Великоомелянська територіальна громада плавно переходить у Рівне — пішки дійти можна. Та тутешні вирішили до обласного центру не приєднуватися, а господарювати самим. Тож 2019 року Великоомелянська сільська рада об’єдналася із Грушвицькою: шість сіл і понад 5 тисяч жителів. Головою обрали  юристку Аллу Карпюк.

Щоб податки працювали на своїх

Кожен робочий день голова розпочинає з аналізу надходжень до місцевого бюджету. Приміром, фірма «Агропереробка», директор якої Ольга Рудомська — член виконкому громади, надає величезну волонтерську допомогу нашим захисникам і сплатила майже пів мільйона гривень місцевих податків та зборів.

«У нашій громаді 296 підприємств, установ, організацій, фермерських господарств та приватних підприємців. «Агропереробка», «Нова пошта», ТОВ Ренамакс — це бюджетоутворюючі підприємства, що формують левову частку надходжень. Аграрні фірми «Віт-агро», «Акріс-агро», які в нас орендують землю, беруть участь у соціальних проєктах, як-от допомога для земляків на фронті. Та не всі фірми, що працюють у громаді, тут зареєстровані, тож і податки йшли в Рівне чи Київ», — розповідає Алла Карпюк.

Тому вирішили переконати власників зареєструватися у громаді або відкрити філії, адже втрачали ПДФО, 64% якого залишаються в місцевих бюджетах. Пропонували знизити земельний податок, ставки якого регулює громада в межах від 0,01 до 3, а орендної плати від 1 до 12% нормативної грошової оцінки землі, що постійно коригують.

«Для тих, хто чесно сплачує людям орендну плату, а у громаду — податки, знижуємо ставки, можемо дати дозвіл на викуп ділянки. Такі приклади є. Довіра між місцевою владою та бізнесом — валюта безцінна», — розставляє акценти Алла Карпюк. 

Тож «Нова пошта», що має на території громади логістичний центр, у якому 250 працівників, сплатила ПДФО 2,7 мільйона гривень, з яких 1,7 мільйона надійшло у громаду. А компанії «Стін грей» та «Альбакор» торік звели у Вересневому логістичний центр на 3 тисячі тонн рибопродукції. Сплатили 215 тисяч гривень місцевих податків та 137 тисяч гривень ПДФО і дали роботу місцевим жителям. 44,8 тисячі гривень сплатила компанія «Фуд-фрост стандарт», яка реалізує напівфабрикати; 243 тисячі надійшло від підприємця Володимира Ковальця, власника популярного готельно-розважального комплексу «Софія».

Бюджет-2022 — з перевиконанням

Бюджет-2022 громада виконала на 105,9%, хоч із перших днів війни парламент та уряд упровадили для бізнесу пільги. Відповідно до ситуації знижували видатки. Прихистили 425 вимушено переміщених осіб.

Та загострилася ще одна проблема: істотно втрачають у базовій дотації. Ідеться про горизонтальне вирівнювання задля сталого розвитку громад, передбачене ст. 99 Бюджетного кодексу. Базову дотацію в Мінфіні вираховують за формулою, один з основних показників якої — чисельність населення. До розрахунку досі беруть застарілі дані статистичного управління — 3724 людини, як 2011 року.

«Люди їдуть туди, де є робота. До війни в нас було понад 5 тисяч жителів, ми це встановили через подвірні обходи. А ще є 425 нових, які користуються всіма послугами на території  громади. Тобто різниця майже в півтора раза. На 2023-й це мінус 4,6 мільйона базової дотації, й так уже третій рік поспіль. Ми звернулися з офіційним листом до Міністерства фінансів, пропонуємо осучаснити розрахунки, беручи до уваги дані з державних реєстрів. Приміром, у Держреєстрі виборців на 31 жовтня 2020 року в нашій громаді було 3834 особи — це більше, ніж нам рахують усіх жителів. А Рівненське управління Державної міграційної служби торік зафіксувало в нас 5189 жителів», — каже голова.

Як зазначив експерт Олександр Солонтай, який провів на Рівненщині тренінг для голів територіальних громад, у Великоомелянській  найвища в області вартість квадратного метра житла. Тож якби ПДФО в Україні сплачували так, як у Польщі, — за місцем проживання, цій громаді не потрібна базова дотація. Це питання дискутували на рівні профільних міністерств, та акценти змінила війна.

Навіть у воєнний рік у громаді відкрили третій в області центр безпеки. Сучасне приміщення виросло на місці гаража, й тепер це осередок комунікації всіх служб життєзабезпечення. Мають два пожежні авто: одне передали польські партнери, друге придбали власним коштом. А ще тут є інтерактивний клас з питань безпеки, де готують юних рятувальників.

КОМЕНТАР

Людмила КУШНЕР,
консультант Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України:

— Достовірна кількість жителів — проблема не лише цієї громади. Війна її актуалізувала через міграцію населення. І хоч базова дотація в державному бюджеті-2023 зросла до 29 мільярдів (плюс 13 мільярдів порівняно із 2022-м),  цього недостатньо. І питання знову постане під час формування бюджету-2024.

Нині громади Рівненщини стурбовані тим, щоб не втратити надходження від лісогосподарської галузі, яку реформують. Наші лісгоспи втрачають статус юридичних осіб і перетворюються на філії. А це головні бюджетоутворюючі підприємства в багатьох громадах Рівненщини. Законодавство передбачає, що податки залишаються за місцем розташування філій.