«Урядовий кур’єр» час від часу повертається до актуальної теми експортних можливостей та реалій України. Тож не зайвим буде розповісти, як держава, професійні асоціації та самі компанії лобіюють інтереси експорту продукції та послуг у різні країни.

Нагадаємо, що в першому півріччі 2020-го в Україну було імпортовано товарів на суму 24,3 мільярда доларів, а експорт становив 23 мільярди доларів. Тобто від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі — 1,4 мільярда доларів. Порівняно з першим півріччям 2019-го скорочення експорту становило 1,6 мільярда доларів, або 6%.

Позитивні приклади

Голова ради Асоціації «ЗЕД», голова ради з питань зовнішньоекономічної діяльності при ТПП України Сергій Свистіль зазначає, що ця інституція має спеціальну раду, на якій обговорюють ключові питання та шляхи внесення змін у законодавство в царині експорту та експортних можливостей компаній та ринків. Асоціація — член таких організацій: Рада експортерів та інвесторів при МЗС України, Рада з питань зовнішньоекономічної діяльності при Торгово-промисловій палаті України, Рада при Національному агентстві з акредитації України та інших. Через них лобіює інтереси бізнесу в частині вдосконалення нормативної бази.

Чимало компаній у нашій країні наводять приклади успішної співпраці із владою в питаннях вироблення нормативно-правових актів та лобіювання інтересів експортерів.

Яскравий приклад — один з найбільших виробників та постачальників риби та морепродуктів. Це компанія UFS. За словами її директора Євгена Лисяка, представники компанії лобіюють такі питання у зверненнях до народних обранців, уряду, різних міністерств та відомств.

Але й тут є проблеми, які, щоправда, більше залежать від другої сторони процесу. Експерт наводить приклад Білорусі. Ця країна закрилася для українських товарів 2014 року, не виняток наші рибопродукти.

Але попри це аналогічні товарні позиції Білорусь успішно завозить в Україну, таке постачання здійснюють з незначними показниками експортного мита.

Те саме можна сказати і про Китай. Отримати дозвіл на експорт риби та морепродуктів до цієї країни українським компаніям майже неможливо. Однак Китай завозить у великих обсягах свою морепродукцію в Україну. Звісно, всі ці питання компанії повинні вирішити з українською владою. Вона має вести зовнішньоекономічні переговори з Китаєм та Білоруссю.

Негатив від втрати ринків

Але часто держава просто не звертає уваги на проблеми експортерів. Виконавчий директор Української плодоовочевої асоціації Семен Крамаренко зазначає, що Україна втратила великий шанс завоювати чималий ринок В’єтнаму. Цього року влада не підписала угоди про вільну торгівлю із цією країною, й українські виробники яблук втратили шанс експортувати до В’єтнаму 140—150 тисяч тонн цих фруктів. Експортером до цієї азійської країни виступила Італія, яка й зайняла яблучну нішу.

«Однак влада ігнорує і важливі питання, які треба вирішити всередині країни й від яких залежатиме експорт нашої продукції. Чимало років поспіль ми благали розробити та ухвалити законопроєкт про кооперацію (набуде чинності 15 листопада — «УК»). Це дасть змогу експортерам формувати великі партії експорту. Часто трапляється, що наші господарства формують невеликі партії плодів та ягід, які не можна постачати в інші країни», — зазначає Семен Крамаренко.

Китай так і не став за останні роки вагомим зовнішньоторговельним партнером України. Про це «Урядовий кур’єр» писав ще 2017 року і особливо наголошував, що треба якнайшвидше розробити стратегію взаємодії в цьому напрямі з Піднебесною.

Але однозначно сказати, що держава жодним чином не допомагає просуванню експорту, не можна.

І все-таки вона дбає

У країні існує Офіс просування експорту. Він має розгалужену систему, яка об’єднує представництва 27 країн — членів ЄС, 50 тисяч підприємств і 17 галузей економіки. Українські компанії-експортери мають доступ інтернет-баз підприємств, консультативну підтримку та долучаються до всебічної наукової співпраці.

До речі, на сайті щодня публікують цікаві новини, де вказано компанії світу, які шукають експортерів з України з певного виду продукції чи послуг.

Неоціненну допомогу експорту в різні країни надає державне Експортно-імпортне агентство. Ця уповноважена урядом інституція підтримує та стимулює експорт товарів, які мають українське походження. Агентство надає захист експортерам від ризиків неплатежів та різних фінансових втрат, допомагає у страхуванні вантажів тощо.

Звісно, чимало моментів, описаних вище, коли компанії-експортери чекають на нормативно-правову допомогу від держави, ухвалення відповідних законів, потребують ретельного вивчення владою. Компанії-експортери повинні йти власним нелегким шляхом разом з державними інституціями. Тоді всі випробування часом буде легше пережити, і в справі експорту товарів та послуг буде значно менше проблем та нерозв’язаних завдань.