ДОСЛІДЖЕННЯ

Третину коштів, виділених торік на державні закупівлі, використано  неефективно

Деякі місцеві органи влади торік за бюджетні гроші втридорога закуповували дитячі оздоровчі путівки, а деякі — закладали та отримували кошти на ремонт неіснуючих автомобілів. Ці та інші порушення виявила громадська організація «Центр політичних студій та аналітики», експерти якої проаналізували держзакупівлі майже 100 органів влади у восьми регіонах України.   

Головне — повернутися з дитячого табору оздоровленими, а не шокованими. Фото з сайту gorod.com

Ділили і крали …  

За словами директора центру Віктора Тарана, торік під час проведення державних конкурсних торгів не обійшлося без змов між учасниками — замовниками та постачальниками. Крім того, органи влади різного рівня (облдержадміністрації та місцеве самоврядування) грішили підпороговими закупівлями, внаслідок чого частина товарів, робіт і послуг придбана за завищеними цінами.     

Йдеться про те, каже він, що сума окремих закупівель штучно підводилася під 99,999 тис. грн. Товар розбивався на 3—4 лоти так, щоб вартість кожного не перевищувала такого кошторису. Це давало змогу замовникам без відкритих конкурсних торгів (останні проходять, коли сума досягає порога в 100 тис.) за спрощеною процедурою визначати переможця і перераховувати великі суми коштів тому чи іншому підряднику або постачальнику. А як  відомо, в закритих торгах бере участь заздалегідь визначене коло учасників. Найбільш корумпована процедура — закупівля в одного учасника.

Результати моніторингу третини областей відображають те, що відбувається у сфері держзакупівель на всеукраїнському рівні, вважає Віктор Таран. Експерти центру проаналізували закупівлі на 550 млн грн і поставили під сумнів доцільність використання третини цієї суми. Він констатує: бюджетні можливості країни обмежені, а деякі місцеві чиновники, м’яко кажучи, неефективно використовують публічні кошти. В чотирьох регіонах з фактами зловживання посадовців службовим становищем розбирається прокуратура.

… ще й погрожували

Експерти центру наголошують: моніторити держзакупівлі виявилося надзвичайно складно — органи влади ігнорували запити. З 1300 запитів центр отримав відповіді менше ніж на половину. Це при тому, що місцева влада зобов’язана інформувати громадськість про використання публічних коштів. Більше того, каже Віктор Таран, у Дніпропетровській та Донецькій області чиновники навіть погрожували експертам. За це прокуратура вже притягла винних до дисциплінарної відповідальності.

Іншим джерелом отримання даних мали би бути веб–сайти органів місцевої влади. За словами директора центру, експерти проаналізували 250 сайтів і більшість з них виявилися неінформативними. Цим влада створює неконкурентне середовище — бізнесу бракує даних, що дає змогу чиновникам певною мірою маніпулювати держзакупівлями.  

Зокрема, на сайтах обласних та райадміністрацій Львівської та Волинської областей не були оприлюднені річні плани закупівель, зауважила експерт Наталія Лаврецька. Тобто на інформацію влада навісила амбарні замки. І якщо громадським організаціям важко їх відмикати, але це можливо, то простий громадянин зовсім не зможе дізнатися, на що витрачаються у тому числі сплачені ним податки.

Експерти наголошують: інформація повинна бути правдивою, відкритою і повною. На сайтах мають оприлюднюватися і плани закупівель (на зазначені в них товари та послуги проводяться відкриті торги), і додатки  до планів (на включені в додатки товари та послуги відкриті торги не проводяться). Лише тоді публічні кошти використовуватимуться чесно і прозоро, адже громадськість матиме відкритий доступ до додатків і у замовників буде менше варіантів застосовування підпорогових закупівель. 

Про автомобілі–невидимки та плісняву на стінах 

Під час моніторингу випливло чимало інших цікавих фактів. Так, 80% органів влади не мають власних автомобілів, договорів на їхню оренду, але всі без винятку закладали та використовували кошти на ремонт залізних коней, уточнює Наталія Лаврецька. І додає: деякі державні органи роками в тих самих фірмах закуповують канцтовари, ремонтують оргтехніку — тобто не існує якісного відбору товарів та послуг. Очевидно, окремо треба дослідити, кому належать ці фірми.

