ЕКСПЕРТИЗА

Заборона депозитів в іноземній валюті і введення податку на дохід  із вкладів можуть нашкодити банківській системі, кажуть експерти  

Новий рецепт ліків від надмірної доларизації та завеликої кількості готівки, що перебуває на руках у населення, а, отже, для повернення грошей у банківську систему для здешевлення кредитування економіки  нещодавно запропонував народний депутат Євген Сігал. Так, 26 лютого у парламенті за його авторства було зареєстровано два законопроекти: № 2400  і № 2401. Перший — «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо банківських вкладів фізичних осіб» — передбачає заборону відкриття депозитів в іноземній валюті. Другий — «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо банківських вкладів фізичних осіб» — пропонує  з 1 січня 2014 року оподатковувати частину доходів фізосіб, отриманих у вигляді відсотків на поточні або депозитні банківські рахунки, у розмірі 25%.

Аргументи «за»

— Будь-які доходи потрібно оподатковувати, зокрема з депозитів, —  переконаний екс-міністр економіки, фінансовий експерт Віктор Суслов. — По-перше, це прийнята світова практика. По-друге, соціально несправедливо, коли за високих ставок на депозити, що існують, в Україні утворився великий клас рантьє, які живуть на багатомільйонні доходи із вкладів, без усілякого оподаткування, тоді як звичайні люди змушені платити 15% прибуткового податку з мінімальних зарплат. Крім того, з доходів, які не оподатковуються, дуже часто платять тіньові зарплати без сплати внесків у Пенсійний фонд, нарахувань на зарплату, податку на прибуток тощо.

Очевидно й те, що за високих депозитних ставок (середня — понад 18,2%) ніколи не буде дешевих кредитів. Натомість маємо неконкурентоспроможну економіку, на відміну від Заходу, де бізнес кредитують за низькими відсотками і  часто він отримує як бонус зниження суми оподаткування.

До цих аргументів президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко додав ще один: фондовий ринок і страхування життя перебувають у нерівних умовах із таким інструментом інвестування, як депозит. 

Заборона ж відкривати валютні депозити з 1 січня 2014 року, на думку В. Суслова,  може стати великою помилкою. Якщо припустити, що внаслідок цього хоча б половина вкладників захоче забрати долари з  банків, матимемо проблеми, подібні до тих, що були у 2008-му. О. Охрименко ж переконаний, що українці — великі панікери, вони спочатку справді можуть забрати вклади з банків, а потім повернути їх туди, до того ж, у кілька разів більшому обсязі.

Населення і банкіри проти

Реакція тих, хто зберігає заощадження у банках, не забарилася. «Піду заберу свої вклади», — недовго думаючи, зауважив мій знайомий, коли почув про можливі нововведення. На його думку, високі депозитні ставки — це свого роду компенсація за великі ризики, які він несе, поклавши гроші в банк, що  будь-якої хвилини може «лопнути». Зберігати заощадження вдома, на його думку, надійніше, ніж розраховувати, що у разі краху банку гроші повернуть через Фонд гарантування вкладів фізосіб.

На жаль, така думка притаманна багатьом громадянам України, які самі або їхні родичі за останні 15—20 років втрачали все, що відкладали «на чорний день» під час девальвації національної валюти, дефолтів банків або ж банальних шахрайств, на що втрачали багато часу і нервів, аби «видерти» своє з фінустанов. Тож чимало  людей хоч і частіше спокушається на високі депозитні відсотки, все ще тримає значну частину заощаджень удома — «під матрацом» чи «у банці».   

За оцінками Віктора Суслова, станом на січень 2013 року «під матрацом» в українців було близько $50 млрд. Тоді як на депозитах у гривнях вони зберігали 192,6 мільярда (або 51% всіх депозитів), в іноземній валюті — 185,2 мільярда гривень (в еквіваленті), або $23 мільярди (49% всіх депозитів).

— Країна не може нормально розвиватися, коли у ній в обігу стільки   готівкової валюти, — переконаний Олександр Охрименко. — Ми не єврозона  і не США. Нині наша країна посідає друге місце у світі за наявністю готівкової валюти — близько $2000 на особу, тоді як у Росії — лише $300.

Фахівці банківської сфери і регулятор теж не в захваті від таких законодавчих  ініціатив. Так, приміром, 5 березня Нацбанк поширив через прес-службу заяву керівництва. Зокрема у ній ідеться, що НБУ не підтримує такої ініціативи і вважає, що вона може зашкодити стабільності фінансової системи країни і негативно вплинути на повагу до неї громадян. А тому просить політиків надалі не політизувати економічних питань. За даними НБУ, політика регулятора спрямована на стимулювання збільшення депозитної бази за світовою практикою.

Як наслідок, лише у січні-лютому депозити фізосіб приросли на  близько 15 мільярдів гривень, а за минулий рік вклади фізосіб у валюті зросли на 32 мільярди гривень в еквіваленті (понад $4 мільярди), а гривневі — на 25 мільярдів. Це свідчення того, що політика Нацбанку зі зниження високого відсотка грошей у готівці успішна.

