ТУРБOТА

У Дніпропетровському історичному музеї вперше в Україні відкрито виставку для людей з вадами зору

Відвідувачі музею із завзяттям торкаються стародавніх експонатів. Мало того, ось хлопець бере різак доби палеоліту і пробує ним різати. Дивина, але музейні співробітники дивляться на все це з усмішкою і не роблять жодному "нахабному" екскурсанту зауважень. Адже експонати цієї незвичайної експозиції саме й розраховані на таке з ними поводження. Виставка "Заняття стародавньої людини", що упродовж місяця діятиме в Дніпропетровському історичному музеї ім. Яворницького (ДнІМ), - перша ластівка проекту "Рівні можливості". Спрямований він на надання можливості сліпим та слабозорим людям знайомитися з предметними комплексами музею нарівні з іншими відвідувачами.

Зазвичай більшість музейних експонатів або зачинені у вітрині, або дуже крихкі і їх неможливо торкатися руками. Тож організатори виставки підготували муляжі й копії археологічних артефактів, максимально наближені до оригіналу. Зробили їх і надали музею на благодійних засадах небайдужі художники, гончарі й просто любителі історії. Окремим комплексом виставлені фотографії Київського інтернату для сліпих дітей фотографа Геннадія Мінченка. Роботи київського фотографа присвячені розвитку шрифту Брайля. Також відвідувачам експозиції запропоновані аудіокниги з цієї тематики на різних носіях.

Загалом на виставці представлені 150 експонатів - копій доісторичних знарядь праці з каменю, кераміки, різноманітні вироби з глини, залізна зброя, релігійні приладдя. Про кожне поряд лежить інформація, викладена шрифтом Брайля. Крім того, допитливі відвідувачі музею можуть спробувати в дії різаки з каменю, змолоти зернотеркою зерно, розтягнути тятиву лука давнього воїна, нанести на пластилін орнамент тощо. Музейники вважають, що такі експонати будуть цікаві не тільки слабозорим людям, а й школярам від 6 до 14 років. Хоча, гадаю, побути у ролі давньої людини, пробуючи старовинні предмети побуту, було б цікаво будь-кому.

- Раніше чув про такі речі на уроках історії, але на слух це важко сприйняти. Тепер хоча б можна торкатися, - каже відвідувач виставки, вихованець Дніпропетровської школи-інтернату для слабозорих дітей Євген Ярош.

А заступник директора Дніпропетровської школи-інтернату для слабозорих дітей Віра Купрас мріє про використання таких предметів і на уроках.

- Якщо буде вивчатися така тема, як давнина України, хотілося б із нашими викладачами теж запровадити цей досвід, - каже Віра Купрас.

Ідея проекту належить науковій співробітниці відділу археології ДнІМ, студентці історичного факультету Дніпропетровського національного університету Катерині Мінаковій. Керівництво й співробітники музею ідею підтримали і тепер говорять про організацію постійної виставкової кімнати, адаптованої для людей з особливими потребами. Та, за підрахунками музейників, на це необхідно щонайменше півмільйона гривень.

- Такі виставки - зовсім не новина і широко впроваджуються в багатьох музеях світу. Наприклад, в Росії є шість таких постійно діючих експозицій, - розповідає Катерина Мінакова. - Плануємо і далі проводити подібні заходи, але для цього знадобиться допомога спонсорів, оскільки коштів на виготовлення копій не вистачає.

Музей - після проведення стаціонарної виставки "Заняття стародавньої людини" - планує робити й виїзні до спеціалізованих закладів міста та області.