Про рішення Державіаслужби України від 29 вересня цього року про заборону польотів у нашу країну з 25 жовтня російських авіакомпаній (щоправда, не всіх, проте їхній перелік чималий), які потрапили під санкції у зв’язку з відповідною ухвалою Ради нацбезпеки та оборони та підписаним указом Президента, йшлося цими днями чимало. Ми ж спробуємо проаналізувати цей крок влади щодо позитиву та негативу від нього для нашої держави та її громадян.

Як відомо, російське міністерство транспорту дало доручення компанії «Росавіація» скерувати листи українським «колегам по небу» про заборону використання ними повітряного простору РФ також із 25 жовтня. Так обмеження та заборони стали дзеркальними — тобто з обох боків.

На що ж відтепер чекати пасажирам і державі? Як зменшаться прибутки авіакомпаній та держави загалом? Що втратить російська авіація та економіка?

«УК» так і не зміг дізнатися точку зору на ці запитання у галузевих асоціаціях авіатранспорту.

Різні цифри збитків

Заступник керівника однієї з них заявила кореспондентові, що їхня установа ще не визначилася, як вона ставиться до таких санкцій. «Можливо, днями ми надамо коментар. А може статися так, що утримаємося щось казати на цю тему», — зазначила вона. Як кажуть, підхід доволі цікавий.

Цю неординарну новину залюбки коментують загальнофахові експерти. Приміром, на думку директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, запроваджуючи такі заходи щодо авіакомпаній РФ, держава не пропонує комплексної програми розв’язання проблеми зі збитками, які зазнають і вона, і пересічні пасажири, і самі авіатранспортні фірми. «Ми підрахували, що Міжнародні авіалінії України (МАУ) не дорахуються 42, підприємство «Украерорух» — 8—10, аеропорт «Київ» («Жуляни») — 5 мільйонів доларів доходів за рік.

Щоправда, корпоративний прес-секретар МАУ Євгенія Сацька називала набагато меншу суму прогнозованого негативного економічного ефекту для своєї компанії — майже 10 мільйонів доларів на рік. За її словами, подальша арифметика така: ці 10 мільйонів збитків діляться на 5 мільйонів пасажирів (річний пасажиропотік МАУ). «Тож компанія передбачає, що навантаження на одного пасажира для компенсації коштів становитиме мінімум 2 долари. Закриття повітряного сполучення між нашими країнами неминуче призведе до подорожчання авіаквитків», — вважає вона.

І формують ціни на авіаквитки у кожній компанії так: на одні рейси встановлюють так звану внутрішню знижку і вони стають порівняно недорогими. Проте для інших рейсів, щоб компанія не зазнала збитків, квитки роблять дорожчими. Отже, підвищити ціни на польоти МАУ на окремих рейсах для одного пасажира можуть і більш ніж на 2 долари.

Руслан Бортник упевнений, що так Україна закриється для Росії щодо транзитних перельотів через нашу країну. «Бориспіль» та інші аеропорти вже не будуть так званим хабом для авіакомпаній, які здійснюватимуть польоти до Таїланду, Китаю чи Казахстану через Україну. Так авіакомпанії РФ не користуватимуться нашим небом і нашими аеропортами. Ми не повинні забувати, що маємо вигідне географічне розташування», — зазначає він.

Діють не на всіх

Експерт вважає, що закрите небо та аеропорти Росії для українських авіакомпаній зроблять погану справу: людям, які бажають дістатися до Москви чи Петербурга, доведеться купувати квиток, приміром, до Мінська, а звідти — у кінцевому напрямку. Ціна такого подвійного перельоту перевищуватиме 10 тисяч гривень, а нині вартість квитка з Києва до Москви — 4 тисячі.

Однак, приміром, МАУ уже понад рік страждає від санкцій Росії — її літакам заборонено переліт через повітряний простір РФ (причина начебто суто технічна). За словами Євгенії Сацької, це призвело до того, що компанія втратила за рік майже 6 мільйонів доларів, збільшивши протяжність маршрутів.

МАУ впевнена, що, оскільки санкції України поширюються не на всі авіакомпанії РФ, то деякі з них можуть літати в наші міста. І навпаки: українські компанії, які нічого не порушували, можуть літати до російських міст. І в цьому є раціональне зерно. Тож, можливо, збитки з обох боків будуть не такими великими, як залякують деякі експерти.

Проте днями російський «Аерофлот» підрахував можливі втрати: 20 мільйонів доларів на рік. Хоч, приміром, директор консалтингової компанії William invest expert Віктор Медведь вважає, що за останні два роки кількість пасажирів, які прямували з РФ до України і навпаки, зменшилася у 5 разів. «Наші прямі та непрямі втрати вже становлять 7 мільярдів доларів. Не розумію, в чому виграє Україна та її громадяни, коли ці дзеркальні санкції запрацюють. Ми втратимо ще більше. Чому ми боремося з авіакомпаніями РФ, а не встановлюємо санкції проти російських банків в Україні; власників облгазів, які є олігархами Росії, тощо?» — зазначає він. У цьому з експертом важко не погодитися.

Отже, однозначно підійти до тлумачення цих санкцій не можна. З політичного погляду, обстоюючи честь і гідність, Україні щодо ворожої держави таке потрібно було зробити ще рік тому. Звісно, економіці та окремим компаніям завжди подобається працювати у спокійних несанкційних умовах.

Втрати, безумовно, будуть. Це передовсім стосується держпідприємства «Украерорух», яке отримує платню за проведення літаків через повітряний простір нашої країни. Нелегко буде і компаніям, які змушені будуть підвищувати ціни на квитки, проте не всі з них. І Росія втратить чимало, однак отримає урок. До того ж до санкційних переліків обох країн потраплять не всі авіакомпанії. І ще одне: можливо, саме це дасть поштовх для розвитку внутрішньої та малої авіації, які ледь жевріють протягом двох десятиліть, а можуть стати рентабельними.