На вранішньому засіданні Верховної Ради спікер Олександр Турчинов закликав народних депутатів проголосувати за пакет антикризових законопроектів, підготовлених урядом і Президентом, і таким чином продемонструвати, що вони не словом, а ділом підтримують очищення влади. Однак уже реєстрація в сесійній залі показала, що їхні слова таки розходяться з ділом: на робочих місцях були присутні лише 232 народні обранці.
Не набагато додалося присутніх у залі й згодом після вступних промов керівників фракцій. Голова Верховної Ради дав доручення Секретаріату підрахувати кількість депутатів по фракціях. Як завжди, у повному складі в сесійній залі була «Свобода», тоді як «Партія регіонів» надіслала лише 25 своїх представників.
Підтримали урядові проекти…
Однак попри це депутати таки приступили до розгляду президентського законопроекту №5085 про створення Національного антикорупційного бюро. Слово надали представнику Президента Руслану Князевичу. Він наголосив на необхідності створення спеціального органу, який здійснюватиме досудове слідство і кримінальні провадження в справах боротьби з корупцією. Мовляв, це є не лише внутрішньою потребою, а й міжнародним зобов’язанням нашої країни.
«В Україні нарешті з’явиться інституція, — підсумував він, — яка здатна на себе взяти той вантаж вимог, що стоїть перед суспільством. І ми нарешті з цього органу, який, я сподіваюся, згідно з нашим рішенням розпочне ефективну боротьбу з корупцією, зможемо спитати про результати його діяльності».
Свої законопроекти також представили народні депутати Олександр Мирний від «Свободи» й Сергій Пашинський від «Батьківщини». Перший згодом навіть відмовився від свого законопроекту на користь президентського, але з тією умовою, що в другому читанні його буде доповнено і він відповідатиме викликам, які нині стоять у цій сфері.
Після виступів двох депутатів «за» і двох «проти» слово взяв Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк: «Сьогодні на ваш розгляд вноситься пакет з п’яти законів боротьби з корупцією, — заявив він. — Рамковий документ — це національна антикорупційна стратегія, яка буде вперше голосуватися в стінах парламенту. Раніше вона, як правило, приймалася підзаконними актами чи то указами, чи то постановами, і жодного разу не виконувалася. Національну антикорупційну стратегію цього разу підготовлено урядом, направлено до парламенту, буде підписано Президентом, і це стане запорукою того, що всі три гілки влади несуть всю повноту відповідальності за реальну боротьбу з корупцією».
Прем’єр укотре повторив аргументи, висловлені ним напередодні на засіданні уряду щодо змісту тих законів, які мають очистити владу від корупціонерів. Вони були досить вагомими, адже після виступу Арсенія Яценюка депутати підтримали законопроект у першому читанні й проголосували за його підготовку до схвалення в цілому на пленарному засіданні 14 жовтня.
Два законопроекти антикорупційного пакета представляв міністр юстиції Павло Петренко. Передусім ідеться про закон «Про засади державної, антикорупційної політики» №4284а, який, за словами міністра, почнуть реалізовувати одразу після його схвалення. Річ у тім, що наступними документами, які втілюватимуть цю стратегію, стануть закон «Про запобігання корупції» та закон «Про розкриття інформації щодо кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів». Тож посадовець наголосив на необхідності синхронного ухвалення всього пакета задля того, аби боротьба з корупцією велася ефективно.
Парламентарії ухвалили представлений проект за основу (256 голосів «за»), щоб разом із попередніми законами схвалити його за скороченою процедурою 14 жовтня. Далі проголосували за включення до порядку денного ще трьох проектів. Зокрема міністр юстиції представив урядовий проект Закону «Про запобігання корупції», який він слідом за Прем’єром назвав антикорупційним кодексом. У ньому передбачено низку новацій з протидії цьому соціальному злу і шляхи виведення України на європейські стандарти моніторингу життя та діяльності державних службовців, їхніх доходів і витрат та доступу простих громадян до цих декларацій.
Після заслуховування альтернативного законопроекту народні депутати підтримали урядовий 263 голосами, як і попередні, схвалені в першому читанні. У цілому вирішили голосувати на своєму останньому засіданні.
…але внесуть свої поправки
Така ж доля спіткала й законопроект №5114 щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів. Павло Петренко наголосив на двох основних положеннях цього закону, а саме: на неможливості приховувати через фіктивні підприємства й офшорні зони реальних власників компаній, а також на розкритті доступу до майнових реєстрів. Парламентарії підтримали цю загальноєвропейську практику. Щоправда, як і попередні закони, — лише в першому читанні з тим, аби остаточну крапку в цьому питанні поставити 14 жовтня.
Ще один закон за номером №5067 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» представив міністр фінансів Олександр Шлапак. Його також прийняли за основу, перенісши друге читання на наступне засідання. На жаль, на цьому конструктивне голосування у Верховній Раді закінчилося. Списи почали ламати на законі №4448а про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини.
Спікер кілька разів ставив його на голосування, однак голосів не вистачало. Заклики до совісті та відповідальності результатів не принесли, тож Олександр Турчинов дав доручення опублікувати прізвища тих, хто не голосував, у пресі. Були й інші пропозиції, подані вже самими депутатами. Приміром, на телеканалі «Рада» не просто назвати тих, хто не підтримав потрібні країні законопроекти, а до кінця передвиборчої кампанії пустити біжучий рядок з їхніми прізвищами. Врешті, з -надцятої спроби таки набралося 253 голоси.
Ми в Google+