Не на таку підтримку від місцевого населення очікували рашистські зайди на тимчасово окупованих ними територіях України! Відносно невелика кількість людей, які вважають загарбання «визволенням», змушує кремль та окупаційну владу на місцях серйозно працювати з більшістю українців, які тримають великі дулі в кишенях. Під довгограючі пропагандистські мантри про начебто захист «наших» (так марить кремлівський неадекватний лідер) жителів Донецької, Запорізької чи Херсонської областей окупанти, навпаки, почали переслідувати їх всіх без винятку. І російськомовних, яких там справді чимало, насамперед.

Справжнім ярмом для людей у підконтрольних рф населених пунктах стала обов’язкова примусова паспортизація: їх змушують відмовлятися від українського громадянства і отримувати документи з куркою. Окупувавши міста і села на півдні та сході України, загарбники зауважили, що тамтешні жителі не поспішають шикуватися в черги, щоб підтвердити бажання і готовність отримати російські паспорти. Тому з 1 березня там запровадили примусові методи стосовно українців, які відтоді змушені-таки обмінювати документи. Віднедавна стали відомі й подальші плани кремля: до осені паспортизувати на окупованих територіях 80 відсотків населення.

«Строго по талонам»

Звичайний календарний тиждень в окупованому Маріуполі тепер проходить під знаком звичних реалій «рускава міра». Середа — це той прийомний день, коли з 8.00 до 16.00 містянам пропонують можливість відмовитися від українського громадянства. І звичайно, з усіма обов’язковими атрибутами «союзу», за яким там дехто тужить, «строго по талонам».

А в понеділок, вівторок і четвер вимушено паспортозаклопотані пишуть і подають заяви про начебто бажання отримати паспорти сусідньої держави, яка перетворила місто на велику руїну і братську могилу. До того ж московські окупанти вже добре знають: оскільки таке бажання мають далеко не всі, то створили для них умови, коли відмовитися від нових документів важко. 

«У колишньому місті металургів, машинобудівників, докерів чи моряків тепер працевлаштуватися і розраховувати на хоч якусь невелику, але стабільну заробітну плату непросто. Тож перед працівниками підприємств, які частково працюють, установ та організацій окупанти поставили категоричну вимогу: залишаєтеся на своїх робочих місцях за умов, що відмовляєтеся від українського громадянства і натомість отримуєте російський паспорт. На деяких підприємствах це робили автоматично: попередньо зібрали у відділі кадрів всі дані працівників і потім видали документи країни-агресора. І ніхто й не пискнув, бо власник українського паспорта втрачає право отримувати зарплату, пенсію чи соціальну допомогу, щось купувати або продавати й навіть безперешкодно пересуватися містом чи виїхати за його межі», — розповідає жителька Маріуполя.

Щоб нарешті побачити такі бажані для них черги маріупольців, які буцімто добровільно і з власної волі вистоюють у них по документ із куркою, рашисти та місцеві колабораціоністи влаштували справжній терор. Насамперед взялися цинічно тиснути на представників найменш захищених категорій населення: з березня на всіх окупованих територіях втратили можливість отримувати соціальні виплати інваліди, багатодітні родини, безробітні, які досі не оформили російський паспорт. «Визволителі» не забули і про дітей та підлітків. Батьків школярів поставили перед категоричним фактом: випускники шкіл без російських паспортів не отримають атестата про середню освіту. А щоб дитині таки вручили документ рф, спершу його мають отримати батьки.

Створивши такий ажіотаж довкола кремлівської паспортизації, окупаційна влада тепер може тішитися великій кількості людей, які із згаданих причин змушені відмовлятися від українського громадянства і «бажати» стати власниками документів рф. Запис на них у Маріуполі відбувається з понеділка по п’ятницю. А всі особи, які вже записалися на його отримання, щоденно у визначену годину мають брати участь у перекличці. Якщо хтось навіть з вагомих причин не зміг взяти в ній участь, його вилучають із черги і невдаха змушений знову починати ходіння по інстанціях і записах.

«Займати чергу приходять уночі, а перекличка о 16-й. На вчора (середина березня. — П.К.) в ній було 5400 осіб, але ці цифри постійно змінюються: когось викреслюють, а інших додають до списку», — розповідає маріупольська претендентка на паспорт рф.

Це воєнний злочин

Вишикувавши людей у черги по російські паспорти, представники окупаційної влади Маріуполя поки що утримуються оприлюднювати точну кількість містян, яких вже «денаціоналізували» ось таким способом. Те саме спостерігається і в сусідньому по Азовському узбережжі Бердянську Запорізької області, де також поки що не відомі хоч би попередні підсумки паспортизації, до проведення якої окупанти докладають чималих зусиль. Як і в Маріуполі, бердянці підтверджують, що  іноді у власників нових документів залишаються й українські паспорти.

«В установі, де працює мій знайомий, зібрали заяви та інші відповідні документи, і приблизно через місяць співробітники отримали паспорти рф, а українські ніхто не вимагав здати», — підтверджує співрозмовник.

Схоже, аж ніяк не добровільна, а саме примусова паспортизація і змушує нових господарів окупованих територій не оприлюднювати підсумки оформлення для українців російських документів. Оскільки плани «денаціоналізації» вони виконують переважно за рахунок пенсіонерів, комунальників та інших категорій населення, які залежать від бюджетних виплат і допомог. А інші громадяни України шукають різні причини і можливості, щоб уникнути обміну документів.

Особливо це стосується чоловіків, оскільки для них «денаціоналізація» і паспортизація означає ще й обов’язкову мобілізацію. Наприклад, у відділи кадрів комунальних підприємств та установ Бердянська вже надійшло розпорядження підготувати списки всіх паспортизованих чоловіків, молодших, ніж народжені 1957 року.

Існує дуже показовий приклад справжньої підступної мети кремлівської паспортизації українських громадян на окупованій ще 2014 року території Донеччини. Тамтешніх людей теж закликали оформлювати російські документи начебто для їхнього ж захисту, та потім чоловіків уже як «громадян рф» мобілізували в окопи. А тих, котрі якось уникли цієї долі і вціліли до лютого 2022 року, теж «могилізували» під Вугледаром, Бахмутом, Соледаром. Тож на сьогодні, скажімо, в Донецьку з паспортами держави-агресора залишилися переважно жінки різного віку, проте у хустках одного кольору — чорного.

«Примусова паспортизація — це воєнний злочин, і все, що відбувається на тимчасово окупованих територіях, має ознаки воєнних злочинів. Відповідальна за це тільки московія. Людей, для яких паспортизація — проблема виживання: отримання соціальних виплат, пенсій тощо, — в Україні не вважатимуть злочинцями. Інша ситуація з тими, хто допомагає ворогові паспортизувати місцеве населення. Наприклад, стосовно тих, які працюють у псевдопаспортних столах, передбачено кримінальну відповідальність», — днями наголосила віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

До речі, за повідомленням Генеральної прокуратури, недавно заочно оголошено підозру у державній зраді (ч. 2. ст. 111 КК України) колишньому співробітникові міграційної служби, який брав участь у примусовій паспортизації в тимчасово окупованому місті Бердянськ Запорізької області. За даними слідства, начальник територіального підрозділу Головного управління ДМС у Донецькій області після початку повномасштабного вторгнення рф зрадив присязі й перейшов на бік ворога: у червні 2022 року добровільно очолив міграційний підрозділ у Бердянську, в якому змушували місцеве населення до отримання паспортів і громадянства рф. Зрадникові й колабораціоністу загрожує позбавлення волі на строк 15 років або довічне перебування за ґратами.