Відколи агресивна росія вийшла із зернової угоди та блокує українські комерційні судна, сусідня Румунія стала для нашої держави надійним партнером і своєрідним зерновим хабом. Через нього Україна вивозить різними шляхами, зокрема й дунайським річковим, до порту Констанца пшеницю та іншу сільгосппродукцію, яка потім прямує в чимало країн.

«Урядовий кур’єр» зібрав думки посадовців і експертів про можливості співпраці України й Румунії в подальшому ефективному експортуванні зерна.

Знакова зустріч у Галаці

11 серпня в румунському місті Галац відбулася знакова зустріч, в якій брали участь координатор Державного департаменту США з питань санкцій Джим О’Браєн, Посол США в Україні Бріджит Брінк, Посол США у Румунії Кетлін Кавалек і виконувач обов’язків заступника голови Місії США в Молдові Мері Александер, а також міністр транспорту й інфраструктури Румунії Сорін Гріндяну, віцепрем’єр-міністр України Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр Молдови Владімір Болеа та генеральний директор Європейської комісії з питань мобільності і транспорту Магда Копчинська.

Високі американські посланники запевнили колег з України, Румунії та Молдови, що сприятимуть модернізації критичної інфраструктури для залізничних та автомобільних перевезень і транзитного перевезення вантажів, розширенню доступу до вагонних деталей і залізничних складальних ліній, а також допомагатимуть приватному сектору, розташованому вздовж Дунаю, в розширенні експортних можливостей.

США пообіцяли надати фінансову допомогу сусідам України (насамперед Румунії) для придбання таких суден, як лоцманські катери, а також сприяти транскордонним перевантаженням і транзиту.

Це потужний сигнал для подальших дій щодо експорту українського зерна до країн Європи, Азії й Африки.

Роль Констанци та поглиблення річки

Ключовий в експорті українського зерна нині румунський порт Констанца. Як зазначають фахівці з логістики цієї країни, його потужності оцінюють у 4 мільйони тонн на місяць.

«2023 року Україна матиме майже 40 мільйонів тонн зерна на експорт. Щоб полегшити цей процес, ми збільшили пропускну спроможність у гавані Констанца й на шляхах, що ведуть до неї. Ми мобілізувались як могли», — заявив нещодавно призначений прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку.

Експорт 4 мільйонів тонн українського зерна щомісяця — дуже амбітний показник, вважає експерт центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ. «Адже з портів в Одеській області зерновим коридором ми могли щомісяця відвантажувати на експорт не більш як 2,5 мільйона тонн зернових. Чи можливо це, враховуючи ще й румунські дунайські порти, сказати важко», — додає він.

За словами експерта, проблема дунайських портів — те, що вони мілководні, тому туди не можуть заходити великі океанські зерновози. Тож ми не можемо перезавантажувати наше зерно на такі кораблі, щоб вони потім ішли до Чорного моря румунською ділянкою Дунаю та виходили на порт Констанца чи далі до Середземного моря.

Проблема поглиблення Дунаю нагальна, хоч фактично була такою чимало років тому. Її так і не розв’язала українська сторона, бо, по-перше, треба було мати дозвіл усіх сусідніх країн та європейських і світових організацій, а по-друге, Україна й сама вбачала, що поглиблення нашої ділянки Дунаю може призвести до чималої екологічної катастрофи, адже там унікальні заповідники.

Румунія збудувала частково поглиблений канал Дунай — Чорне море, проте океанські лайнери на цю ділянку теж заходити поки що не можуть. До того ж, Дунай та цей канал постійно замулюються.

Проте, як нещодавно заявив в інтерв’ю Financial Times Марчел Чолаку, його країна розширить судноплавний коридор завдяки поглибленню Дунаю вже найближчим часом, і гроші на ці роботи та міжнародна фінансова підтримка є. На його переконання, цей план буде реалізовано всупереч варварським атакам росії на українські порти на іншому березі Дунаю.

Про лоцманів та сухі порти

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль зазначає, що навіть за умов успішної реалізації різних проєктів, у якій зацікавлені трейдери і держава, за допомогою Румунії можна експортувати не більш як 2 мільйони тонн зерна. Хоч, звісно, ми дуже дякуємо цій країні за  велику допомогу.

За його словами, вітчизняна спільнота наполегливо працює: «Ми істотно наростили обсяги відправлення вантажів автомобільним та залізничним транспортом через Молдову в бік румунських портів. До цього йшли довго, адже вартість тарифів на транзит через Молдову була зависокою, і ми намагалися домовитися про значно нижчі показники. Триває робота із перевантажування зерна до румунських дунайських портів через Сулінський канал. Готуємо лоцманів, які проводитимуть судна до румунської ділянки Дунаю».

Румунія дозволила здійснювати нічний транзит із жовтня в портах Ізмаїл та Рені і збільшити вантажний потік до 14 суден на день. Можна подвоювати баржі, щоб не доводилося використовувати зернові порти. Чи до снаги нам це зробити?

На думку Павла Коваля, це цілком можливо, як було можливо й раніше. Перевезення відбуватиметься спареними баржами, де працюватиме один буксир. Це на часі й дуже вигідно, адже наша країна втратила внаслідок бомбардування росією українських дунайських портів 270 тисяч тонн зерна.

«В Україні є великий досвід перевезення зерна та інших сільгосптоварів баржами подвійного призначення «ріка — море». Ми б могли наростити вантажоперевалку не лише зерна, а й олії, ріпаку тощо. Правову базу для цього напрацьовано», — каже експерт.

Олексій Кущ додає, що для України буде дуже важливо розпочати будівництво так званих сухих портів на умовах митного складу. До речі, два такі порти розбудовують на Волині для експорту зерна до Польщі. А ця країна хоче будувати для накопичення українського зерна такий порт на своїй території. Такі самі об’єкти можна створювати й на території Румунії.

За інформацією Українського дунайського пароплавства, передбачено створення зернового хабу для перевалювання в українському порту, річковий фрахт та для перевантаження на морське судно борт — борт в порту Констанца.

Отже, роль Румунії в експорті українського зерна на нинішньому етапі війни важко переоцінити. Це ще більше цінуєш, дізнаючись, що дефіцит бюджету цієї країни, за інформацією її центробанку, 2023 року становитиме 7,5% ВВП. І як зазначає Марчел Чолаку, щоб допомогти Україні постачати зерно в різні країни, довелося реорганізувати (секвеструвати) державний бюджет Румунії.