Загалом від початку впровадження проєкту в березні й до кінця червня про готовність надати прихисток дітям через Telegram-бот @dytyna_ne_sama_bot заявили понад 21 000 людей. Більш як тисяча з них пройшли всі етапи підбору в межах програми «Дитина не сама» та успішно завершили підготовку, повідомляє Міністерство соціальної політики.

Загальнонаціональна програма «Дитина не сама» — ініціатива радниці — уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, створена і запроваджена Офісом Президента спільно з Дитячим фондом ООН UNICEF Ukraine та Міністерством соціальної політики.

«Така велика кількість охочих прихистити дитину вражає. Вона дає надію на те, що ми зможемо подолати сирітство в Україні. Зрозуміло, що частина з цих заявок може бути наслідком швидкоплинного пориву, але це важливий крок до суспільного розуміння, що дитина має зростати в сім’ї. Хочу подякувати тим, хто виявив бажання прийняти дитину, а тих, кому ще не зателефонували, попросити про терпіння. Прошу вас дочекатися, зберегти бажання і готовність прийняти у свою родину дитину до кінця війни. Настане мир, і ми разом допоможемо кожній дитині реалізувати своє право на родину», — каже радниця — уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.

Служби у справах дітей у всій Україні мають доступ до списку сімей та звертатимуться до них, коли з’явиться необхідність тимчасового влаштування дитини. До новоствореного переліку сімей, готових допомогти дітям, планують звертатися і в майбутньому, коли буде повноцінно відновлено можливість влаштовувати дітей до всіх сімейних форм виховання. Зокрема йдеться про влаштування дітей з понад 90 тисяч тих, які й до війни перебували в інституційних формах виховання.

«Зручні канали комунікації дають змогу нам як владі побачити без зайвої бюрократії ті родини, які готові тимчасово прихистити дитину. Більш як тисяча родин уже пройшли необхідне для цього навчання, і ця кількість — лише початок. Сподіваюся, що це буде потужним стартом і для розвитку патронатних сімей, і для розвитку інших сімейних форм виховання й усиновлення після перемоги. Уряд має безумовне переконання, що родина для кожної дитини — один із ключових пріоритетів відбудови та євроінтеграційного руху нашої країни. І це переконання він закладає в конкретні проєкти відбудови та реформ, розвиток послуг для родин з дітьми з відповідним фінансуванням. Іноді руйнування — це  можливість збудувати нове, а не відбудовувати минуле. Ми фантастично об’єднуємося для купівлі «Байрактарів» та гуманітарної допомоги. Вірю, що ми так само фантастично об’єднаємося для того, щоб збудувати майбутнє, в якому кожна дитина в нашій країні зростатиме у люблячій родині», — прокоментувала міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Програма «Дитина не сама» триває: нові сесії для навчання відібраних сімей заплановано на початок липня. Під час онлайн-навчання психологи, педагоги, методисти та фахівці із соціальної роботи розповідають, як сім’ї підготуватися до приймання дитини, діляться інструментами адаптації, особливостями догляду та виховання тимчасово влаштованих дітей.

«Коли діти ростуть поза сімейним середовищем, їхні шанси розвинути свій потенціал на повну падають. Разом з партнерами ми працюємо над збільшенням кількості підготовлених сімей і піклувальників, які доглядатимуть за дітьми у своїх сім’ях і робитимуть все для збереження найкращих інтересів дитини за активної залученості та підтримки від соціальних працівників у всій Україні. Наше бачення — не залишити жодну дитину саму. І перша тисяча підготовлених сімей — це великий крок назустріч сімейному середовищу для кожної дитини в Україні», — зазначив голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін.

За підсумками першого етапу навчання, у співпраці з місцевими службами вже є шість успішних історій тимчасового прихистку дітей. Наприклад, родина сімейного лікаря Тетяни із Черкащини прихистила семирічного хлопчика з аутизмом. Його забрали з медзакладу, де він перебував.

За умовами тимчасового влаштування, дитина в родині може залишатися до завершення воєнного стану або до моменту, коли знайдуться її родичі чи батьки. Якщо ж так сталося, що рідних у хлопчика чи дівчинки немає, саме та сім’я, де дитина жила тимчасово, отримує першочергове право на усиновлення чи опіку.

За кожною дитиною, яку тимчасово влаштували в родину, буде закріплено соціального працівника. Його завдання — переконатися, що дотримано найкращих інтересів дитини, а також надавати необхідну підтримку та консультації родині.

У межах програми «Дитина не сама» партнери запустили сайт, присвячений захисту прав дітей під час війни. Тут можна дізнатись, як допомогти дитині, яка втратила батьків, потребує прихистку або зазнала психологічних травм. Сайт «Дитина не сама» пояснює, яка нині процедура усиновлення та надання тимчасового прихистку, ознайомлює з нормативно-правовою базою у царині захисту прав дітей, а також надає поради журналістам про висвітлення цієї теми в медіа.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»