Поки в кулуарах тривають політичні торги, а народні депутати обговорюють зміни до Конституції, експерти застерігають про загрозу колапсу економіки. Пропонуючи свої варіанти розв’язання цієї проблеми, наголошують на тому, що потрібно вживати невідкладні та навіть непопулярні заходи, аби нівелювати негативний вплив політичної кризи на економічні процеси. А також переконують, що стабілізувати ситуацію можна лише шляхом здійснення реформ, які отримають міжнародну підтримку.
Бюджету потрібен секвестр?
«Політична ситуація, яка склалася у країні, не стимулює стійкість стану економіки», — зазначив за круглим столом виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. За його словами, подальші сценарії розвитку залежать від того, наскільки швидко і як саме буде залагоджено політичний конфлікт, хто візьме на себе відповідальність за виведення економіки з передколапсного стану.
На думку директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, основними завданнями для України на сьогодні є розв’язання боргової проблеми, забезпечення макроекономічної стабільності, а також вирішення питання газових цін.
«На сьогодні зовнішнє фінансування — це проблема номер один для української економіки. Потреба у зовнішньому фінансуванні для держави і приватного бізнесу на 2014 рік оцінюється в 155 % наших золотовалютних резервів і наших очікуваних доходів від експорту, — сказав Ігор Бураковський. — Для їх залучення необхідно вирішити питання реструктуризації боргів та забезпечити жорстку економію бюджетних коштів на рівні держави».
Він переконаний, що нині потрібно працювати над секвестром бюджету, але не варто скорочувати соціальні програми, а слід переглянути певні економічні. «Це підвищить довіру до української влади, до її економічної політики», — вважає експерт.
Окремо він зупинився і на ризиках для економічної співпраці України з Росією. «Очевидно, що нинішня політична криза створює проблеми для нашого партнера — Росії. І Росія, яка давала гроші цілком конкретній владі під цілком конкретні зобов’язання, тепер замислиться про те, чи продовжувати фінансування в межах обіцяних 15 мільярдів доларів», — сказав він.
Ігор Бураковський також підкреслив, що, на його думку, можливий і дефолт України. Саме він може стати інструментом для розв’язання економічних проблем країни. «Ми позичаємо гроші, щоб розплатитися з боргами. Ці гроші не йдуть в економіку і на вирішення якихось питань. У цьому сенсі я припускаю дефолт як один з інструментів, що дасть змогу розв’язати наші проблеми», — наголосив експерт.
За його словами, коли говоримо про те, що потрібно робити новосформованому уряду, то повинні самим собі відповісти на дуже просте запитання: від чого залежатиме його діяльність? «Ми можемо намалювати ідеальну картину, сказати, що потрібно бути чесним, подолати корупцію, щось робити з Пенсійним фондом, і це буде правильно, — зазначає Ігор Бураковський. — Але діяльність уряду залежатиме від двох дуже простих умов. По-перше, хто формуватиме цей уряд. І ми добре розуміємо, що питання коаліційного уряду дуже складне. По-друге, яким буде коридор свободи і підтримка цього уряду в суспільстві».
Старі нові правила
На думку учасників круглого столу, сформувати уряд можна і без повернення до Конституції 2004 року, тому що в нинішніх умовах стагнації економіки в його складі повинні бути антикризові менеджери, позбавлені політичних амбіцій, які працюватимуть над розв’язанням проблеми, а не над власною президентською кампанією.
Коаліційний уряд навряд чи буде панацеєю від поточної ситуації і зможе направити економіку на вихід з кризи, зазначив директор Інституту української політики Костянтин Бондаренко. «Не уявляю його працездатності і які результати він демонструватиме, окрім політичних гасел», — повідомив Костянтин Бондаренко.
Політолог зазначив, що Європейський Союз ніколи не підтримував ні опозицію, ні владу, а вимагав, щоб уряд в Україні було сформовано легітимно, а його формування привело до компромісу в суспільстві. «Жодних вимог щодо складу уряду не ставлять», — підкреслив експерт.
У свою чергу ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко зазначив, що найкращим варіантом було б формування технічного уряду. «Я б зробив для членів уряду мораторій на участь у виборах протягом певного часу, адже репутація і доля країни — значно важливіше, ніж репутація і доля будь-якого політика, що перебуває на авансцені», — додав він.
За словами експерта, очолити технічний уряд може будь-яка людина з відповідним досвідом і знаннями, котра відкрито заявить, що залишатиметься поза політикою і не братиме участі в майбутніх виборах.
Експерти також підкреслили, що чим довше триватиме політичне протистояння, тим більше Україна втрачатиме довіру потенційних інвесторів, а відповідно і кошти, які б істотно могли поліпшити економічне становище.
