Мало хто з жителів міст і містечок України не стикався зі свавіллям комунальних служб, намагаючись добитися якісних послуг, справедливого нарахування оплати. Але хоч би скільки ми стукали у зачинені двері керівників цих підприємств чи апелювали до місцевої влади, навряд чи могли чогось добитися. І причина цього не одна: невідповідність законів та нормативних актів реаліям сьогодення, прагнення власників підприємств із надання комунальних послуг за будь-яку ціну збільшити власні прибутки, застарілість та зношеність мереж, надмірна зайнятість можновладців через чергові вибори. Проте не варто зневірятися, бо принаймні у Харківській області люди можуть отримати допомогу в захисті своїх прав та відновити справедливість.

Жодна зі скарг не залишається нерозглянутою

З настанням холодів та підвищенням тарифів на комунальні послуги в регіоні значно зросла кількість звернень до Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області зі скаргами на неякісні послуги комунальників, що свідчить не лише про негаразди в комунальній галузі, а й про рівень довіри до цього органу. 

Якби в Україні визначали рейтинг довіри до  контролюючих органів, покликаних обстоювати законні права та інтереси громадян, то, найімовірніше, чільне місце в ньому посіла б саме Держпродспоживслужба. Це можна стверджувати майже зі стовідсотковою впевненістю на Харківщині, де, як свідчать відгуки жителів у соцмережах та показники ефективності роботи ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області, фахівці управління результативно і принципово реалізують державну політику захисту споживачів. Щомісяця, за словами його начальника  Олега Богінського, до управління захисту споживачів надходить понад 100 звернень з різних питань. 

«Напередодні зими, коли видно всі проблемні місця в житлово-комунальному господарстві, кількість скарг зростає, як і навантаження на працівників управління захисту споживачів, — зазначає Олег Богінський. — Але наші фахівці з цим справляються, і жодна зі скарг не залишається нерозглянутою».

Як розповів начальник Головного управління, жителі області найбільше нарікають на якість послуг та проведення нарахувань з газо-, тепло- та гарячого водопостачання. Не зовсім втішна  ситуація і з подачею до житла холодної води та водовідведенням, утриманням будинку й прибудинкових приміщень, електропостачанням. Нині, за інформацією управління захисту споживачів, таких скарг щодо якості послуг у житлово-комунальному господарстві цього року вже майже 200, а не задоволені цифрами у платіжках люди надіслали 75 звернень із проханням допомогти відновити справедливість.

«За отриманими від громадян та перенаправленими  з інших органів зверненнями  наші фахівці провели 158 заходів державного нагляду та контролю. Іншим скаржникам було надано роз’яснення», — розповідає в.о. начальника управління захисту споживачів Світлана Калачова та ілюструє слова цифрами. Завдяки принциповій і кваліфікованій позиції працівників управління внаслідок контрольних перевірок скаржникам після виконаних перерахунків повернуто близько 60 тисяч гривень. Найбільше в оббиранні споживачів відзначилися Харківські теплові мережі, залізши менш ніж за рік у кишені споживачів  на суму 53 711 гривень 31 копійку. Це сума, виявлена завдяки зверненням жителів Харкова. 

Скільки мотузку не плети, а кінець їй буде

Механізми для оббирання людей застосовують найрізноманітніші — від ігнорування претензій споживачів щодо фактичної відсутності послуг або їх низької якості, за які щомісяця  надсилають платіжки із приголомшливими цифрами, до відмов проведення перерахунків у вже доведених ситуаціях.

Як розповіла заступниця начальника відділу у сфері торгівлі, робіт та послуг Ольга Осадча, обмеження прав споживача трапляється фактично в усіх комунальних службах. Під час проведення нарахувань за послуги з централізованого постачання гарячої води КП «ХТМ» було не враховано відповідно до чинного свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки показання приладу обліку аж майже за шість років, що спричинило зайві нарахування в сумі 32 820 гривень 32 копійки.

«Після отримання погодження на проведення позапланового заходу фахівці відділу  виїхали на місце, де під час перевірки суб’єкта господарювання було встановлено порушення правил надання послуг, визначених статтями Закону України «Про захист прав споживачів», — розповідає Ольга Осадча. — Підприємству було надано припис про виконання законних вимог скаржника. Однак КП «ХТМ» з нашими висновками не погодилося і звернулося до суду. Але ухвалою Харківського окружного адмінсуду комунальному підприємству було відмовлено у призупиненні дії припису, і Харківські теплові мережі були змушені здійснити перерахунок та скасувати заборгованість на 32 820,32 гривні. На посадову особу КП «ХТМ» було накладено стягнення за несвоєчасне виконання припису».

Схожа історія, як розповіла Ольга Осадча, трапилася і в Балаклії. Хоч контролер КП «Балаклійський водоканал» зафіксував поломку лічильника холодної води і підприємство всупереч трьом законам України  не забезпечило своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту, споживачеві донарахували  за попередні три роки більш як 9 тисяч гривень. Щоправда, в цьому разі балаклійські водопостачальники визнали свою помилку і після перевірки фахівцями управління захисту споживачів без судової тяганини здійснили відповідне коригування на користь скаржника. Хоч, як зазначає Світлана Калачова, здебільшого суб’єкти господарювання вишукують будь-які хитромудрі лазівки, щоб не повертати споживачам неправомірно нараховані оплати і часто готові заплатити судові збори, ніж чесно вирішити питання зі споживачем.

