роботу Градизької зрошувальної системи. І це тільки перша ластівка, повідомив начальник Полтавського облуправління водних ресурсів Володимир Фомичов, оскільки охочих поливати свої угіддя й мати гарантований урожай сільгоспкультур вистачає.

У Полтавській області питання зрошування земель сільськогосподарського призначення завжди стояло гостро. Тому за радянських часів державою тут було побудовано потужну зрошувальну мережу, що спроможна напоїти життєдайною вологою майже 50 тисяч гектарів. Якийсь період вона справно функціонувала, а потім, з розпадом СРСР, частину її внутрігосподарських мереж передали на баланс сільських рад, а основні потужності — під опіку облводгоспу. Виключно завдяки цьому вони й збереглися до сьогодні в робочому стані, й нині, коли змінився клімат, і потреба в поливі, особливо у південних районах, суттєво зросла, їх можна відремонтувати і знову використовувати. Попри те, що внутрігосподарські мережі збереглися не скрізь.

Гривня повернеться червінцем

Бізнесмени-аграрії знають, що без поливу гарантованого врожаю не одержати. Але на практиці відродити до життя зрошувальну систему не просто — дуже мало залишилося спеціалістів, які можуть це зробити, дефіцитними стали гідранти й запірна арматура, продірявилися місцями металеві труби під землею. А ще ж треба капітально відремонтувати насосні станції, канали, з яких вода подається на поля, придбати дощувалки, оформити дозвільні документи. Окремим господарствам це не під силу.

Градизька зрошувальна система, що розташована у Глобинському районі, була введена в експлуатацію у 1989-1992 роках. За її допомогою можна здійснювати полив угідь на площі 8,5 тисячі гектарів, а її послугами користувалися 5 колективних господарств. Але так склалося, що головна насосна станція зрошувальної системи не працювала майже 13 років, а магістральний канал та дві насосні —  15 років.

Відновлення роботи системи почалося у четвертому кварталі минулого року. Після того, як знайшлися зацікавлені в цьому представники аграрного бізнесу, які напевне знають, що вкладена у зрошення гривня повернеться червінцем. А водники і влада з готовністю їх підтримали. На підставі договорів із потенційними водокористувачами та із залученням їхніх коштів, провели необхідні ремонтно-відновлювальні роботи на загальну суму понад 150 тисяч гривень, і на цей момент система вже діє. У цьому році за її допомогою в районі після тривалої перерви буде поливатися 400—500 гектарів сільгоспугідь, а в наступному — площу під зрошення подвоять.    

Запасів достатньо

Володимир Фомичов називає подію історичною, і принагідно зауважує, що відновити систему їм допоміг голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук, який багато років переймається відродженням великого зрошення.

— Добре, що почалося відродження зрошувальних систем. Держава на це кошти майже не виділяє, — розповідає начальник Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства Юрій Глушко. — Хоча зрошення дає бізнесменам солідну прибавку до врожаю. Ось ми, наприклад, співпрацюємо з однією французькою компанією, що спеціалізується на виробництві насіння гібридної кукурудзи. Завдяки зрошенню вони на гектарі мають додатково 5-6 тонн насіння. Ми також без зиску не залишимося при кратності поливу 10 і нормі поливу 300 кубів на гектар. Якби тільки включати більше насосів, так дешевше подавати воду на поля.

За його словами, раніше працювало 150 дощувалок Градизької системи, а нині, поки що, тільки одна. Він також розповів, що відповідні пусконалагоджувальні роботи з відродження системи для них виконали колеги з Новосанжарського міжрайонного управління. Але нині вони формують власні аварійну бригаду і так звану групу пусконаладки. Щоб мати змогу оперативно і без сторонньої допомоги реагувати на всі можливі поломки системи під час її експлуатації.

Щодо запасів поверхневої прісної води, яку на Глобинщині використовують на зрошення, то їх достатньо. У будь-якому разі спеціалісти запевняють, що рівень Кременчуцького водосховища  дозволяє це робити.

Як повідомив для «УК» присутній у момент пуску системи представник Держагентства водних ресурсів України Юрій Яковенко, загалом цього року по країні зрошення відновлять на площі до 26 тисяч гектарів у 8 областях. Незважаючи на те, що галузь через відомі причини не одержить на капітальний ремонт систем майже 50 мільйонів гривень, як планувалося. Проте в державній скарбниці є кошти на заробітну плату працівникам галузі й на здешевлення електроенергії.

ДОВІДКА «УК»

За радянських часів у Глобинському районі поливалося 13 тисяч гектарів. Із 2002 року й по 2014 рік великого зрошення тут не було, як і в цілому по області. Його частково замінило крапельне. У такий спосіб на Глобинщині зрошують 135 гектарів сільгоспугідь, у Кременчуцькому районі — 40 гектарів, Решетилівському — 235 гектарів.