Лагідна погода на початку листопада не привід розслаблятися відповідальним за тепло в оселях і соціальній сфері — постачальним організаціям та місцевій владі. А уряд має втручатися у врегулювання ситуації там, де виникне потреба.

Рівне. Ще й зекономити можна

Опалювальний сезон у місті розпочався 28 жовтня. Теплий жовтень таки допоміг зберегти істотні суми в гаманцях споживачів: сама раділа, що мудрий Рівненський міський голова не підписав розпорядження про початок опалювального сезону на початку місяця, коли похолодання прийшло лише на кілька днів. До того ж, і в комунальників було два додаткових тижні на підготовку — непогано.

Рівне — не Вараш, де традиційно починають першими: у місті атомників тепло з АЕС у надлишку. Тож відчинені кватирки багатоповерхівок — традиційний вереснево-жовтневий атрибут цього міста. За ним — ще кілька районів — одне слово, напередодні тижневих шкільних канікул тепло вже прийшло у понад 200 шкіл. А ще в 150 дитсадків та 50 закладів охорони здоров’я, повідомив на засіданні колегії Рівненської ОДА директор департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Володимир Пшеюк. Він ошелешив боргами перед Нафтогазом: 284,2 мільйона гривень, з них 256 мільйонів винен головний постачальник тепла для Рівного — приватне ТОВ «Рівнетеплоенерго». До речі, тариф (а він один із найвищих в Україні) йому встановлює національний регулятор НКРЕКП.

— Самим тепловикам споживачі винні ще більше: населення — 121 мільйон, інші споживачі — 126. А держава за різницю в тарифах — 160 мільйонів, — каже Рівненський міський голова Володимир Хомко. — Тож якби всі розрахувалися, вони не лише вийшли б з боргів, а й мали б додаткові кошти. Нещодавно заходив до будинку, де живе моя мама, і жахнувся: там висять списки квартир-боржників, і люди винні за тепло — скільки б ви думали? — по 20, а то й по 30 тисяч гривень! В інших країнах за такі борги це житло давно продали б із молотка.

До речі, в Рівному вже 10 років з міського бюджету не надають жодної копійки теплопостачальним підприємствам, як це роблять в інших містах. Усі вони приватні, тож максимум, що може зробити для них влада, — створити сприятливі умови для господарювання. Як-от, дозволити встановити твердопаливні котли. На останній сесії Рівнеради після багатьох місяців баталій (хтось побоювався шкоди для довкілля, хтось відверто спекулював на цьому питанні) Рівнетеплоенерго такий дозвіл отримало.

«У ситуації, яка склалася в Україні, виграють ті міста, які першими перейдуть на альтернативне паливо, — переконаний міський голова. — Нині твердопаливні котли, що працюватимуть на трісці, фірма ставить власним коштом. Поряд залишаться газові, запустити які за потреби можна за годину-півтори. До нас приїздив Посол Нідерландів в Україні й щиро дивувався: всюди альтернативне опалення цінують, а в нас чомусь побоюються. До слова, його використання і споживання газу знизить, і гаряча вода в квартирах улітку буде».

Що ж, з аргументами досвідченого господарника просперечатися складно. Коли він очолив місто, перед початком опалювального сезону під заставу йшло все його майно. Нині Рівне на сто відсотків оснащене лічильниками обліку тепла: ось куди спрямували кошти, які інші міста витрачають на дотацію дорогих гігакалорій. І городяни теж намагаються економити: активно користуються муніципальними програмами утеплення багатоквартирних будинків та модернізації теплових пунктів, а також державною програмою «теплих» кредитів. Скажімо, ОСББ «Соборна, 36», в якому мешкаю, цього року взяло такий на заміну вікон у місцях загального користування під 18%. З держбюджету відшкодували 40,6% тіла кредиту, ще 25% становило відшкодування з бюджету міста. А на теплі, що заходить у будинок, тепер економитимемо ще до 10% витрат на обігрів.

Досвід Рівного — це європейський підхід до споживання енергоносіїв у наших непростих реаліях. Натомість в Україні комунальна тема, на превеликий жаль, політизована. Наслідок — зношена комунальна інфраструктура, рік у рік латаємо-перелатаємо. Що далі? Комплексну відповідь на це питання нарешті належить дати урядові.

Однак, стверджують у профільному департаменті Рівненської ОДА, інші органи місцевого самоврядування здебільшого встановлюють комунальним теплопостачальним підприємствам занижені тарифи, не компенсуючи їхню різницю. Тому ті й господарюють збитково: 10,5 мільйона гривень — збитки теплопостачальних комунальних підприємств області, ще 8 — водопостачальних. І тут цілком доречно нагадати слова Прем’єр-міністра про зону відповідальності кожної посадової особи. Чи не так?

