Не минає й місяця, аби на Черкащині не повідомляли про відкриття нового сільського медичного закладу. Ось і в період новорічних свят аж дві сучасні амбулаторії сімейної медицини стали до роботи в Уманському районі. Вони відчинили двері для пацієнтів Ладижинської та Дмитрушківської громад. Нині до відкриття готують ще одну нову амбулаторію в селищі Бабанка. А в селі Кочержинці будують четвертий на Уманщині заклад сімейної медицини, розпочатий торік восени. Їх споруджують завдяки державній програмі «Доступна медицина», використовуючи субвенцію з державного бюджету та кошти місцевих громад.

У нових амбулаторіях передбачено всі умови для надання високоякісної первинної допомоги. Тут ураховано сучасні вимоги до приміщень та медичного обладнання. Заклади забезпечено доступом до високошвидкісного інтернету для надання телемедичних послуг, комп’ютерною технікою, меблями, медичною апаратурою та зручними помешканнями для лікарів.

Ще торік навесні для амбулаторій Черкащини закупили 32 нові автомобілі загальною вартістю майже 15 мільйонів гривень. Влада всіх рівнів нині акумулює зусилля для підтримки галузі. В області торік максимально сконцентрували бюджетні кошти для забезпечення медичних закладів додатковим устаткуванням, чого не робили десятки років. З бюджету області для цього торік надано 22 мільйони гривень, з них майже 8 мільйонів — на устаткування для центральних районних лікарень.

Обіцяють гарну зарплату і навіть дачу

На Черкащині чимало прикладів, коли новозбудовані та реконструйовані сільські медичні заклади успішно виконують покладені на них завдання. Приміром, у Білозірській територіальній громаді, яка об’єднує три села, в яких понад 9 тисяч жителів, усі медичні заклади — центр первинної медико-санітарної допомоги й дві амбулаторії загальної практики — сімейної медицини у селі Білозір’я та селищі Ірдинь — повністю укомплектовано молодшим медичним персоналом та необхідним приладдям.

Щоправда, бракує кількох сімейних лікарів. Проте громада робить усе, аби створити для медиків умови, які сприяли б залученню висококваліфікованих фахівців. Тут будують житло, на що за остання роки витратили майже 2 мільйони гривень. Під квартири переобладнали приміщення місцевої школи. Недавно будівельники здали три нові квартири: одну двокімнатну і дві однокімнатні. Це відомче житло, у якому медики мешкатимуть, доки працюватимуть у селі. Недарма на запрошення ОТГ відгукнулися двоє випускників Харківського національного медичного університету.

У селі Юрківка Звенигородського району на місці старого приміщення ФАПу наприкінці минулого року завершили будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Вона обслуговує 5 тисяч місцевих жителів. Тут уже працюють педіатр, сімейний лікар, молодший медичний персонал. Тепер медичні послуги у селі не менш якісні, ніж у районному центрі. Тут є повноцінна діагностика, можна отримати первинну допомогу. А телемедичне обладнання допомагає консультуватися із провідними вузькопрофільними фахівцями області.

В амбулаторії Єрківської ОТГ в Катеринопільському районі, яка обслуговує майже 6 тисяч місцевих жителів, працює 19 медичних спеціалістів. На жаль, головний лікар і лікар сімейної медицини тут одна особа. Для забезпечення житлом майбутнього штатного фахівця в селі придбали однокімнатну квартиру. Сподіваються, що місцевий житель, який нині закінчує ординатуру, повернеться і працюватиме.

Мокрокалигірській громаді цього району, яка об’єднує шість сіл, допомагають надавати населенню медичні послуги за сумісництвом сімейні лікарі Катеринопільської центральної районної лікарні. Тут теж гостро відчувають дефіцит лікарів.

Тривалий час не можуть знайти фахівця на посаду сімейного лікаря у Медведівці Чигиринського району. Тут і амбулаторію нову збудували, і обладнали її всім необхідним. І це тоді, коли для майбутнього фахівця є кошти на чималу зарплату (йому обіцяють 12,5 тисячі гривень щомісяця), комфортне житло, службовий автомобіль з водієм і навіть дача.

Поки що ж лікар у селі приймає хворих тільки раз на тиждень. Він приїжджає із сусідніх Трушівців. В амбулаторії за головну сімейна медсестра Людмила Тираненко. За її словами, вона працює одночасно за кількох спеціалістів. Як за таких умов ефективно лікувати, ніхто не знає. Селяни скаржаться, бо їздити до лікарів доводиться аж у Чигирин, але в сільській раді тільки розводять руками: мовляв, уже не знаємо, що вдіяти.

