ІСТОРІЯ

220 років тому народився творець об’єкта, що нині належить  до світової культурної спадщини людства

Ми заслужено пишаємось знаменитими пам’ятками архітектури, що дісталися нам у спадок від предків, — Софійським собором і Києво-Печерською лаврою. Менш відомо, що крім них до об’єктів світової культурної спадщини, офіційно визнаних ЮНЕСКО, в нашій країні належать історичний центр Львова, резиденція митрополитів Буковини, природні букові ліси Карпат і астрофізична дуга Струве, частина якої проходить територією України.

Куля — не куля, Василь —  не Василь

У громадян СРСР прізвище Струве насамперед асоціювалося з роботою Леніна «Економічний зміст народництва і критика його в книзі п. Струве», а любителі астрономії ще могли пригадати, що Струве — засновник і перший директор знаменитої Пулковської обсерваторії під Ленінградом. Та мало хто знав, що йдеться про представників однієї династії — онука і його діда-астронома, світову славу якому принесло точне вимірювання дуги земного меридіана. Завдяки цьому було науково доведено, що земна куля не кругла, як донині зображує її глобус, а… дещо овальна.

Втім, видатний російський астроном Василь Якович Струве, як донині пишуть про нього в енциклопедіях, насправді теж ніякий не Василь, а Фрідріх Георг Вільгельм, німець за походженням.

П’ятнадцятирічним юнаком допитливий хлопець дістався до Дерпта (нині місто Тарту в Естонії), де з 1802 року відновив роботу знаменитий університет, якому невдовзі судилося стати одним з кращих у Європі. Номінально місто належало Російській імперії, та навіть через півсторіччя росіяни становили в ньому не більше 9% населення. Фактично Ліфляндська губернія, повітовим центром якої був Дерпт, жила своїм окремим життям, що мало нагадувало російське.

Влітку 1816 року місцеве Ліфляндське кооперативне і економічне товариство, зацікавлене у складенні вкрай потрібних для розвитку торгівлі і мореплавства точних карт краю, доручило цю непросту роботу талановитому випускнику місцевого університету Фрідріху Струве. Самі геодезичні роботи, успішно завершені 1819 року, надихнули молодого вченого продовжити вимірювання аж до Льодовитого океану на півночі та до Чорного моря на півдні.

Дуга Струве (із Вікіпедії «Дуга Струве»). Фото надані автором

За 40 років —  від моря до моря

Суть ідеї Струве полягала у прокладенні на місцевості приблизно вздовж одного з меридіанів ланцюжка трикутників з точно встановленими географічними координатами трьох вершин кутів, дві з яких слугували основою для створення наступного трикутника. За майже 40 років роботи, яка тривала з 1816 по 1855 рік, 258 таких фігур із 265 точно визначеними координатами вершин кутів з’єднали мис Норд-Кап у Норвегії із селищем Стара Некрасівка поблизу Чорного моря. Загальна довжина відрізка меридіана, яку вдалось виміряти, становила 2821,8 км. На момент створення дуга Струве, як її нині називають, проходила територією Російської імперії та об’єднаних на той час в єдину державу Швеції та Норвегії.

Варто відзначити, що масштабні геодезичні роботи мали не лише суто теоретичний інтерес, а й використовувались раніше для картографування місцевості. Отож Струве фактично вдало поєднав прикладну мету й суто наукове завдання, розв’язання якого дало змогу уточнити розміри і форму земної кулі та, відповідно, підвищити точність географічних карт.

Нині дуга Струве об’єднує території аж десяти європейських держав. Промовистий факт: власне на території Росії розміщуються лише два тріангуляційні вимірювальні пункти об’єкта світової культурної спадщини. Причому обидва — на острові Гогланд, який до радянсько-фінської війни 1939 року належав Фінляндії.

Із 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів дуги Струве під егіду ЮНЕСКО офіційно ввійшли лише 34, чотири з яких розташовані на території України. Критерієм відбору був стан збереження, хоч, вважають фахівці, цілком імовірно, що з півсотні українських складових дуги Струве деякі просто ще не знайдені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Крайня північна точка дуги Струве (зліва), Крайня південна точка дуги Струве (справа).

 

Ім’я харків’янина — на Марсі

Славну династію астрономів поєднує з Україною не лише знаменита дуга Струве. Вже згадуваний опонент Леніна — Петро Струве — під час навчання в Петербурзькому університеті організував марксистський гурток, де не раз виступав майбутній видатний вчений і державний діяч доби УНР Михайло Туган-Барановський.

Ще один внук Василя Струве — Людвіг — з 1894 року став професором Харківського університету, був деканом фізико-математичного факультету та керував університетською обсерваторією. Його син Отто Людвігович Струве після революції емігрував до США, де продовжив сімейну традицію знаменитої династії. Один з найвидатніших астрофізиків, директор першої Національної радіоастрономічної обсерваторії США, член Академії наук США та Лондонського королівського наукового товариства — все це титули і ранги уродженця Харкова Отто Струве, чиє дитинство і юність пройшли на українській землі.

До речі, саме на його честь названо кратер на Марсі, хоч більшість земляків видатного науковця навряд чи знають, що уславлений американський учений родом з України. Як і те, що династія Струве, прізвище якої увічнене у назві кратера на Місяці, має безпосередній стосунок до нашої історії і культури.

ДОВІДКА «УК»

Василь Якович СТРУВЕ (при народженні Фрідріх Георг Вільгельм Струве, нім. Friedrich Georg Wilhelm Struve; 15 квітня 1793, Альтона, Німеччина — 23 листопада 1864, Санкт-Петербург) — видатний астроном, один із основоположників зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук (1832), перший директор Пулковської обсерваторії, член-засновник Російського географічного товариства. Родоначальник знаменитої династії астрономів Струве.

ПУНКТИ ДУГИ СТРУВЕ В УКРАЇНІ 

 ♦ пункт «Катеринівка» (c. Катеринівка Хмельницького району Хмельницької області) — 49°33 57 півн. ш. 26°45 22 схід. д.

 ♦ пункт «Фельштин» (с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області) — 49°19 48  півн. ш. 26°40 55 схід. д.

 ♦ пункт «Баранівка» (с. Баранівка Ярмолинецького району Хмельницької області) — 49°08 55 півн. ш. 26°59 30 схід. д.

 ♦ пункт «Старо-Некрасівка» (с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області) — 45°19 54 півн. ш. 28°55 41 схід. д.