Директор Національного музею
народної архітектури і побуту
Дмитро ЗАРУБА

«Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти». «Ти стільки разів людина, скількома мовами володієш»... А до цих афоризмів можна додати й таке: не відвідавши в Києві музею просто неба в Пирогові, не збагнеш сутності України. Це особливо актуально для численних гостей нашої столиці, які з’їдуться до Києва на футбольний чемпіонат. Як готуються до зустрічі з ними в Пирогові — про це розмова з генеральним директором цього музейного закладу Дмитром Зарубою.

Музей у Пирогові вражатиме етнічними нововведеннями. Фото Володимира ЗАЇКИ

— Приказка «Язик до Києва доведе» — не путівник у нашій столиці для іноземців. Тож як вони дізнаються про Музей національної архітектури та побуту України в Пирогові і потраплять туди?

— Їм допомагатимуть спеціальні інформаційні центри, з якими тісно співпрацюватимемо, а також туристичні портали, де розмістимо відомості про себе. Наприкінці березня цього року ми вперше стали учасниками туристичної виставки на Броварському проспекті — з окремим стендом музею, з фотографіями, власними порталом та веб-сайтом, планами екскурсій та іншою інформацією кількома мовами.

— А якісь паперові довідники матимете?

— Так, але їх роздаватимуть людям уже на території музею.

— Українці причепурюють оселі до приїзду гостей, мов до Різдва чи Великодня. А як Пирогів наводить лад в обійсті до Євро-2012?

 — Державної допомоги на це як не було, так і не буде. Тож почнемо активно залучати голів облдержадміністрацій, земляцтв, бізнесменів, щоб спільними зусиллями підлатати й реконструювати насамперед ті об’єкти, які перебувають у критичному стані.

— Що саме?

— Ті ж вітряки, які руйнуються, а вони — візитівка музею, дахи кількох хат Полісся, Слобожанщини, Поділля: в Україні залишилося небагато майстрів, які вміють їх перекривати, для цього потрібна спеціальна солома, зрізана не комбайном, а вручну. В нас є проблеми в експозиціях і давньої України, і сучаснішої, звернемося, наприклад, до кримськотатарського меджлісу, щоб допомогли нам у відновленні їхнього національного будиночка на музейній території так званого соцсела. Загалом якщо порахувати, то щоб відновити музей повністю, потрібно приблизно 20 млн грн. Головне моє завдання як нового директора — заробити гроші для музею напередодні Євро-2012.

—  Як саме?

– Передусім проведенням різноманітних масових заходів, зокрема фестивалів української кухні, гончарства, народної іграшки. У музеї багато майстрів, тож відкриємо власну крамницю, де продаватимемо їхнє вишивання, лозоплетіння, різьбу по дереву, кераміку, вироби ковалів тощо. В асортименті будуть і сувенірна продукція та література саме про музей.

— Чи з’явиться в музеї щось євро-ексклюзивне — нові експонати чи навіть експозиція?

 — У нас багато нових експонатів, заскладованих по різних областях України: наприклад, розібрані хати, але не вистачає коштів, щоб їх перевезти і встановити в Пирогові. Та для іноземців, гадаю, цікавішими, ніж один-два нові експонати, будуть народні обряди, звичаї, майстер-класи. До організації цих заходів (а це дуже велике навантаження) залучатимемо волонтерів, студентів, бо середній вік працівників музею 55—60 років, самотужки впоратися важко.

— Де обідатимуть гості Пирогова, чим особливим їх частуватимуть?

— Збираємося відкрити найближчим часом пункти харчування в етнічному стилі, щоб вписалися в музейну архітектуру, з національними стравами, недорогими для іноземців і доступними за цінами й українським школярам.

Загалом пріоритетним для нас буде не полювання на багатого клієнта: зароблятимемо за нижчими цінами в усьому, але від якнайбільшої кількості відвідувачів.

— Чи нарешті буде розв’язане на території музею «туалетне» питання?

— Це справді нагальна проблема. За допомогою міської влади постараємося не осоромитися перед іноземцями і порадувати цивілізованими зручностями співгромадян.

— Дуже цікаво, на які асоціації надихне іноземних туристів наш музей просто неба. А коли ви, Дмитре, вперше його відвідали, і що найбільше вразило вас?

— Пирогів відкрив для себе 1997 року, переїхавши до Києва з Дніпропетровська. Здалося тоді, наче побував у селі в бабусі, а на невеликій території відчув історію всієї України. 

ДОСЬЄ «УК»

Дмитро ЗАРУБА. Народився 1975 року в Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровський держуніверситет і Західнодонбаський інститут економіки й управління. До призначення 30 січня 2012 року директором Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові працював заступником голови Державної служби туризму і курортів, радником міністра культури.

 

Людмила ЯНОВСЬКА, 
«Урядовий кур’єр»