НАДБАННЯ

Українські вчені пропонують сорти озимої пшениці,  здатні забезпечити 100-центнерні намолоти

Найбільш інноваційна галузь, вважають спеціалісти, — селекція. Нові сорти, і це підтверджує світова практика, є визначальним чинником гарантування продовольчої безпеки держави. Це вже істина. Одним із перших активно впроваджувати її в життя розпочав директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Герой України Володимир Моргун. Розвивав, коли в Україні все руйнувалося. Нині вся Україна йде по науку до Моргуна, який пропонує і демонструє, як забезпечити надійне майбутнє держави.
Директор   Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академік Герой України Володимир Моргун 

У чому сутність філософії хліба

Кілька років тому вперше в Україні заговорили про філософію хліба академіка Моргуна. Не лише науковці, а й селяни, які охоче її освоювали.

— Сутність філософії хліба, — сказав тоді під час зустрічі академік, — у тому, що Україна може і повинна збирати високі врожаї. Нам має бути соромно за 20—30-центнерні врожаї, адже маємо шанс виходити на 100-центнерний рівень. Повинно непокоїти й те, що в Європі нашу країну сприймають як постачальника низькосортного зерна.

Шлях поліпшення ситуації один — сортопоновлення і сортозаміна. На врожай і якість зерна впливає насамперед генетичний потенціал сорту. Наш інститут пропонує виробничникам пшеницю, здатну забезпечувати 80—100-центнерні врожаї. Це підтверджено практикою багатьох господарств, які об’єдналися в клуб «100 центнерів». А щоб рекорди стали нормою, щороку інститут проводить Всеукраїнський день поля.

У тому, що торік держава зібрала рекордний урожай зернових, — неоціненний внесок інституту. Якщо в Україні з 200 сортів пшениці, занесених до Державного реєстру, лише 21 здатний забезпечити 100-центнерний урожай, то третина з них — селекції інституту.

У наш час успішним стає селекціонер, який здатен не лише створити новий ефективний сорт, а й забезпечити його просування у виробництво. Адже немає відповідної державної політики та підтримки, ринок відчуває шалений тиск закордонних сортів. А вони, до речі, в умовах несприятливої зими (цього року також) гинуть, бо поступаються вітчизняним стійкістю. За таких умов величезне досягнення селекціонера Моргуна в тому, що зумів зробити виробництво хліба національною ідеєю. Цьому зокрема слугують Дні поля, які перетворюються на тижні школи високого врожаю.

Чим вони привабливі? Присутнім, яких цього року було понад 400, не лише розповідають про зроблене в інституті — їм показують завтрашній день. Так, учасників зустрічі знайомлять із новинками на дослідних ділянках. І вже там, тримаючи колос на долоні, господарник відчуває його перевагу. І якщо він готовий до впровадження новинки, то одразу може замовити елітне насіння. Без посередників, просто з господарств, які за угодами з інститутом його розмножують.

У чому переваги такого підходу? Без посередника обходиться дешевше. А головне — висока гарантія посівного матеріалу, адже інститут бере на себе відповідальність.

Маленька насінина потребує великої уваги. Фото з сайту fczerna.ru

Шанс, яким зобов’язані скористатися

Академік Моргун часто повторював, що хліб, крім іншого, — велика політика. Не лише внутрішньодержавна — міжнародного рівня. І в ній Україна може бути серед лідерів. Аргумент такий. Світове виробництво зерна має нижчі темпи зростання, ніж збільшення населення планети. За даними ООН, нині в світі голодує понад мільярд людей, удвічі більше — недоїдає.

За генетичним потенціалом і вимогами до умов вирощування сорти озимої пшениці селекції інституту можна поділити на високоінтенсивні та універсальні. До групи високоінтенсивних належать сорти колумбія, смуглянка, золотоколоса, солоха, фаворитка, достаток, чорнява, славна, володарка та інші.

До універсального типу належать середньостеблові сорти з потенціалом продуктивності 80—100 ц/га. Зокрема сорти подолянка, снігурка, богдана, трипільська, наталка, сонечко, хоревиця, чигиринка, лазурна, хуртовина, вінничанка, ятрань-60, переяславка та інші. Серед цієї групи сортів озимої пшениці сорти подолянка та ятрань-60 є національними стандартами.

Зареєстровані сорти озимої пшениці різняться за строками достигання. До ранньостиглої групи сортів належать почаївка, веснянка, колумбія, солоха.

До середньоранньої групи — сорти смуглянка, золотоколоса, чорнява, славна. Середньостиглу групу представляють сорти подолянка, володарка, переяславка, богдана, снігурка, вінничанка, фаворитка. Представниками середньопізньої групи стиглості є сорти достаток та дарунок Поділля.

Сорти озимої пшениці інституту мають хороші технологічні хлібопекарські властивості та високу харчову цінність. Абсолютну більшість сортів за технологічними властивостями зерна зараховано до групи сильних пшениць.

У господарствах, особливо у великих агрохолдингах, доцільно висівати сорти, різні за генетичним потенціалом та групою стиглості. Це надасть можливість розтягнути строки достигання, значно зменшити втрати зерна під час дозрівання та збирання, максимально ефективно планувати навантаження на зернозбиральну та зерноочисну техніку під час жнив.

