РЕАЛІЇ 

Розпорядження Нацбанку про новий порядок обміну валюти викликало неоднозначну реакцію серед громадян й оживило «чорний» валютний ринок

Ажіотаж навколо обміну валют   у тій інтерпретації, яка найбільш розповсюджена в інтернет-виданнях та деяких друкованих ЗМІ, за великим рахунком не вартий виїденого яйця. На вигляд навіть смішно, коли людина починає обурюватися, що їй потрібно брати паспорт, щоб, наприклад, поміняти 100 доларів. Можна подумати, що вона це робить щодня і тому змушена постійно носити документи в кишені. Водночас ніхто не протестує, коли під час того, як людина приносить гроші,  щоб покласти їх на депозит, у неї, окрім паспорта, вимагають ще й ідентифікаційний код, а коли знімає з рахунка, то в деяких банках її ще й фотографують. Тому цілком можливо, що  протести щодо нововведення Нацбанку штучні й надумані. У них найбільшою мірою зацікавлені ті, хто в розрахунках звик послуговуватися готівкою, яка ніде не фіксується. Тобто працювати у тіні і не світитися під час скуповування валюти. Водночас у більшості цивілізованих країн процедура обміну валюти здійснюється лише за наявності документів, що посвідчують особу.

 КИЇВ

Безпаспортні мрії кожного третього

Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»

— Чи можу я обміняти 900 доларів без документа, що посвідчує особу, адже нещодавно в НБУ заявляли, що регулятор дозволить купівлю і продаж валюти до 8 тис. грн ( $1 тис.) без ідентифікації клієнта.

— І де ви таке чули? — обурилася молоденька касирка у валютному обмінному пункті біля театральної каси, що на Хрещатику. — Кожен третій сьогодні запитує… А ми міняємо лише з паспортом.

На віконечку обмінника чорним по білому було написано, що для обмінної операції слід показати паспорт України або закордонний, але в жодному разі не водійські права (!). Ще в трьох обмінниках, що на Хрещатику, здійснити обмін без паспорта відмовилися. «Можливо, і є таке рішення, але до нас відповідна інструкція ще не дійшла», — пояснила працівниця одного з пунктів. Черг до обмінок не було. «Міняйлів» біля них також. До речі, майже на всіх віконечках кіосків законослухняно повідомлялося про «гарячу лінію» Нацбанку, на яку можна звертатися у разі непорозумінь.

В око впало зростання спреду між купівлею та продажем валюти. Наприклад, курс продажу 1 долара був 7,97–8,00 грн, тоді як купити його можна було за 8,07–8,08 грн. Тобто різниця становить 7–11 коп. Можливо, банки заклали в маржу свої витрати на купівлю ксероксів, що стали необхідним атрибутом обмінок за оновленими правилами обміну валюти, а можливо, продовжують ставитися до валютно-обмінних операцій як основного джерела свого доходу. 

Експрес-дослідження на Хрещатику свідчить, що українці з нетерпінням чекають, що найближчим часом Національний банк змінить своє розпорядження про обов’язкове пред’явлення документів під час продажу та купівлі хоча б невеликих сум валюти. 

 ОДЕЩИНА

Валютної лихоманки немає

Іван ШЕВЧУК,
«Урядовий кур’єр»

Запровадження нових правил обміну валюти якщо й вплинуло на оборудки з нею, то неістотно. «Поки що обійдуся», — каже одеситка Тетяна. Вона мала намір продати 500 доларів із заробітку свого чоловіка-моряка. Наразі утримується від обміну через небажання «світити» свої персональні дані. Боїться не чистих на руку банківських працівників, які можуть дати наводку грабіжникам. Кажуть, що у часи кризи банки мали значну плинність кадрів, тож вірогідність появи там випадкових людей останнім часом підвищилася. Коли час розставатися із п’ятьма сотнями зелених таки прийде, а побоювання щодо конфіденційності не минуть, Тетяна матиме альтернативу у вигляді міняйлів. З чималенькими стосиками купюр, переважно — українських, вони стоять у різних точках «книжки» — чималого книжкового ринку у самісінькому центрі Одеси. Чорний ринок валюти тут як той фонтан — «бил, єсть і будєт». У часи валютного дефіциту, коли обмінники просто не здійснювали продажів, саме за курсом «книжки» складали уявлення про реальний ринковий обмінний курс. Сказати, що новації держави якось особливо пожвавили тут валютні операції, не можна. «Купите долари?» — «Скільки?» — «Може 300, а може 500». — «Так». — «Почім?» — «8,03».

