ЕКОЛОГІЯ МІСТА

Стереотипи побутового мислення у Черкасах виявилися живучими

Проблема прибирання та утилізації сміття в Черкасах не нова. Скільки живу тут (а вже минуло добрих 30 років), про це точаться розмови на всіх рівнях влади — від районної й міської до обласної. Були навіть випадки, коли влаштовували пікети, аби далі не завантажувати переповнене міське звалище, що під Черкасами в Руській Поляні. Різних проектів сміттєпереробки не бракувало. Пробували навіть сортувальний завод запускати, однак через неприбутковість проекту його незабаром закрили, а сміття так і звозять на старе звалище, яке колись таки вичерпає свій ресурс.

Це вже не сміття, а утильсировина. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Макулатуру здавайте самі

Аби не сплачувати за вивезення непотребу, чимало підприємств продовжують вивозити його не на звалище, а на околиці, в приміські гаї, в ліс — куди тільки можна. Попри боротьбу екологів із цим ганебним явищем, ситуація змінюється дуже повільно. Соснівський та Білозірський лісові масиви, схили Дніпра, інші близькі до обласного центру території забруднені різними відходами — і виробничими, і побутовими.

Місто навіть після весняних суботників зовсім не справляє враження чистого. То тут, то там, особливо біля дніпровських схилів, побачиш купи сміття. Та й самі контейнери встановлені так, що про якусь культуру годі й говорити: місця складання відходів обгороджені не завжди, ємності  часто переповнені, поблизу розкиданий будівельний та інший непотріб.

Ще одна проблема, яку поки що не вдається розв’язати, — роздільне збирання сміття. Біля багатоповерхівок стоять контейнери для твердих побутових відходів та решіткові баки для збору пластикових пляшок. Подекуди є й баки для збору скла. А от ємностей для старого паперу немає. Всю макулатуру городяни можуть здати у два-три приймальні пункти у місті. Як і використані батарейки та люмінесцентні лампи, хоч торік міська влада й організувала пересувний пункт зі збору небезпечних відходів.

Експеримент удався!

Чому ж не сортують різні відходи самі жителі, а викидають їх скопом в один контейнер? Таке запитання ми поставили жінці, яка виносила відходи на вулиці Гагаріна.

— Це зайва витрата часу, — сказала вона. — Та й ніхто особливо не агітує, щоб викидати різне сміття в різні контейнери.

— Роздільне збирання сміття намагаємося впровадити, — розповідає директор КП «Черкаська служба чистоти» Олександр Варненський, — однак ще вдається не все. Зараз вирішуємо питання встановлення сортувальної лінії, адже збиранням займаються два підприємства, до того ж не систематично. Та й городян ніяк не привчимо, щоб викидали пластикові пляшки в один контейнер, а інші відходи — в другий.

Незабаром міська влада планує встановити два контейнерні майданчики для роздільного складання сміття на території міських лікарень. Вони міститимуть по три контейнери: у перший складатимуть біовідходи, у другий — звичайне сміття, а в третій — те, що підлягає переробці.

Поступово вирішують проблему збирання сміття в приватному секторі. Приміром, у мікрорайоні «Дахнівський» розпочали пілотний проект встановлення індивідуальних сміттєвих контейнерів. Кожне приватне домоволодіння безплатно одержало бак ємністю 240 літрів. Раз на тиждень жителі викочують з двору заповнений бак, вміст якого вивозить спеціальний автомобіль. Незважаючи на побоювання, що люди не призвичаяться до такого розпорядку, експеримент удався. Жителі мікрорайону вдячні за ініціативу. Оскільки контейнерів поки що вистачає не всім, міська влада планує придбати їх ще кілька тисяч, аби повністю «закрити» проблему приватного сектору.

Як повідомила директор департаменту муніципальної інспекції Черкаського міськвиконкому Ольга Швець, через місяць після того, як запровадили систему збирання твердих побутових відходів у контейнери, у приватному секторі значно зменшилися обсяги несанкціонованих стихійних звалищ на перехрестях і газонах. Тепер проблем зі звалищами тут майже немає.

Тим часом у Європі — зовсім інший підхід до збирання й переробки відходів. Приміром, у Німеччині цим займається ціла промислова галузь. У нормативних актах прописані технічні вимоги до майданчиків для збирання сміття, пластикових і металевих контейнерів, спецтранспорту, визначено куди і яке сміття складувати. Воно розділене на три великі категорії: побутове, промислове та біовідходи, кожна категорія поділяється ще й на підкласи.

Пропагандистська й виховна робота з населенням починається ще в сім’ї і триває в дитячих садках, у молодших класах, її підтримують із допомогою законів, ЗМІ та працівників житлового сектору. Є, звичайно, і спеціальні поліцейські, які стежать за порядком, і система покарань за недбальство та безладдя. Чому б і нам не повчитися в європейців?