Уряд продовжує програми пільгового фінансування для закупівлі і встановлення енергетичного обладнання. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, відкриваючи учора чергове засідання Кабінету Міністрів.

Він повідомив, що за друге півріччя минулого року українські банки розпочали фінансування відповідних проєктів для посилення енергонезалежності на суму 10,5 мільярда гривень, для фізичних осіб видано понад 5 тисяч позик.

Крім того, Прем’єр-міністр зазначив, що для приватних домогосподарств діє програма кредитування під 0% на встановлення сонячних панелей.

«ОСББ можуть скористатися програмою ГрінДІМ та отримати 2 млн грн на сонячні станції та 2 млн грн на теплові насоси. Маємо вже майже 150 заявок і закликаємо ОСББ активніше користатися цією програмою, аби підвищити власну енергетичну стійкість», — наголосив глава уряду.

Денис Шмигаль зазначив, що уряд розвиває програми підтримки українських виробників та вітчизняної промисловості. Зокрема, для малого та середнього бізнесу доступні пільгові кредити за програмою «5—7—9» і за програмою Фонду декарбонізації. А відповідно до політики «Зроблено в Україні» можна отримати компенсацію 15 відсотків за придбану техніку чи обладнання в українського виробника.

«Нещодавно такий перелік було розширено утричі. Тепер там майже 450 найменувань продукції від 19 виробників», — зазначив Прем’єр.

Він нагадав, що тарифи на тепло і світло на цей опалювальний сезон залишаються без жодних змін.

«У бюджеті на 2025 рік на програму субсидій та пільг передбачено 42,3 млрд грн, що забезпечить підтримку всіх українців, які того потребують», — сказав очільник уряду і наголосив на важливості ощадливого споживання електроенергії.

Денис Шмигаль повідомив, що загалом за 2024 рік було відновлено приблизно 4 ГВт потужності теплової та гідроенергетики. Цього року заплановано відновлення ще близько 3 ГВт.

«Одночасно ми продовжуємо будувати нові об’єкти та розвивати розподілену генерацію, яка забезпечує локальні потреби та створює систему, менш вразливу до атак. За даними Міністерства енергетики, у 2024 році було приєднано 233 генераційні установки встановленою потужністю понад 830 МВт. Переважно йдеться про газову генерацію, а саме газотурбінні, газопоршневі та когенераційні установки», — поінформував Прем’єр. Він подякував міжнародним партнерам, які допомогли з обладнанням та фінансуванням цих проєктів, та наголосив, що цей рік перед Міністерством енергетики та іншими відповідальними відомствами поставлено завдання ввести в роботу ще майже 900 МВт потужності об’єктів розподіленої генерації.

Також учора Кабінет Міністрів на засіданні затвердив Національний план управління відходами до 2033 року.  За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Світлани Гринчук, це рішення є важливою складовою реформи, розпочатої з ухваленням рамкового Закону «Про управління відходами». Крім того, схвалення Нацплану є однією з рекомендацій Європейської комісії, які були викладені у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу за 2023 рік.

Документ містить Національну програму зменшення захоронення біовідходів та Національну програму запобігання утворенню відходів, а також аналітику про поточний стан управління відходами в країні, прогнозні показники та стратегічні напрями розвитку сфери на 10 років, інструменти для реалізації поставлених цілей та моніторинг їх виконання.

Серед цільових показників, які закладені у Національному плані: охоплення послугою управління побутовими відходами щонайменше 85% населення країни до 2033 року; збільшення рівня підготовки побутових відходів до повторного використання та рециклінгу. Ціль до 2025 року — 10% маси таких відходів з подальшим нарощуванням обсягів; зменшення захоронення біовідходів — на 10% до 2030 року та до 15% до 2033 року. Для цього серед іншого передбачено встановлення на полігонах сортувальних ліній для відокремлення відходів, що біологічно розкладаються; впровадження у населених пунктах системи розділення побутових відходів — із щорічним збільшенням на 10% охоплення населення починаючи з другого року дії місцевих планів управління відходами; збільшення підготовки до повторного використання, рециклінгу та іншого відновлення матеріалів, що не є небезпечними, щонайменше до 70% за масою до 2033 року тощо.

Національним планом також передбачено інвентаризацію об’єктів оброблення небезпечних відходів та визначення тих, які мають бути узгоджені з вимогами законодавства або закриті.

Як зазначила Світлана Гринчук, після набрання чинності плану на його основі протягом року кожна область має розробити власні регіональні плани управління відходами. Такі плани розроблятимуть на 10 років з актуалізацією кожні чотири роки. У регіональних планах буде передбачено створення сміттєпереробної інфраструктури, а також закриття об’єктів, що не відповідають вимогам екологічної безпеки. На основі регіональних планів громади формуватимуть місцеві плани управління відходами.

Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату KМУ