Беззаперечна істина: без мови немає держави. Тож захищати рідну мову на своїй землі — справа честі. Ще 25 квітня Верховна Рада ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». А 27 листопада 2019 року Кабінет Міністрів затвердив кандидатуру Тетяни Монахової на посаду уповноваженого із захисту державної мови.
Серед її обов’язків, відповідно до закону, — внесення до Кабміну пропозицій щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики, спрямованої на захист державної мови, її всебічний розвиток і функціонування у всіх сферах суспільного життя, сприяння задоволенню мовних потреб українців, які проживають за межами України. А також, з-поміж іншого, забезпечувати моніторинг виконання законодавства про державну мову, розглядати скарги фізичних і юридичних осіб на дії чи бездіяльність органів влади, установ, організацій і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову. Крім того, уповноважений має спрямовувати до Комісії з питань вищого корпусу державної служби, міністерств та інших центральних і місцевих органів влади подання про службові розслідування, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про державну мову.
На першому брифінгу новопризначеного мовного омбудсмена представив перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук.
Відтак Тетяна Монахова пояснила: «Моє основне завдання як уповноваженого із захисту державної мови полягає в тому, щоб забезпечити права громадян України на здобуття інформації та послуг державною мовою. Це завдання номер один». І додала, що основний акцент робитиме на заохоченні та мотивації людей вивчати і знати мову, а не на тому, щоб якось їх карати.
На переконання мовного омбудсмена, те, якою мовою людина спілкується у побуті з родиною, друзями, навіть промовляє молитву до Бога, — це її особистий вибір, за який не може бути покарання. Але якщо людина як громадянин звертається до держави із проханням захистити, навчити, вилікувати, надати роботу тощо, то тут держава вимагає використовувати саме українську мову як державну. «Українська мова — це інструмент залучення людини в суспільство. Це можливість вступити до українських університетів, потрапити на державну службу, служити в українській армії тощо», — зазначила вона.
Вона закликала українців передусім ознайомитися із текстом закону, аби нікого не вводити в оману і не спекулювати на мовному питанні. Потім уточнила: у ньому чітко прописано, що кримінальної відповідальності за порушення цього закону не передбачено — лише адміністративна. «Це штрафи різного рівня, від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів. На сьогодні це близько 9800 —11900 гривень», — уточнила Тетяна Монахова.
Та штрафні санкції діятимуть не одразу. Усім нададуть час підготуватися. За словами фахівця, державні медичні заклади мають перевести всю свою документацію на українську мову протягом найближчих пів року. Проте під час особистого спілкування лікар і пацієнт обиратимуть ту мову, яка буде зручною для них обох. Що ж до сфери обслуговування, то, згідно із законом, за два роки звертатися до споживачів мають лише українською. Проте якщо безпосередньо споживач ініціює спілкування іншою мовою і продавець її знає, то діалог між ними триватиме мовою, зручною споживачеві. Натомість вітчизняні ЗМІ, незалежно від форми подачі інформації, за три роки зобов’язані мати українськомовну версію із достатньою кількістю інформації. Наприклад, якщо це сайт, то, заходячи на нього, користувач має бачити насамперед українськомовний контент. Після цього за бажанням він може обрати іншу мову серед запропонованих ресурсом.
Мовний омбудсмен уточнила, що на повну її офіс запрацює лише через пів року, тоді вона і приступить до виконання своїх обов’язків. Але спочатку їй належить створити допоміжні підрозділи.
«Спершу маємо організувати секретаріат, юридичну службу, відділ лінгвістичної експертизи. Також створимо офіційні інтернет-сторінки, телеграм-канал, де зможемо приймати скарги й пропозиції від людей. Обіцяємо швидко та вчасно реагувати й відповідати на повідомлення», — запевнила Тетяна Монахова. При офісі уповноваженого планують створити громадську колегію, до роботи в якій запрошують усіх небайдужих — мовних фахівців, громадських діячів, журналістів, юристів. Вони стежитимуть за тим, як дотримуються закону, а також за якістю роботи офісу, вноситимуть пропозиції щодо вдосконалення мовного законодавства.
Любов ДМИТРЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+