Фахівці підрахували, що три мільярди землян користуються Інтернетом. В Україні таких близько 20 мільйонів. Зрозуміло, це внесло зміни не лише в поширення інформації, а й істотно впливає на її зміст та якість.

Безперечно, нові технології, які формують нові вимоги споживачів інформації, потребують певних змін у роботі журналістів. Як у газетах та журналах, на радіо і телебаченні, так, власне, і в інтернет-виданнях. Які проблеми постають у зв’язку з цим і яке бачення їх розв’язання? Про це йшлося на міжнародній конференції «Трансформація журналістики: цифрові виклики професійним стандартам та медіа-етиці». Її організували Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Національна спілка журналістів та Комісія з журналістської етики. Представники ОБСЄ наголошували, що ніхто не може вирішувати, яка інформація нам корисна. Тому регулювання Інтернету — питання болюче. 

Звичайно, в кожного користувача Інтернету — свої уподобання і оцінки. Чому ж журналісти заговорили про виклики професійним стандартам і медіа-етику? Як на мене, спрацювало почуття відповідальності. Чи кожна інформація із соціальних мереж достовірна? Питання відкрите.

Але ось що тривожить. Читачі майже перестали читати власне новини — обмежуються переглядом заголовків.

— Соцмережі, — прозвучало на конференції, — вбивають тексти.

Причина, звісно, в читачеві. Чому він не заглиблюється в суть повідомлення? Відповідь буде не одна. І тут є над чим працювати дослідникам. Адже ми живемо в умовах інформаційної війни. А дрібниць у бою нема.

Тим паче, що самі творці цифрових медіа говорять про маніпуляції. Насамперед ідеться про брак першоджерела інформації. Без посилання на нього інформація передруковується і гуляє світом. Наводили простий приклад. Заради експерименту на сайті виклали інформацію, що ООН визнала український гімн найкращим у світі. Її передрукували 200 видань. І ніхто потім не спростував.

Ще одна тривожна тенденція: чесність втрачає цінність — люди хочуть чути те, що їм подобається. Є видання, які подібні прагнення задовольняють і підтримують.

Споживачами цифрових медіа стали не лише громадяни, а й засоби масової інформації. Вони теж тиражують розміщену там, але не перевірену інформацію. Так розмиваються професійні стандарти журналістики та експертного середовища.

Як у традиційних ЗМІ, так і в цифрових нині багато залежить від реклами. У гонитві за нею сайти прагнуть першими викласти ту чи ту інформацію, щоб залучити відвідувачів. Поспішив — отже, не перевірив. Хто ж перевіряє, втрачає відвідувачів, а значить — і рекламу. Як вийти з цього глухого кута?

Учасники процесу мріють про часи, коли реклама стане адресною. І сподіваються, що напрацювання конференції пришвидшать такі процеси.

Прозвучало на зібранні й застереження: людина екранного мислення втрачає здатність аналізувати. Перевантажені мізки захищаються і, захищаючись, сприймають найлегше і найпростіше. Тому зорове мислення — поверхове, значить, неперевірена інформація стає переконанням, так створюється можливість маніпулювання.

ПРЯМА МОВА

Олег НАЛИВАЙКО,
голова Державного комітету з питань
телебаченнята та радіомовлення:

— Дуже добре, що у складний період нашої держави ОБСЄ надає нам допомогу. Нині ми — на порозі роздержавлення ЗМІ. Досвід цифрових медіа в цьому допоможе. В державі розроблено стратегію розвитку інформпростору. Для її здійснення журналіст має бути патріотом і говорити правду.

 Сергій  ТОМІЛЕНКО,
виконуючий обов’язки голови
Національної спілки журналістів:

— Журналістська солідарність — не лише слова, а й діла. Тому намагаємось допомагати журналістам Донбасу, проводимо для них навчання. Цифрові медіа змінюють журналістику. І ми повинні бути активними учасниками процесу.

Володимир МОСТОВИЙ,
голова Комісії з журналістської етики:

— Цифрові технології ставлять виклики, які слід опановувати. Постає багато можливостей і водночас проблем щодо дотримання журналістської етики. Не лише професійних, а й психологічних. Щодо перспектив, то я ставлюся до них з оптимізмом.