Курс в усіх куточках базару однаковий. Долари беруть лише на копійку дорожче, ніж в офіційних обмінниках. Вочевидь, можливість обійтися без документальних процедур уже сама по собі розглядається як бонус, бо вже на околиці міста, у відомій точці ринку «Північний», курс, за яким беруть долар, вже зовсім збігається із банківським — 8,02. А от продають валюту тут дещо дорожче, ніж в обмінниках, — по 8,10 проти 8,08. Вочевидь міняйли таки зацікавлені у накопиченні валютної маси. Згодом, ні з гривнями, ні з доларами люди до них у чергу не вишиковуються. Немає ажіотажу і біля офіційних обмінників. Черги і затримки тут траплялися хіба у перші дні дії нових валютних правил — доки люди не зрозуміли, що нічого страшного не трапилося.

 ХАРКІВЩИНА

У відповідь отримали спекуляцію

Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»

Після введення постанови Нацбанку про паспортизацію обміну валют, як і передбачала переважна більшість експертів, у першій столиці з’явилися тіньові міняйли, які продають долари без документів та за нижчим курсом, ніж в обмінниках і банківських установах. Якщо, наприклад, стодоларову купюру в Харкові офіційно можна купити за 8,07–8,09 грн, а продати за 8,05, то неофіційно ця ж операція здійснюється за 8,05 і 8,02 грн відповідно.

Без проблем, як передає «народне радіо», поміняти «зелені» можна біля обмінників у великих супермаркетах і на людних вулицях міста, зокрема Академіка Павлова, Карла Маркса, 23 Серпня. Запросто такий «ченж» відбувається й у електричках, що йдуть на Бєлгород під час їхніх зупинок на станціях Південний вокзал та Козача Лопань.

Однак найжвавіші точки «чорного» обміну валют, безперечно, на ринках. Саме туди, прихопивши з собою п’ять стодоларових банкнот, я й пішла минулого вихідного дня. Знайти валютних спекулянтів там виявилося дуже просто. На продуктовому ринку біля станції метро Маршала Жукова молодик сам підійшов до мене з пропозицією обміняти валюту. Почувши про п’ятсот доларів, він, не ховаючись, запропонував провести обмін. На Центральному ринку поміняти долари на гривні погодилися люб’язно дві жінки поважного віку. Одна з них радила приводити своїх родичів і знайомих. А На ТЦ «Барабашова» міняють долари в будь-яких сумах на територіях Афганського і В’єтнамського майданчиків. Там навіть утворюються черги з п’яти-семи осіб. Люди, що в них стоять, сварять владу та кажуть, що це навмисно зроблено, аби використати їхні паспортні дані під час голосування на майбутніх виборах. А ще тривожаться, що їхніми даними можуть скористатися шахраї для оформлення кредитів, застав і  продажу  житла.  

ДНІПРОПЕТРОВЩИНА

«Міняйлів» не видно

Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»

У моєму районі знайшлися обмінники тільки у супермаркеті та на зупинці тролейбуса. У першому погодилися продати 10 доларів за посвідченням, однак скопіювати його я мала за власний кошт. У другому заявили, що дрібної валюти не мають, а купити 50 доларів США можу лише з копією паспорта (ксерять на місці безкоштовно).

У неділю поблизу працювало лише одне банківське відділення. Тут охоронець одразу кинувся копіювати моє посвідчення, і можна було б у разі потреби без проблем купити будь-які іноземні купюри. «У нас валюта є, — каже начальник відділення Людмила Петрівна. — Зараз по документах видно, коли міняє валюту нерезидент, а до нас приходять росіяни, французи, азербайджанці, і ми заповнюємо на них форму №377».

Чорних спекулянтів не зустріла. Однак, як розповіли знайомі підприємці, «чорний» валютний ринок ожив. Міняють за трохи вищим курсом без документів. «Якщо треба великі суми поміняти, привезуть навіть додому. І працюють спекулянти тільки з перевіреними людьми. А нам особисто купувати долари нема з чого, тут хоча б на хліб заробити, — розповідає знайома, що тримає «точку» на непродовольчому ринку і сама ж торгує. — Люди менше купують, товарообігу немає. Орендну плату директор ринку як підняв під час кризи, так і не знизив. Навпаки, бере її неофіційно з розрахунку курсу долара ($22 за кв. метр). Тримаємося тільки за рахунок колишніх запасів товарів».