Інвестиції приходять із довірою
«На початку року прогнозували, що приплив прямих іноземних інвестицій за підсумками 2014-го становитиме приблизно 4—5 мільярдів доларів. Зараз я б сказав, що за найкращого варіанту розвитку подій, якщо політичний конфлікт буде вичерпано найближчими днями, ми можемо розраховувати на приплив 2 мільярдів доларів», — зауважив Олег Устенко.
Економіст додав, що міжнародні рейтингові агентства Fitch, S & P знизили і продовжуватимуть знижувати рейтинги України. Крім того, для країни закриті зовнішні ринки запозичення капіталу. «Страховка на ризик на роботу в Україні піднялася до критичних значень. Головне об∂рунтування — політична криза в країні», — пояснює пан Устенко.
На думку учасників круглого столу, Україна потребує фінансової допомоги Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду (МВФ), а також проведення реформ в інтересах суспільства. «Допомога ЄС абсолютно реальна. У ЄС і МВФ на сьогодні є істотні гроші. Грецька криза, Португалія, проблеми в Іспанії показали, що ці гроші можуть бути швидко акумульовані через різні структури, зокрема ЄС», — зазначив Ігор Бураковський.
За словами Костянтина Бондаренка, безпосередніх механізмів надання допомоги точно ще не визначено.
«Пропонується проста схема: Україна підписує Угоду про асоціацію, після цього за ініціативою ЄС скликають конференцію донорів, зокрема представників МВФ, де і обговорюють конкретну схему, терміни та умови, за яких виділяють кошти», — повідомив він.
При цьому ЄС готовий надати Україні суму від 27 до 35 мільярдів доларів. «Багато європейських політиків у кулуарах називають саме таку суму, але за умови жорсткого контролю за кожною копійкою», — зазначив політолог.
Однак для поліпшення економічного становища Україна повинна сама здійснювати внутрішні системні зміни. «Необхідно говорити не тільки про питання перерозподілу влади, а й активно, не на словах, боротися з корупцією», — резюмував експерт.
Олег Устенко вважає, що Україна може й зовсім не отримати допомоги від Євросоюзу. Тому що вона вимагає складних бюрократичних процедур, а бюджет ЄС уже затверджено. «Більшість європейських політиків, які роблять заяви про можливість фінансової підтримки України, не розуміють, про що говорять. Як звичайні політики, вони спочатку говорять, а потім думають», — стверджує експерт.
За його словами, США, які відчувають проблеми з дефіцитом власного бюджету, грошей Україні також не нададуть. Олег Устенко вважає, що МВФ не надасть Україні нову програму «stand by» без виконання певних умов. «МВФ — не донорська організація. Як можна дати гроші країні, нічого не вимагаючи зробити натомість?» — запитує економіст.
Але такі скептичні прогнози можуть і не справдитися. Адже Європейський парламент закликав міжнародну спільноту запропонувати конкретну фінансову допомогу Україні. Це стало одним із пунктів у проголосованій у четвер резолюції Європарламенту щодо ситуації в Україні.
«Закликаємо ЄС, США, МВФ, Світовий банк, ЄБРР та ЄІБ продовжувати готувати довгострокові пакети конкретної фінансової підтримки, щоб допомогти Україні боротися з погіршенням фінансової та соціальної ситуації, і надавати економічну підтримку, необхідну для проведення глибокого і всебічного реформування української економіки урядом», — йдеться в резолюції.
Крім того, на брифінгу у Вашингтоні директор департаменту зовнішніх зв’язків МВФ Джеррі Райс заявив, що ця фінансова інституція готова співпрацювати з Україною. Він підкреслив, що МВФ неодноразово озвучував умови надання фінансування Україні. «Ми переконані, що вже озвучені нами заходи можуть допомогти Україні подолати складнощі й вразливість економіки», — зазначив він.
Водночас, за його словами, можливе відновлення переговорів з Україною жодним чином не повинно бути і не буде пов’язано з аналогічними переговорами України з Росією чи Європейським Союзом. «Немає жодного зв’язку між переговорами з приводу програми співпраці України і МВФ і переговорами, які веде Україна з Росією чи Європейським Союзом щодо надання фінансування для розвитку економіки країни», — сказав Джеррі Райс.
Тепер останнє слово — за українськими політиками, яким у четвер вдалося досягти певного компромісу та проголосувати за утворення Тимчасової спеціальної комісії з питань підготовки й узгодження законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо повернення парламентсько-президентської форми правління.
ПРЯМА МОВА
директор Міжнародного фонду Блейзера:
— Політична ситуація, яка склалася в країні, не стимулює стійкість стану економіки.
Костянтин БОНДАРЕНКО,
директор Інституту української політики:
— Необхідно говорити не тільки про питання перерозподілу влади, а й активно, не на словах, боротися з корупцією.
Ми в Google+