«Любий, відсортуй сміття!» або «Кохана, дякую, що не сушиш волосся феном!». Ви напевне помітили, що таких звернень стає дедалі більше у нашому повсякденні? А соціологи вирішили перевірити. Ще в травні соціологічна агенція «Фама» на замовлення та у спів­праці з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля»  опитала дві тисячі громадян, старших 15 років, на всій території України, крім тимчасово окупованої. Днями підсумки презентували на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Отже, згідно з результатами опитування, 93% українців вважають охорону довкілля важливим питанням; 87%  — що можуть особисто відігравати роль у захисті довкілля. Найбільше людей турбують часті посухи/повені — 40,3% (найбільше — на сході, 44,6%), зростання кількості відходів — 37,4% (найбільше — на заході, 52,2%), скорочення популяцій, вимирання видів та зникнення екосистем — 34,8%, брак якісної питної води — 30% (найбільше — на півдні, 47%).

Відповідальність за розв’язання екологічних проблем в Україні громадяни покладають на центральну владу — 37%, та місцеву владу — 38%. Ще 19% вважають, що ці питання потрібно вирішувати спільно з ЄС.

Найефективнішим методом розв’язання екологічних проблем назвали запровадження більших штрафів за порушення екологічного законодавства (44,7% опитаних);  також вважають за потрібне запровадити фінансові стимули для людей і бізнесу та посилити інформування про те, як перейти до екологічних практик. 83% вважають, що підприємства мають відповідати за вплив своїх виробничих процесів на екологію.

71% опитаних відповів, що впровадили у своєму побуті щонайменше одну екологічну практику протягом останнього місяця. Зокрема 65% намагалися сортувати сміття, 43% — купувати продукцію місцевого виробника, 43,5%  зменшили споживання електроенергії, 34% уникали одноразових пластикових виробів, 27% знизили споживання води, 25% намагалися більше пересуватися на велосипеді або пішки. Нічого не роблять для довкілля 10,4% опитаних.

 «Такі високі відсотки співмірні з даними у ЄС.  Це означає, що ми перебуваємо в одному ціннісному просторі з екологічних питань, принаймні у нашій свідомості. Звичайно, екологічних практик у повсякденному житті європейців значно більше. Але така ситуація дуже позитивна, тому що зміна свідомості громадян на ціннісному рівні потребує багато часу, а ми цей компонент уже маємо. Залишилося змінити тільки наші звички», — зазначила Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».

«Показники свідчать про пріоритезацію проблем довкілля в українському суспільстві, і я відчуваю, що це усвідомлення серед громадян змінюється швидше, ніж усвідомлення серед політиків. Це дослідження — хороший інструмент для того, щоб актуалізувати проблеми захисту навколишнього середовища, — зазначив, коментуючи результати соц­опитування, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. — Необхідна синергія зусиль громадянського суспільства і органів влади на всіх рівнях для розв’язання проблем, і Угода про асоціацію — дороговказ, як рухатися і що робити».

Остап Семерак закликав прискорити процедуру ухвалення вторинного законодавства для імплементації закону про оцінку впливу на довкілля, зазначивши, що зараз є затримки на рівні Кабміну. «Можливо, закон не для всіх комфортний з точки зору реалізації власних пріоритетів, але, по-перше, це наше зобов’язання перед ЄС, по-друге — це нова європейська практика захисту екологічних прав територіальних громад і окремо кожного українця», — зазначив Остап Семерак. Він нагадав також, що у Верховній Раді чекає розгляду законопроект про підвищення штрафів за завдання шкоди довкіллю. «Ми повинні докласти зусиль, щоб до кінця року змінити штрафи і посилити відповідальність усіх забруднювачів», — наголосив міністр.

Щоб річка Рось не стала мертвою

Роман КИРЕЙ, 
«Урядовий кур’єр»

ДОВКІЛЛЯ. Черкащина ініціювала розгляд питання щодо стану річки Рось на міжобласному рівні, залучивши до активної роботи профільні структури центральних органів влади, а також Київщину, Вінниччину та Житомирщину. Про це розповів перший заступник голови Черкаської облдержадміністрації Віталій Коваль. У Корсуні-Шевченківському відбулася нарада щодо ситуації, яка вже не вперше склалася на річці Рось: укотре за останні кілька тижнів у водоймі масово гине риба. Вихід зі складної екологічної ситуації намагалися знайти спільно з обласними службами й управліннями, районною владою та громадськістю. Як пояснили учасники наради, самотужки область не в змозі вирішити це питання, бо воно комплексне для чотирьох областей.

За результатами попередньо проведених в облдержадміністраціях нарад офіційні звернення спрямували до Держводагентства та Мінприроди України з тим, аби якомога швидше провести міжобласну нараду щодо екологічного стану Росі, яка зарегульована зокрема в Київській області. Крім цього, гостро постає питання функціонування локальних очисних споруд у Білій Церкві та Богуславі. Не можна відкидати й такий чинник впливу на стан річки, як температурний режим. Та в будь-якому разі розв’язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу, оскільки часткове, в межах певних територій, дає обмежений результат і лише на певний час.