РИНОК

Чи здатні вироби Сумського фарфорового заводу скласти гідну конкуренцію дешевому ширвжитку з Китаю?

Перед тим, як ознайомитися з роботою фарфорового заводу, пройшовся кількома магазинами та торговельними рядами Сумського міського ринку. Поцікавився одним-єдиним: наскільки "вгинаються" полиці від продукції місцевого товаровиробника? Результати майже приголомшили: за винятком кількох точок, головним чином тих, що утримує підприємство і в першу чергу прекрасного магазину поряд з виробничими цехами, сумських виробів не було. Це не означає, що фарфоровий посуд став дефіцитом і його важко купити. Навпаки: торговельні намети, ятки переповнені чашками, тарілками, сервізами, блюдцями. До того ж такими яскравими, що очей не відведеш.

Не будь-яка краса може врятувати світ

Але краса ота, як швидко з'ясовувалося, виявлялася і оманливою, і водночас небезпечною. Бо все добро було китайського виробництва. Що таке китайський ширвжиток - пояснювати зайве. Навіть самі продавці хоч і не відразу, однак погоджувалися: сумська продукція - екологічно безпечна і не таїть для покупця жодної харчової загрози.

- Так, це наша проблема N1, - говорить заступник директора Сумського фарфорового заводу Алла Демура. - Ні, наш колектив не проти чесної і порядної конкуренції на ринку цих товарів. Але ж ми перебуваємо в діаметрально протилежних економічно-фінансових та соціальних категоріях. Як завозиться китайський товар, залишається лише здогадуватися. А підприємство, яке нараховує 650 працівників, забезпечує кожному заробітну плату (до речі, немає жодних затримок з її видачею), відраховує кошти до Пенсійного фонду, бюджетів різних рівнів, словом, працює так, як того і вимагає нинішнє законодавство.

Але погляньмо на товар з екологічної точки зору. Спеціалісти обласного управління у справах захисту прав споживачів постійно виявляли і продовжують виявляти кричущі факти, коли покупцеві пропонується відверта китайська халтура в яскравій упаковці. А що ж сумчани? Переважна більшість з них потрапляють на гачок, купуючи ширвжиток. На ринку спробував був поговорити з жіночкою, яка на подарунок обрала сервіз із Піднебесної... Одразу ж висунула два контраргументи: цей он як блищить - переливається, до того ж і коштує дешевше. Спробував щось заперечити на зразок "дешева рибка - погана юшка", то співрозмовниця виклала останній козир: якщо в когось є зайві гроші, хай переплачує...

Були на тарілці маки...

Начальник відділу управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області Алла Степаненко пропонує ознайомитися з тугенькою текою документів, що стосуються саме дешевого китайського фарфору. Недавно фахівці відомства перевіряли скаргу споживача, який придбав в одному із сумських магазинів столові тарілки під назвою "Червоні маки" та "Сині маки" виробництва фірми "Гранд Веню Лімітед" (Китай). Звернувся покупець тоді, коли почав помічати, що з тарілок поступово... щезають такі колись красиві квіти, залишаючи після себе каламутні цівочки. До перевірки підключилися фахівці випробувальної лабораторії ДП "Сумистандартметрологія", обласної санітарно-епідеміологічної служби. Вистачило кількох днів, аби переконатися: китайські маки не такі вже й красиві та безпечні.

Як повідомив головний лікар Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції В'ячеслав Псарьов, у досліджених зразках вміст кобальту перевищував гранично допустимі норми від 3 до 5 разів, нікелю - в 1,6 раза. "Сині маки" взагалі виявилися не кислостійкими і їхня поверхня не призначена для контакту з харчовими продуктами. Отже, такій продукції не місце на прилавках. Торговельній точці заборонили реалізацію цих виробів, а відповідні служби, як належить у подібних випадках, одержали вказівку посилити роботу щодо виявлення такого браку.

Ось така дешева рибка, про яку спробував був нагадати жіночці на ринку (хоча, за великим рахунком, різниця в ціні настільки мізерна, що не варта, як мовиться, виїденого яйця - спрацьовує так званий копійчаний інстинкт), може обернутися великими неприємностями для здоров'я. Експерти також встановили, що в дешевому неякісному китайському фарфорі вміст свинцю і кадмію перевищує допустимі норми в 10 (!) разів. Це означає, що такий посуд надзвичайно небезпечний для зберігання харчових продуктів, а якщо ним користуються діти, то це пряма загроза їхньому життю.

Ознайомлюючись з матеріалами перевірок та висновками випробувальних лабораторій, пригадав випадок багаторічної давності, коли знайомі, придбавши кілька китайських чашок, згодом віддали їх... котові. Бо через кілька місяців фарба так само зійшла тонесенькими цівочками, як і в згадуваних "маках".

Що ж, кіт є кіт, а якщо пити з такого посуду людині?

Все своє - зі своєї сировини

Традиції сумського фарфору сягають глибокої історії і тісно пов'язані з відомою порцеляновою мануфактурою Андрія Миклашевського, що діяла на території нинішнього села Волокитине Путивльського району. Штрих суттєвий, оскільки ще тоді в основі фарфорового виробництва домінував фактор цілковитої екологічної безпеки виробів. І нині сумські виробничники ретельно дотримуються цього постулату.

Головні компоненти фарфорового виробництва - пісок, каолін і пегматит - виключно вітчизняного походження. Окрім корисних копалин Сумщини, тут використовують сировину з Донбасу, Полтавщини, Дніпропетровщини, Житомирщини, що має стовідсоткову екологічну гарантію. Перш ніж стати виробом, сировинний "набір" проходить тривалий і технологічно складний шлях. Головне в цій "дорозі" - запобігти найменшим шорсткостям - у прямому значенні, бо найдрібніша піщинка може зіпсувати загальний вигляд виробу. Тож на них скрізь чатують потужні магніти.

А вже потім готову масу, що зовні схожа на пластилін, "садять" до спеціальних гіпсових форм. Останні мають обмежений термін використання, бо через постійну експлуатацію починають "лущитися" (звісно, мова про якісь соті частини міліметра). Потім на вироби чекають кілька різних печей, температура в яких становить від 850 до 1350 о. Ось там уже справжній гарт! Та коли бачиш на полиці ту саму чашку чи блюдце, розумієш - клопоти варті того.

А ще - той, хто купить такі вироби, не тільки не матиме якоїсь побутової мороки, а й на всі 100% може бути впевненим: сумські вироби красиві, корисні і потрібні з усіх точок зору.

ДOСЬЄ "УК"

Сумський фарфоровий завод - найбільший з-поміж трьох споріднених підприємств, що працюють в Україні.

Понад 2/3 продукції поставляється на експорт. Серед партнерів - Росія, Молдова, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан.

Багаторазовий учасник і переможець Всеукраїнського конкурсу якості продукції "100 кращих товарів України". Остання перемога - минулого року в номінації "Промислові товари для населення".

ІНФOРМAЦІЯ ДЛЯ РOЗДУМІВ

Протягом 2008 року фахівці управління у справах захисту прав споживача в Сумській області перевірили 2330 одиниць посуду, з яких забракували і зняли з реалізації кожен п'ятий виріб. Торік така доля спіткала майже третину продукції. А за підсумками першого півріччя цього року показник забракованого і знятого з продажу посуду становив 88,4 %. Левова частка в цьому асортименті - дешевий ширвжиток китайського виробництва.