16 липня цього року набули чинності частини 2 і 3 статей 7 і 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Згідно з ними, особи, які бажають узяти участь у конкурсі на зайняття певних посад або мають намір отримати громадянство України, повинні серед інших документів подавати сертифікат про рівень володіння державною мовою.

Під чинність закону підпадають тисячі громадян, для яких успішне складання іспиту зі знання української мови та отримання відповідного сертифіката здебільшого відіграє доленосну роль. Адже від цього залежить і кар’єра, і сімейний добробут, і здійснення багатьох заповітних кар’єрних мрій та досягнення запланованого.

Як проходить екзаменаційний процес у регіонах і чи встигла держава підготуватися до нього, «Урядовий кур’єр» поцікавився на прикладі Харківської області.

Комп’ютер, камера і навушники

За твердженнями фахівців, підготовка до проведення іспитів на виявлення рівня володіння державною мовою серед певних категорій громадян почалася запізно і на сьогодні в регіонах катастрофічно не вистачає пунктів складання іспитів. Наприклад, у півторамільйонному Харкові нині два таких пункти: в комунальному закладі культури «Центральна бібліотека ім. Тургенєва» централізованої бібліотечної системи Слобідського району міста і бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Як розповідає директор Центральної бібліотеки ім. Тургенєва Валентина Іванова, 1 липня підписано меморандум між Українською бібліотечною асоціацією і Національною комісією зі стандартів державної мови про співпрацю. У межах цього меморандуму бібліотеки 16 липня відкрили на своїй території пункти для складання в режимі онлайн екзамену на рівень володіння державною мовою.

«Наша бібліотека теж відгукнулася на цю добру справу. У закладі згідно з графіком складання іспитів, який введено для кожного такого пункту, перший відбувся 30 липня. У нашій бібліотеці екзамени проходять двічі на тиждень: щосереди і щоп’ятниці. Але, так би мовити, пропускна спроможність нашого пункту — лише три особи за день», — розповідає Валентина Іванова.

За її словами, це пов’язано з технічним забезпеченням, вимоги до якого дуже високі. Адже крім комп’ютерів, оснащених відповідними програмами, які відповідають всім технічним вимогам національної комісії, необхідним для оперативної передачі інформації (наявність вебкамери, навушників з мікрофоном, сучасної операційної системи тощо), потрібні відповідно облаштовані приміщення й інструктори.

«Ми надали таку техніку й закріпили за пунктом підготовлених інструкторів. Цим наша участь у процесі екзаменування на рівень знання державної мови держслужбовців, представників правоохоронних та фіскальних органів, викладачів вишів та інших обмежується. Усі проблеми щодо авторизації, реєстрації, самого змісту іспиту, питань — організаційних і суто практичних — у компетенції нацкомісії. Тобто наша участь полягає тільки в технічному забезпеченні. Якщо виникають технічні ускладнення, ми допомагаємо їх усунути. Для цього під час іспиту там чергує проінструктований працівник бібліотеки. Він у чаті перебуває на зв’язку із представниками комісії, і якщо виникає ускладнення, його оперативно усуває», — пояснила директор бібліотеки.

Завдання нескладні

Дев’ятеро людей тут уже склали іспит, а з цього тижня за рішенням нацкомісії змінюється його формат, зокрема зменшується час складання. Замість 2 годин це буде пів години, і завдяки цьому за середу і п’ятницю пункт бібліотеки ім. Тургенєва зможе приймати дев’ятеро осіб.

Як розповідає Валентина Іванова, всі, хто приходить на екзамен, як правило, хвилюються. Найбільше непокояться із приводу того, що під час проходження тесту можуть натиснути не ту клавішу. І це трапляється — не тому, що людина не знає, а від хвилювання. Тоді інструктор і відповідальні працівники бібліотеки звертаються до нацкомісії і, якщо можливо, помилку усувають або з дозволу перезавантажують.

Усі, хто вже склав іспит, кажуть, що в екзаменаційних завданнях нічого складного немає. Хто добре навчався у школі, тому жодних перешкод не існує. Багато людей із числа екзаменованих турбується за усне мовлення, яке фіксує відеокамера, адже на Слобожанщині побутує чимало русизмів.

Серед тих, хто вже складав екзамен у бібліотечній залі, були представники фіскальної служби, служби соцзахисту, викладачі вишів, люди, які прагнуть влаштуватися на роботу. За словами Валентини Іванової, приходив іноземець, який хоче оформити українське громадянство.

Те, що екзаменування необхідно пришвидшити, вважає директор бібліотеки, безсумнівно. Більшість тих, хто вже пройшов іспит, встигала його скласти за годину, і дві не потрібно.

На моє запитання, чи всі екзаменовані успішно склали іспит, пані Валентина сказати не може, адже результати і сертифікат комісія надсилає в особисті кабінети людей, котрі реєструвалися на екзамен.

ОФІЦІЙНО

Орися ДЕМСЬКА,
голова Нацкомісії зі стандартів державної мови:

— Ми розуміємо, що іспит на володіння державною мовою — це вершина айсберга. Він повинен запустити дуже багато різних процесів. І ми думаємо над запровадженням спецкурсу в університетах «Державна для держави». Викладачі курсу готуватимуть студентів до складання іспиту ще у виші, і, пройшовши його, студенти складають лише один іспит на рівень володіння державною мовою. Закінчуючи університет, вони отримують диплом про вищу освіту і державний сертифікат про рівень володіння державною мовою. Це особливо актуально для вишів у невеликих містах, і це може бути хорошим закликом та можливістю — крім диплома про вищу освіту — підготуватися під час навчання і отримати цей державний сертифікат. Він безстроковий. Коли ви захочете стати Президентом, Прем’єр-міністром, міністром, то матимете чим засвідчити свій рівень володіння державною мовою.

ПРЯМА МОВА

Анатолій БАБІЧЕВ,
проректор з науково-педагогічної роботи
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна,
ексзаступник голови Харківської облдержадміністрації
з питань науки і освіти:

— Двох центрів для Харкова замало, але тут треба передовсім розуміти потребу у складанні іспиту, скільком людям слід отримати сертифікат про рівень володіння державною мовою. Бувають різні ситуації й різні категорії громадян, яким необхідно його мати.

У нашому університеті за цей час відбулося сім сесій по 12 осіб, тобто майже 100 осіб пройшли екзаменування в центрі, що розташований у приміщенні бібліотеки університету. Серед екзаменованих більшість не харків’ян, а приїжджих із сусідніх Полтавської, Сумської, Донецької, Луганської областей. Були з Києва, Дніпра. Вони з якихось причин не змогли зареєструватися у своїх областях і приїхали до нас.

Багато людей хочуть зареєструватися, а система поки що з цим не справляється.

На жаль, держава фінансового забезпечення не надає. Те, що університет зробив у себе, це за власні кошти. У нас є сучасні комп’ютерні центри, але щоб виконати технічні вимоги нацкомісії, нам довелося додатково закуповувати необхідну гарнітуру. Ми можемо розширити центр екзаменування, збільшити кількість екзаменованих, але тут теж постає питання фінансового забезпечення і людських ресурсів.

Здається, всі знали, що закон ухвалено, був час для підготовки, необхідно було заздалегідь працювати над цими питаннями, зокрема над матеріально-технічним забезпеченням. Якби хоч якусь копійку держава надала на створення таких центрів, то це можна було б зробити оперативно.

Університет має змогу значно розширити потужності центру оцінювання, але слід знати кількість людей, котрі скористаються можливостями нашого центру. Із внесенням змін до проведення іспитів ми зможемо втричі збільшити кількість екзаменаційних сесій.