ПРОБЛЕМА

Через нестачу транспорту для відвантаження чорного золота зупиняються шахти
провідних державних підприємств 

Вугілля видати на-гора з багатометрової глибини це півсправи. Важливо, щоб чорне золото дісталося до споживача — на теплоелектростанції. Але сьогодні 65 тисяч тонн готової вугільної продукції накопичилося на складах шахт тільки державного підприємства «Свердловантрацит». Наявність подібних проблем підтверджує й ДП «Ровенькиантрацит». І все, за словами генерального директора Олександра Коваля, «через критичне забезпечення вагонами».

Щоб знайти оптимальне рішення для непростої виробничої ситуації на державних підприємствах, голова Луганської облдержадміністрації запросив на нараду до обласного центру майже повний склад керівництва Донецької залізниці, яка здійснює 87 відсотків усіх вантажоперевезень у регіоні.

— Забезпечення вагонами й так не перевищувало 84,6 відсотка, але різко погіршилася ситуація в червні. Зазвичай наявна кількість вагонів подається неритмічно, як наслідок — збагачувальні фабрики простоюють. Через недостачу вагонів немає можливості своєчасно розвантажувати заповнені бункери, що призводить до зупинки роботи шахт. У нас із п’яти три — «Должанська-Капітальна», «Червоний партизан», «Центросоюз» (на них припадає до 75-78 відсотків обсягу видобутку) — безпосередньо передають вугілля на збагачувальну фабрику, не маючи своїх бункерів. А ті зупиняються через нестачу вагонів. Тож, за найскромнішими підрахунками, втрати видобутку чорного золота внаслідок зупинки збагачувальних фабрик і цих шахт сягнули 120 тисяч тонн за півроку. З початку нинішнього року наші збагачувальні фабрики простояли через брак вагонів 1324 години, — розповів на нараді генеральний директор ДП «Свердловантрацит» Олександр Коваль.

Крім того, за його словами, вагони, які подають залізничники, дуже зношені, тож їх доводиться ремонтувати. Лише на ДП «Свердловантрацит» на ремонт вагонів уже використано 130 кубометрів лісу, 9138 метрів тканини, 1,5 тонни дроту. Це додаткові фінансові витрати. За словами генерального директора, «держпідприємства справно платять державі за використання вагонів та штрафи за прострочення розвантаження, а от залізниця жодного разу не сплатила штрафу за діряві вагони».

— Ситуація, що склалася з неритмічним постачанням вагонів, які, до того ж, часто неякісні, вимагає перегляду єдиного технологічного процесу роботи рухомого складу, — вважає О. Коваль.

Зрозуміло, що у представників Донецької залізниці свій погляд на проблему.

— Заборгованість перед нашим підприємством за надані послуги загалом становить 460 млн грн. Це не дає нам змоги виконувати фінансові зобов’язання, зокрема й щодо придбання нового рухомого складу, — пояснив перший заступник начальника Донецької залізниці Олександр Заруба.

Нині проблема обговорюється в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України. Голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк за те, щоб край і Донецька залізниця вибудували партнерські відносини для розв’язання спільних проблем. Тим більше, що на Луганщині є ціла низка підприємств, які можуть запропонувати залізничникам високоякісну продукцію, в тому числі й щодо пасажирського та вантажного рухомого складу, запчастин та комплектуючих. На думку В. Пристюка, «взаємні претензії пред’являти неконструктивно, потрібно спільно вирішувати питання». Також  на всіх тендерах, які проводить Донецька залізниця, повинно бути місце для луганських підприємств.

Керівник області запропонував створити спільну робочу групу, яка в конструктивному діалозі зна?йшла б механізм розв’язання цих проблем.