Поступово любов вщухає

Паралельно регулятор продовжує політику м’якої дедоларизації економіки, розпочату два роки тому із заборони кредитування в іноземній валюті, ведення її купівлі-продажу за паспортами. Торік ухвалено зміни до Закону «Про ціни і ціноутворення», якими заборонено вказувати вартість товарів і послуг у доларах чи євро, чим особливо грішили автосалони, інтернет-магазини та агентства нерухомості. Крім того, Нацбанк планує обмежити розрахунок кешем — 150 тисяч грн. «З рук у руки під час продажу нерухомості проходить переважно іноземна валюта, що порушує валютне законодавство і негативно позначається на користуванні гривнями. Зниження розрахунку готівкою приведе до наповнення економіки додатковим ресурсом, бо те, що у нашій грошовій базі її  близько 40% — це надвисокий показник, у Росії —  25%, розвинених країнах — до 10%, у Швеції — 3%», —пояснив дії регулятора  директор департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку Олександр Дубихвіст.

У свою чергу голова правління Ощадбанку Сергій Подрєзов зазначив, що в банках за кілька місяців «перевернулася» ресурсна база. Якщо раніше населення несло 80 х 20 (80% — доларовий еквівалент, 20% — гривневий), то за минулий місяць  580 мільйонів зі 750 мільйонів були у гривнях.

«Люди розуміють, що дохідність у гривнях все одно вища. Сьогодні, припустімо, ми йдемо на зниження ставки за доларами, тому що нам не вигідно в них залучати (спектр вкладення досить складний)», — зазначив він.

Тенденція збільшення вкладів у гривнях є й в АБ «Укргазбанк», каже голова правління фінустанови Сергій Мамедов. На його думку, надлишок валюти з ринку прибрати дуже легко: валюта просто має стати не цікавою для заощаджень. Відсоткові ставки за валютними депозитами мають приносити менше доходу людям і буде велика маржа між купівлею-продажем валюти.  Адже коли курс перебуває в рамках невеликих  коливань, люди не переходять на долари. Коли ж курс зростає з 7,8 до 8,35, то на різниці є сенс заробити.

На стабільному ринку валюта сама по собі не цікава. Тим більше коли нині всі ціни будуть у гривнях, її доведеться міняти, а за великої маржі ще й зазнавати втрат.  Що ж до законопроекту зі збільшення оподаткування депозитів, то це, на думку С. Мамедова, не на часі, бо може стати поштовхом для «втечі» грошей із банківської системи.

КОМЕНТАР

Проблеми валютного ринку  треба розв’язувати поетапно

Євгенія ЧЕМЕРИС, 
голова комітету Національної асоціації банків України 
з питань оподаткування та обліку, 
голова правління ПАТ «КредіАгріколь Банк»:

— У парламенті зареєстровано кілька законопроектів, що пропонують різні шляхи розв’язання проблеми надмірної доларизації й тіньового готівкового обігу. Відчувається, що нарешті є політична воля зрушити ці питання з мертвої точки. Водночас пропозиції депутатів настільки не узгоджені між собою, що  можуть призвести до абсолютно протилежного.

Як на мене, на першому етапі першочергово треба зробити таке (перелік, звичайно, не вичерпаний):

♦ законодавчо встановити виплати зарплат, пенсій, стипендій тощо виключно у безготівковій формі (на карткові рахунки або чеками);

♦ встановити ліміт на розрахунки готівкою: у межах 10—20 тисяч  гривень;

♦ розгорнути держпрограму з обладнання POS-терміналами всіх стаціонарних торгових  точок (з використанням певних пільг);

♦ заохотити населення зберігати гроші у банках шляхом надання держгарантій повернення депозитів (є);

♦ ввести з 2015 року пільгову ставку прибуткового податку 5% на доходи від депозитів (нульова, яка існує, несправедлива  щодо інших видів доходів);

♦ витягти з-під матраців валюту і завести її в банки шляхом введення 15% збору з її продажу у кеші населенням (крім безготівки);

♦ заборонити виплати готівкових переказів з-за кордону в будь-якій іншій валюті, крім національної, залишивши можливість отримувати іноземну на рахунки в банках.

Завдяки виконанню цих простих заходів населення поступово звикне до нормальних фінансових відносин. Коли законодавче поле із захисту прав кредиторів буде врегульовано (права кредиторів — це не тільки права банків, а й їхніх вкладників!), можна розпочинати другий етап — зменшення доларизації, включаючи заборону на депозити в іноземній валюті як для фізичних, так і для юридичних осіб. Але цей етап має проходити за умови набуття гривнею статусу вільно конвертованої валюти (або хоч наближенням до цього). Інакше будь-які дії на кшталт примусової конвертації населення сприйматиме як конфіскаційні заходи, вони спричинятимуть супротив.

Отже, з усіх зареєстрованих законопроектів доцільний і своєчасний лише  один — №11470. Він пропонує 10-відсотковий збір із продажу валюти населенням. Хоч як на мене, попередня пропозиція про 15% була більш об∂рунтованою з огляду на дисциплінарний, а не фіскальний характер цього збору і легке уникнення його сплати за умови відкриття банківського рахунка.

Законопроект №2400 (робить незаконними валютні депозити)  передчасний, а інший — №2401 (про обкладання 25% ставкою  суми перевищення доходів від депозитів над ставкою рефінансування) і зовсім незрозумілий (навіщо, коли з 2015 року вводиться 5% податок з усієї суми доходів?) та складний для виконання.