Шукаючи валютних спекулянтів, вдалося з’ясувати, що їхню роль інколи виконують і… самі касири обмінників. Продадуть (тільки перевіреним людям) без копіювання документів американські долари за 8,10 (замість 8,01 по курсу). Взагалі ж у Дніпропетровську на 2 жовтня спостерігався курс такий: купівля долара США 7,99 — 8,00, а продаж від 8,01 до 8,09.

 ЛЬВІВЩИНА

«Золоті часи» для заробітку

Оксана МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»

У перші дні обміняти гривні на долари чи євро у Львові було проблематично: в обмінниках валюти не було, а в банках стояли черги. Тепер у них період затишшя, натомість у валютників — найурожайніша пора.

…Ірина з ніг збилась у пошуках доларів, щоб сплатити за кредит: у тих обмінних пунктах, де зазвичай купувала валюту за вигідним курсом, без паспорта не продадуть і 10 «зелених».

— Наслухавшись неймовірних історій з кредитами, ризиковано віддавати незнайомцям паспорт для копіювання, аби не потрапити в халепу, — поділилася співрозмовниця, — або до помешкання не навідалися непрохані гості, якщо засвітитись як «рекордсмен» за кількістю обміняної валюти.

У такій ситуації, порадила сусідка з черги, краще вже дорожче заплатити — треба домовитися з працівником пункту. Після нетривалих перемовин вона задоволена випурхнула з приміщення. Дорожче — виявилося далеко не символічною сумою: коли минулого тижня долар продавали за 8,45, купити без паспорта та відповідно копіювання даних документа можна було за 8,88 грн.

Якщо не вдалося знайти спільну мову з працівником кантору, є інший варіант — звернутися до валютників на Краківському ринку. Тут і курс на кілька копійок нижчий, і паспорта, звісно, ніхто не вимагає. Попри те, що неділя на Краківському — вихідний, валютники вийшли «на роботу», бо для них повернулися «золоті часи» та найурожайніші дні. Банки у вихідні не працюють, в обмінниках із «дріб’язком» до $100 ніхто справи мати не хоче. Люди однак сподіваються на спрощення НБУ механізму обміну до $1 тис.

 КРИМ

Що тобі не добре — іншим нажива

Людмила ЩЕКУН,
«Урядовий кур’єр»

Минулого тижня мої намагання купити за гривні 300 доларів в кримських банківських установах або обмінниках не мали жодного успіху, не допомогла і наявність паспорта. Причому, за долари та євро гривні давали, а от навпаки ну ніяк. Складно було збагнути, чому обмін відбувався в односторонньому порядку. Побігавши в пошуках грошей від одного обмінника до іншого, як і колеги по нещастю, я вирішила «брати банки». До речі, біля одного з обмінників я звернула увагу на самовпевненого молодика, який люб’язно запрошував до найближчого двору, де, як він запевняв, вирішить наші проблеми. Але бажання піти з ним ніхто не виявив. У натовпі прозвучало кілька фраз, на кшталт: «Зараз кидане і шукай його» або «Повилазили!».

Півтори години пошуків — і фортуна мені усміхнулась в одній із симферопольських фінансових установ у VIP-касі. Правда, раділа я не довго, адже велика черга означала, що мені доведеться простояти тут не одну годину, та й курс здивував. Долари скуповували за курсом 8,02, а от продавали вже за 8,12. Такої великої різниці при обміні я ще не бачила! От і виходить, що людині не добре, те банкам, обмінникам та «міняйлам» — нажива.

Зараз у Криму оксамитовий сезон, тож від нововведень насамперед страждають іноземні туристи. Знайомий працівник правоохоронних органів повідомив, що нові правила обміну призвели до зростання злочинності при обміні грошей. Адже, не знаходячи можливості отримати гривню в банку, туристи вирушають до «міняйл» на ринок, де їм іноді підсовують фальшиві гроші, або просто тікають з валютою, яку встигли видерти з рук.