Луганщина. Всупереч побоюванням на всій території області розпочався опалювальний сезон

Вісім підприємств теплопостачання уклали угоди на постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України». За словами директора обласного департаменту ЖКГ Віталія Сурая, це стало можливим завдяки злагодженій роботі всіх відповідних служб.

«Уперше за останні два роки ми домоглися номінації по газу для Золотого та Гірського. Ці міста завдавали величезних збитків підприємству «Луганськгаз». Але нинішньої осені підприємство «Первомайськтеплокомуненерго», яке обслуговує ці прифронтові міста, отримало номінацію і запускається вчасно. Торік були затримки, і опалювальний сезон Сєверодонецька ТЕЦ розпочала пізніше інших. В цьому році ми зробили все, щоб вчасно отримати номінацію, і ДП «Сєверодонецька теплоцентраль» запустилася синхронно з КП «Сєверодонецьктеплокомуненерго», — каже посадовець.

Кілька років поспіль страждали не лише мешканці житлових будинків, а й соціальні об’єкти, які живляться теплом від «тецівських» мереж. Головна причина такої ситуації — стан справ на Сєверодонецькій ТЕЦ, яка переживає банкрутство та перебуває в управлінні Фонду державного майна України.

Відповідною урядовою постановою встановлено до 1 травня 2020 року мінімально можливий рівень розрахунків виробникам теплової енергії, управління майном яких здійснює Фонд державного майна України, для укладення з НАК «Нафтогаз України» договорів на постачання природного газу: його зменшили з 90 до 60%. Саме це й дало змогу ДП «Сєверодонецька ТЕЦ» вчасно розпочати опалювальний сезон.

І за інформацією Сєверодонецької міської ради, опалення включено в усіх соціальних об’єктах міста, за виключенням шкіл та позашкільних закладів, де опалення не включається у зв’язку з канікулами.

Харків. На папері гладко, а в квартирі?

Опалювальний сезон у Харкові, згідно з розпорядженням міського голови, розпочався 15 жовтня. Теплоподачу комунальники розпочали із лікарень, освітніх закладів та інших об’єктів соціально-культурної сфери. Станом на 28 жовтня в більш ніж 72% будинків і соціально-культурних об’єктів надходить тепло.

Як повідомляють у КП «Харківські теплові мережі», в місті тепло подали у 69% житлових будинків комунальної форми власності, будинки Харківспецбуду та ПП «Град», у 79,8% будинків ЖБК та ОСББ, у 64% — відомчого житлового фонду.

Опалення включили у 91% лікувальних установ, зокрема 95% лікарень, а також у 98,1% дитячих садків та 97% шкіл, 80% об’єктів культури.

Як запевняють комунальники та міська влада, до нинішнього опалювального сезону проведено ретельну підготовку, виконано планово-попереджувальні ремонти на мережах центрального опалення, холодного і гарячого водопостачання. Здійснено реконструкцію та ремонт котелень, покрівель житлових будинків та інше.

Однак тисячі харків’ян з настанням холодів, м’яко кажучи, дуже сумніваються, що перезимують у теплі та комфорті, адже, за свідченням багатьох мешканців багатоповерхівок, у комунальників і цього року так і не дійшли руки до налагодження вкрай розбалансованих внутрішньобудинкових систем подачі тепла в сотнях будинків, що, як і кілька років тому, загрожує частині харків’ян мерзнути біля льодяних батарей опалення та вмикати електрообігрівачі, а іншим — відчиняти навстіж кватирки через спеку.

Львівщина. З обласного бюджету надали черговий транш проблемним містам

31 жовтня відбулося засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо недопущення зриву опалювального сезону в містах Новояворівськ та Новий Розділ.

Як повідомляє офіційний сайт Львівської ОДА, за підсумками комісії ухвалене рішення невідкладно виділити на поворотній основі фінансовий ресурс з резервного фонду обласного бюджету в сумі 2,7 млн гривень міським бюджетам міст Новояворівська і Нового Роздолу для здійснення заходів, пов’язаних із ліквідацією наслідків ситуації, що склалася.

Згодом міським головам Новояворівська та Нового Роздолу доручили невідкладно укласти відповідні договори, директорові ПП «Гарант Енерго М» — забезпечити цільове використання цих коштів.

Окрім того, департаменту розвитку та експлуатації ЖКГ Львівської ОДА спільно з міськими головами міст обласного підпорядкування та керівниками теплопостачальних підприємств області доручили забезпечити допомогу технічними працівниками на договірних засадах для виконання аварійно-ремонтних робіт та ліквідації проривів на аварійних ділянках мереж теплопостачання.

На сайті зазначається, що керівництво Львівської ОДА неодноразово зверталось до уряду щодо сприяння у вирішенні ситуації з недопущення зриву опалювального сезону в містах Новояворівськ та Новий Розділ.

Нині, за словами Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, проблему контролює міністр розвитку громад та територій Альона Бабак.

Сторінку підготували
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
Володимир ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»,
Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»