Гібридна атака режиму білоруського диктатора Олександра Лукашенка на кордони ЄС не має нічого спільного з міграційною кризою 2015 року. Оскільки її зрежисовано й виконано за допомогою білоруських дипломатичних відомств і кураторів з Росії. Про це говорили євродепутати під час дебатів «Ситуація в Білорусі та на її кордонах з ЄС, безпекові та гуманітарні наслідки». Дебати відбулися під час сесійного засідання Європарламенту у Страсбурзі.
Криза минає. Та радіти рано
Дебати від імені Європейської ради відкрив міністр закордонних справ головуючої нині в ЄС Словенії Анже Логар. Він зазначив, що ситуація, яку на кордоні з Польщею створила білоруська влада, спричинила багато страждань нещасним людям. «Кілька мігрантів померли, сотні інших були вимушені жити в жахливих умовах. Відповідальність за це лежить на режимі Лукашенка», — наголосив дипломат.
Запровадження п’ятого пакета санкцій проти Білорусі, який минулого тижня узгодили країни-члени ЄС, продемонструвало європейську єдність у дії. Санкції стосуватимуться конкретних білоруських чиновників і тих підприємств, які мають безпосередній стосунок до створення міграційного напруження на кордоні. Ці санкцій буде фіналізовано та оголошено найближчими днями, пообіцяв Анже Логар. Він застеріг ЄС не заспокоювати себе тим, що останніми днями потік мігрантів до Білорусі почав скорочуватися. «Радіти ще рано», — сказав міністр і повідомив, що Брюссель продовжує активну дипломатичну роботу із владою країн, чиї громадяни перетворилися на зброю проти ЄС у руках білоруського режиму.
Те, що робить Лукашенко, називається торгівля людьми, вважає віцепрезидент Єврокомісії Маргарітіс Шинас: «Вони розповідають цим нещасним про швидкий політ через Мінськ до Берліна. Але у Мінську ці люди розуміють, що не все так легко, і вони купили квиток не в Європу, а в холодний білоруський ліс».
У Євросоюзі стурбовані масштабами гуманітарної кризи на білорусько-польському кордоні і схвалюють те, що нарешті працівники Червоного Хреста та інших міжнародних правозахисних організацій отримали змогу допомогти мігрантам. «Білорусь підписала женевські конвенції й має надати всю можливу допомогу біженцям, яких сама запросила на свою територію», — наголосив віцепрезидент Єврокомісії.
Нині всі рейси на Мінськ зі Стамбула, Дамаска, Ташкента, Багдада скасовано.
«Тепер наш головним пріоритет — повернути мігрантів додому», — сказав Маргарітіс Шинас. Єврокомісія планує спрямувати понад 3,5 мільйона євро країнам, чиї громадяни повірили Лукашенкові й вилетіли до Мінська, для організації повернення цих людей додому.
Чиновник нагадав слова очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка заявила: ЄС накладе санкції на авіакомпанії третіх країн, які погоджуються на прохання Мінська організовувати міграційні рейси. «І це не порожні погрози. Ці санкції обмежать діяльність цих авіакомпаній на європейському ринку, призведуть до скасування їхніх ліцензій, заборони перетинати повітряний простір ЄС, робити технічні стоянки в європейських аеропортах. Це будуть дуже жорсткі заходи», — пообіцяв Маргарітіс Шинас.
Політична наївність підживлює
Лукашенко — диктатор, який діє під впливом іншого диктатора Путіна, заявив іспанський євродепутат Естебан Гонсалес Понс. «У загальній картині немає нічого випадкового: кібератаки, дезінформація, підтримка сепаратистів у Каталонії, агресія Путіна проти Грузії й України, скупчення російського війська на українському кордоні. Це не збіг, а цілеспрямована стратегія Путіна, — констатував євродепутат. — Путін використав ситуацію в Білорусі для розміщення своїх сил уздовж кордону з Україною. Даймо автократичній російській владі гідну відповідь!»
Звучали обурення із приводу того, що окремі європейські політики мають ілюзії стосовно Лукашенка. «15 місяців, які минули після фейкових президентських виборів у Білорусі, мало бути достатньо, щоб зрозуміти: диктатора Лукашенка, який незаконно перебуває у владі, можна зупинити лише об’єднаними зусиллями. Але ми бачимо, що в ЄС нема одностайності», — сказав литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс. Він критично оцінив телефонний дзвінок Ангели Меркель, яка виконує обов’язки федерального канцлера Німеччини, Олександрові Лукашенку, а також позицію лідерів тих країн ЄС, які не хочуть накладати санкції на білоруську авіакомпанію «Белавіа».
На думку німецької євродепутатки Віоли фон Крамон, «у деяких столицях є наївні люди, які вважають, що можна телефонувати Лукашенкові чи вести діалог з Путіним. Але єдина мова, яку розуміють диктатори, — санкції та покарання». Вона нагадала колегам, що в Білорусі триває наступ на основні права й свободи людини. «І якщо ви чуєте менше страшних історій про Білорусь, це не означає, що терор там припинився. Навпаки, він наростає», — переконує вона.
Хоч російська та білоруська пропаганда намагаються звинуватити Захід у загостренні ситуації на кордоні з ЄС, «насправді це провокація, яка не має нічого спільного з попередньою міграційною кризою». Про це заявив польський євродепутат Ричард Легутько. Бездіяльність ЄС, який не зміг зупинити Росію, коли вона напала на Грузію, коли анексувала Крим, коли Лукашенко фальсифікував вибори, допомагає Путіну відновити його імперську силу. Естонський євродепутат Урмас Паєт вважає, що лише єдність країн-членів ЄС допоможе здолати гібридну атаку режимів Лукашенка та Путіна: «Тільки наші потужні санкції зможуть зупинити подальші дії божевільного білоруського диктатора».