Як зауважив керівник відділу охорони здоров’я, освіти, молоді та культури Медведівської ОТГ Дмитро Лисенко, якщо новий сімейний лікар влаштує громаду, тут для нього готові придбати бюджетним коштом приватний будинок.

Вивчилися, але не працюють

Ситуація з кадровим забезпеченням закладів охорони здоров’я області, як і в попередні роки, складна. Тенденція до зменшення кількості медичних працівників залишається. Чимало медиків через низьку заробітну плату, проблеми із житлом виїжджають з області в пошуках ліпших умов. Це відбувається й під час нинішньої пандемії коронавірусу. Тут, зрозуміло, річ не тільки в заробітній платі, а й у самому соціально-культурному середовищі на селі, яке потребує розв’язання цілого комплексу проблем, розвитку та вдосконалення. Проте нині на першому плані все-таки оплата праці. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов не раз наголошував, що низькі виплати медпрацівникам ставлять під загрозу існування всієї медичної системи України.

Можна було б наводити цифри нестачі тих чи інших спеціалістів медичної галузі в області, зокрема й на селі, однак достатньо назвати такі: на початку минулого року в 15 районах Черкащини 32 амбулаторії функціонували без фахівців лікувального профілю. Недоукомплектовано лікувальні заклади Драбівського, Городищенського, Лисянського, Тальнівського, Шполянського, Канівського, Монастирищенського, Чорнобаївського, Черкаського, Корсунь-Шевченківського та Христинівського районів. Ситуація несприятлива й цього року.

Заходи, які вживають для заповнення вакантних посад амбулаторій, як визнають в управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації, не завжди ефективні. Позаторік 116 молодих спеціалістів закінчили навчання в інтернатурі, з них почали виконувати свої обов’язки далеко не всі. Із тих, хто не розпочав роботи, один вступив на навчання до іншого закладу вищої освіти, 17 МОЗ України замінило направлення на роботу в іншу область або надало право на розірвання угоди, ще троє залишилися поза медичними закладами з невідомих причин. Укомплектованість штатних посад молодших спеціалістів з медичною освітою в області торік знизилася до 85,4%.

Хоч у неукомплектовані ФАПи щороку спрямовують випускників медичної академії та коледжу, на початок минулого року в області залишилося 63 фельдшерсько-акушерські пункти, у яких жодна штатна посада середнього медперсоналу не була укомплектована основним працівником. Найскладнішою виявилася ситуація в Канівському районі, де кадрів цієї ланки бракувало у майже третині лікувальних закладів.

Як визнають в управлінні охорони здоров’я, основні показники кадрового забезпечення медичної галузі області останніми роками нестабільні, не завжди мають позитивну динаміку. Задля поліпшення ситуації, вважають у галузевому департаменті, необхідно впроваджувати місцеві стимули: надбавки до заробітної плати, особливо молодим спеціалістам, безплатний проїзд до хворого, забезпечувати молодих спеціалістів житлом насамперед у сільській місцевості, збільшувати фінансування закладів охорони здоров’я для виплати їм підйомних, витрат на відрядження тощо.

Тут доцільно навести цитату з одного з недавніх інтерв’ю міністра охорони здоров’я Максима Степанова: «Я дуже добре усвідомлюю і хочу, щоб це усвідомив кожен. Навіть тисяча сучасних лікарень будуть нам не потрібні. Адже біля найновітнішого обладнання, біля ліжок із киснем і монітором може не бути медпрацівників. Це не апокаліптичний фільм, це може стати реальністю в нашій країні. Підвищення заробітної плати лікарям — це питання національної безпеки».

Проте з огляду на суму, яку закладено в бюджеті на фінансування медицини цього року, зар­плата лікаря буде на рівні 9 тисяч гривень на місяць. Тобто стільки, як лікар отримував торік, отримуватиме й нині.

«На більше сьогодні грошей немає», — зауважив міністр. Він запевняє, що надбавки лікарям, які працюють із хворими на COVID-19, залишаться на тому самому рівні. За його словами, завдяки цьому частина медиків отримує приблизно 30 тисяч на місяць. Хоч Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і повідомив, що з цього року закладено постійне підвищення зарплат медиків на 30%.

Що ж, почекаємо ще. Адже рекомендація авторитетних фахівців щодо виправлення ситуації все ще актуальна: поліпшити її можливо за умови раціонального управління кадровими ресурсами на рівні областей і країни, підвищення соціального захисту медиків, збільшення вдвічі обсягів державного замовлення на підготовку лікарів і медичних сестер та підвищення доступності медичної освіти.

ПРЯМА МОВА