Стара вулиця побачила німецько-український проект

Київський Андріївський узвіз опинився під пильним оком митців, які перейнялися модернізацією однієї з найдавніших вулиць Східної Європи. Їх об'єднав спільний німецько-український проект "Вулиця ігор - ігри вулиць". Його організатори - Гете-Інститут та Центр сучасного мистецтва "Совіарт" - вирішили провести конкурсні змагання "Візуальні проекції майбутнього Андріївського узвозу" у вигляді фестивального дійства.

Фестиваль розпочався концертною інтервенцією "Камені", яку написав для Андріївського узвозу відомий німецький композитор Гергар Штеблер у співпраці з українським письменником Сергієм Жаданом. Другий день фесту подарував яскраве сонце та теплу погоду. Навіть закортіло відлетіти кудись далеко-далеко, де є море і літо. І ось піднімаюсь узвозом, розумію, що мої мрії починають здійснюватись! Бо стара будівля під номером "22" сховалася за величезною фотографією, на якій рідні київські краєвиди були доповнені різноколірними папугами, зеленими пальмами та веселими мавпами. Яскравий фотошоп Євгена Матвєєва під назвою "дім-цукерка" загорнув хитку будівлю у солодку обгортку.

Щось подібне створив і відомий німецький фотохудожник Андреас Герцау, перетворивши весь Андріївський узвіз на галерею: він розмістив на фасадах трьох будинків свої масштабні світлини. Фотографу цікаво фіксувати перетворення. Скажімо, Нью-Йорка - до та після теракту 11 вересня, Гаїті - до та після землетрусу. Нині він у полоні Києва.

А ось якою була Німеччина до та після Возз'єднання, показав відвідувачам Штефан Коппелькамм. Фотохудожник зафіксував одні й ті ж міські панорами Східної Німеччини в 1990-му й через одинадцять років. Ці парні зображення служать документацією перетворень у багатьох східнонімецьких містах і демонструють приклади змін і обережного оновлення міст.

А далі - графіті. Під керівництвом Олексія Приймака та "Іnteresny Kazky" створювався перший легальний малюнок на історичній вулиці. Відтепер будинок під номером 32 став найяскравішим місцем на узвозі. Яскравий олень у синій кофтині, біля вуха якого в мильній бульбашці спить якесь рожеве створіння, - неймовірний, але справді красивий політ фантазії.

Проте не тільки на малюнках люди та звірі оживали, а ще в інсталяції І. Губенка та Р. Целікової. Вони створили гіпсові руки, які виростали з землі та стін. Головна ідея - зображення жебрацтва та прохання про допомогу. А ось у кого прохання було найекологічнішим, так це в Олексія Малихи. Він відтворив легені, в яких збирається те, чим ми дихаємо. Серія рухомих фігур наочно показує, в якому жахливому довкіллі ми перебуваємо.

А між тим промайнув ще один день фесту. Наприкінці його десятки китайських ліхтариків у формі хмарочосів відлетіли в небо. А з ними - бажання та ідеї перетворити Андріївський узвіз на сучасне серце Європи.