Наприклад, в КП «Обласний інформаційно-технічний центр», що у деяких територіальних громадах регіону надає комунальні послуги з постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення, комунальники  влаштували цілі судові баталії проти ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області. Вони заперечують підсумки перевірки підприємства відділом контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби дотримання суб’єктом господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.  І це йому майже вдалося завдяки рішенню Харківського обласного окружного суду. 

А йшлося про чималі суми, адже за підсумками перевірки, Держ-продспоживслужба за виявлені порушення застосувала адміністративно-господарські санкції на 11,5 мільйона гривень, з яких по 5,7 мільйона КП  «Обласний інформаційно-технічний центр» мав заплатити до держбюджету у вигляді штрафу та повернути споживачам необґрунтовано отриману виручку. Та попри старання юристів центру, під час розгляду апеляційної скарги ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області  вони не змогли  переконати суддів Другого апеляційного адміністративного суду у правильності дій комунального підприємства.

Формуючи тарифи на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення вирішили підзаробити і на Сахновщинському комунальному водо-каналізаційному підприємстві. Як розповіла в.о. начальника відділу контролю за регульованими цінами управління захисту споживачів Наталія Нікуліна, під час планової перевірки у липні цього року було встановлено порушення. 

«Внаслідок застосування підприємством необґрунтованих тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для категорії споживачів населення без укладання нових договорів комунальне підприємство отримало необґрунтовану виручку на загальну суму  290,6 тисячі гривень», — пояснює Наталія Нікуліна. І розповідає, що за підсумками перевірки до КП було застосовано адміністративно-господарські санкції на суму монад 580 тисяч гривень, з яких комунальників зобов’язали 290,6 тисячі повернути споживачам, а керівника притягнуто до адміністративної відповідальності. Тепер керівництво підприємства, заперечуючи підсумки перевірки, звернулося до суду із проханням скасувати рішення перевіряльників і припис.

Коли закони не встигають за життям

На думку начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області, діяльність служби була б значно ефективнішою за умови досконалості нормативно-правової бази. 

«Певні закони, якими керується наша служба, вже давно застаріли, адже їх ухвалювали ще в 1990-ті та на початку 2000-х. Та й сам Закон  «Про захист прав споживачів» датовано 1991 роком, він потребує змін та доповнень. А життя, як відомо, не стоїть на місці, тому й  виникають проблемні питання під час розгляду скарг споживачів та проведенні заходів державного нагляду і контролю стосовно дотримання законодавства. У цьому разі — в житлово-комунальному господарстві», — каже Олег Богінський і наводить конкретні приклади.

Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», термін здійснення позапланового заходу щодо суб’єктів малого підприємництва не може перевищувати двох робочих днів. Однак, за словами начальника головного управління, фактично неможливо провести позаплановий захід із питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих  тарифів на комунальні послуги та всебічно розглянути звернення упродовж двох днів, надто якщо скарга колективна.

Як вважає Світлана  Калачова, потребує корегування і Закон «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», що забороняє органам державного нагляду планові та позапланові заходи. Тож у разі обґрунтованого звернення громадян про порушення законодавства про ціни та ціноутворення Держпродспоживслужба їх задовольнити не може. 

Із казусами, коли  нормативні документи не відповідають реаліям сьогодення, мабуть, стикався ледь не кожен із нас. Наприклад, скажіть, чи потрібна газова труба небіжчикові? Нісенітниця? Зовсім ні. Бо на практиці всілякі міськгази  щедро розсилають платіжки покійникам, у помешканнях яких ніхто не живе і газом не користується, про що красномовно свідчать одні й ті самі покази лічильника. Проте виявляється, існують, за словами газовиків, відповідні нормативи, за якими оплату «за трубу»  нараховують за торішньою базою.

Або ще. Теплопостачальники, користуючись нормативними документами із затертою датою, визначають якість своїх послуг за допомогою півметрового спиртового термометра, з яким до невдоволених приходить контролер і заміряє температуру в помешканні, коли увімкнено електрообігрівачі, що без них мешканці уже б цокотіли зубами. 

У Європі, до якої ми так прагнемо і з якою звіряємо тарифи, ці проблеми давно розв’язано. У більшості цивілізованих країн працює зовсім інша система контролю подачі тепла в помешкання. Там встановлено автоматичні датчики, що передають тепловикам дані про температуру батарей опалення, а не повітря у квартирі. Отож і в цьому разі через невідповідність нормативних документів  сучасним вимогам щодо якості послуг працівникам Держ-продспоживслужби буде нелегко вам допомогти.

Одне слово, все-таки віз не може йти попереду коня, і що швидше наші законодавці й нормотворці узгодять із сьогоденням нормативно-правові документи, то легше нам стане жити, принаймні боротися зі свавіллям охочих до збагачення за рахунок інших.