Підвищення цін на світовому продовольчому ринку створює сприятливі умови для розвитку української економіки шляхом нарощування виробництва зернових. Сільськогосподарське виробництво в Україні може стати одним з рушіїв відбудови економіки загалом.

Проте з нинішньою врожайністю 20—30 центнерів Україна посідатиме в Європі лише другорядні позиції. Урожай озимої пшениці 100—120 ц/га цілком реальний для України. Так, високоінтенсивні сорти озимої пшениці селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України смуглянка, золотоколоса та фаворитка вперше за всю історію державного сортовипробування України сформували рекордні врожаї 115—124,1 ц/га. У 2009 р. сорт озимої пшениці фаворитка на Черкащині з площі 136 га забезпечив отримання рекордного за всю багатовікову історію України врожаю зерна 131,8 ц/га.

Україна може стабільно збирати не менш як 50—80 млн тонн зернових, оскільки аграрний потенціал її чорноземів оцінюють у 100 мільйонів тонн зерна щороку.

Проте зусиль самих лише селекціонерів для цього замало. Адже не секрет, що генетичні можливості кращих сортів використовують здебільшого на третину.

Чому? Причин багато. Назвемо хоча б деякі з них, про які йшлося на Днях поля.

За останні роки в Україні різко скоротилося внесення мінеральних  і органічних  добрив, засобів хімічної меліорації. Тому потрібно, вважають вчені й практики, відновити видобування сировини з вітчизняних родовищ та збільшити виробництво калійних, сірчаних, фосфорних, марганцевих добрив, активно сприяти розвиткові тваринництва, впровадити кормові сівозміни тощо.

Проблема з проблем — забезпечення виробництва вітчизняних засобів захисту рослин. Брак таких засобів призводить до втрати від 15 до 80% врожаю, унеможливлює отримання якісної продукції. Попри те, що імпорт пестицидів постійно зростає і в 2010 р. перевищив $350 мільйонів, потенційний розмір вітчизняного ринку становить понад $1 мільярд. Виробництво пестицидів є наукоємним та високоприбутковим бізнесом: світовий ринок засобів захисту перевищує $30 мільярдів і продовжує зростати.

Тим часом Україна має достатній науковий потенціал і за умови належних інвестицій та реконструкції виробничих потужностей, які існують, може започаткувати власне виробництво екологічно безпечних ефективних засобів захисту рослин.

Найвагоміші досягнення учених-селекціонерів буде зведено нанівець, якщо Україна не забезпечить виробництва вітчизняної сільгосптехніки. Лише через брак комбайнів держава щороку втрачає 5—7 мільйонів тонн зерна. Тож втрачаємо значно більше, ніж потрібно коштів на запуск виробництва вітчизняного комбайна.

Про це не говорили, а криком кричали учасники Дня поля. Селекціонери дають шанс. Інститут на договірних умовах співпрацює з двома тисячами господарств, які розмножують елітні сорти. І буде злочином, якщо на наступних етапах виробництва здобутки генетиків використовуватимуться не повністю або втрачатимуться під час збирання врожаю.

АКТУАЛЬНО

Олександр ДЕМИДОВ,
директор департаменту ринків 
рослинництва
Міністерства аграрної політики 
та продовольства:

— Жнива в Україні розпочалися. Через складні погодні умови площа, зокрема озимої пшениці, до збирання менша, ніж торік. Вистояли вітчизняні сорти. Закордонні перевірки морозами не витримали. Турбує, що не скрізь збереглися насіннєві ділянки. Аби бути з хлібом наступного року, особливу увагу приділяємо заготівлі посівного матеріалу. Міністерство великі надії покладає на господарства, де розмножують сорти Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. Вони високопродуктивні. Вміле їх використання допоможе не мати проблем з підготовкою урожаю наступного року.

АВТОРИТЕТНО

Володимир СЕМЕНЯКА, 
голова Яготинської райдержадміністрації 
Київської області:

— Сорти Інституту фізіології рослин і генетики НАН України займають в області найбільшу площу, забезпечують найвищі результати. Участь у Днях поля беру не вперше. І завжди з величезною зацікавленістю і вдячністю вченим. Адже те, що ми тут переймаємо, приносить принаймні додаткові 500 гривень на кожному гектарі. Тому, хто перший скористається порадами і насінням нових сортів інституту, буде лідером виробництва, господарюватиме прибутково.

Досвід показує переваги вітчизняних сортів. Кращий результат не в того, хто висіє найбільше сортів, а в того, хто обере найефективніші й забезпечить рекомендовану технологію виробництва.

Зважимо й на таке. Інтенсифікація виробництва вимагає збільшення затрат. На жаль, ситуація в державі складається так, що виробничники не можуть забезпечити технологічні вимоги для підвищення культури землеробства. Тому генетичний потенціал сортів використовується не повністю. Не виробничники в цьому винні — непродумана державна політика гальмує розвиток зернової галузі. Насамперед маю на увазі низькі закупівельні ціни на зерно. Тому врожай є, а прибутку його творці не мають. Одна з причин цього — торішня заборона експорту зерна. Вона спричинила патову ситуацію: вже розпочалися жнива, а нереалізовані запаси збіжжя перевищують розумні потреби. Це, безсумнівно, вплине й на цьогорічну цінову політику. Хлібороби знову можуть залишитися без прибутку, отже, не зможуть продовжувати заплановане селекціонерами сходження вгору.