Немає якісного та чесного відбору й таборів для оздоровлення дітей, констатує директор центру Віктор Таран. І наводить як приклад Донецьку, Херсонську та Львівську області. Путівка досить дорога (в середньому по Україні її вартість понад 2 тис. грн), а рівень санаторного забезпечення досить низький. Центр додатково провів соціальний аудит деяких санаторіїв. За документами все було добре — процедура дотримана, табір з найнижчою ціною путівки вибраний. Але побаченими на власні очі умовами в деяких таборах експерти були просто шоковані: пліснява на стінах, вибиті шибки. Крім того, з’ясувалося, що й ціна путівок була завищена у 3—4 рази. Саме в стільки разів накручувалися господарські витрати, зокрема на вивіз сміття.  Отже, в сфері держзакупівель існує чимало проблем, які потребують якнайшвидшого розв’язання.  

ПРЯМА МОВА

Децентралізованість системи множить порушення

Наталія ШИМКО,
начальник відділу аналізу державних закупівель
та державног замовлення департаменту Мінекономрозвитку:

— Згідно з чинним законодавством, річні плани державних замовників мають оприлюднюватися на власних веб-сайтах. Однак міністерство бачить, що така норма не дуже дієва. Тому розробляє зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель», якими зобов’яже замовників розміщувати інформацію також на веб-порталі «Державні закупівлі», щоб звести всі дані в одному місці і зробити їх відкритими. Крім того, розробляється проект наказу Мінекономрозвитку, згідно з яким і додатки до річних планів підлягатимуть оприлюдненню. 

Множить порушення децентралізованість системи держзакупівель. Замовник сам визначає та закуповує товари та послуги. Для цього на загальних засадах створюється комітет з конкурсних торгів, члени якого не завжди володіють достатніми знаннями. Нині спільно з проектом Європейського Союзу «Гармонізація систем захисту конкуренції та систем державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС» проводиться пілотний проект із запровадження закупівель за рамковими угодами. Такий механізм дає змогу здійснювати централізовані закупівлі. Це зменшить навантаження на певних замовників, знизить бюджетні витрати та зробить їх ефективнішими. Адже в загальнодержавному масштабі можна і заощадити, і краще контролювати якість товарів та послуг.

Також погоджуються розроблені міністерством нормативні акти, завдяки яким зможе таки запрацювати впроваджений торік електронний реверсивний аукціон (ЕРА). А оскільки норма щодо обов’язковості його застосування всіма замовниками може спричинити значні проблеми, готується законопроект, який зробить цю норму необов’язковою. До речі, і дослідження центру політичних студій та аналітики свідчить, дуже мало адміністрацій та райрад готові до таких закупівель, готовність до цього шкіл або лікарень по всій країні взагалі нульова.

Буде визначений перелік товарів і послуг, які закуповуватимуться за ЕРА. Замовник застосовуватиме його, якщо це буде вигідно. До речі, не треба вважати такий механізм панацеєю від корупції. Досвід Росії підтверджує: він також може використовуватися махінаторами.

Мінекономіки проводить моніторинг держзакупівель за власною ініціативою (у тому числі аналізує публікації ЗМІ), а також за ініціативою замовників, громадських організацій, правоохоронних органів. Висновок міністерства має рекомендаційний характер і надсилається останнім у разі виявлення порушень. На жаль, немає жодної інформації стосовно дій правоохоронців за фактами конкретних зловживань. 

Публічні кошти йдуть у приватну кишеню

Віктор ЧУМАК,
голова парламентського Комітету
з питань боротьби з організованою злочинністю
та корупцією:

— Зловживання з публічними фінансами призводить до двох наслідків:  суспільний ресурс іде в приватну кишеню; піддається сумніву існування прозорої системи витрат податків. А причини зловживань в усьому світі однакові (Україна не унікальна в цьому плані) — брак контролю за бюджетними коштами, неефективне управління.

Так, ми прийняли непоганий закон про держзакупівлі. Але стали свідками внесення до нього поправок, що знівелювали суть документа. Тому й фіксуються тенденції тінізації держзакупівель. Водночас чиновники, які докладають до цього руку, далі працюють на своїх посадах. Гучні журналістські розслідування не мають продовження. Де логіка: бюджет втрачає мільярди і нікого не карають? Тобто невідворотність покарання повинна стати пріоритетом. 

Вважаю, що невід’ємним учасником держзакупівель має стати малий та середній бізнес, якому повинна бути визначена певна квота. Зменшити кількість махінацій з державними грошима допоможе створення двох публічних реєстрів (відповідний законопроект розробляється в стінах парламенту). У перший  запишуть посадовців, яких притягали до відповідальності за корупційні дії (такий реєстр веде нині Мін’юст, але ця інформація закрита). У другий — недобросовісних учасників держзакупівель.

Тобто йдеться про створення відкритих реєстрів злочинців, з якими не можна працювати. А таких чимало, і країна повинна знати цих «героїв». Відомо, що таргани бояться світла, — як тільки його вмикають, то вони розбігаються. Так поводять себе і злочинці.