За 9 місяців цього року кредитна спілка «Кредитсталь» (Маріуполь Донецької області) видала 888 кредитів на 4,5 мільйона гривень. Ця спілка обслуговує членів профспілки гірників і металургів, які працюють і живуть у місті (а це 8,5 тисячі людей).

«Банківська система в Маріуполі нині не працює, кредитують населення лише чотири банки, а всі інші тимчасово припинили кредитування або закрили філіали. Торік «Кредитсталь» не припинила роботи навіть під обстрілами. Але навряд чи ми витримаємо удари, завдані Державною фіскальною службою України, яка  посилює податковий тиск на кредитні спілки», — під час форуму українських кредитних спілок у Києві повідомив голова спостережної ради КС «Кредитсталь» Юрій Ковальов.

Убивчі зміни

На діалог із ринком кредитних спілок чиновники ДФСУ не йдуть уже одинадцятий місяць. Нагадаємо, що згідно зі змінами до Податкового кодексу, регламентованими законом №71-VIII від 28 грудня 2014 року, кредитні спілки, які 20 років працювали як неприбуткові організації,  втрачають цей статус і мають сплачувати податок на прибуток обсягом 18%. Тобто з 1 січня 2017 року КС можуть вилучити з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

 А з 1 січня цього року вони зобов’язані застосовувати касові апарати (не пристосовані до фінансових операцій, повернення кредитів тощо). Така новація відбувається згідно зі змінами до статті 9 Закону України №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».  На ринку ходить бувальщина про те, як одна із кредитних спілок проекспериментувала з РРО, і за кілька годин перевірки їй нарахували кілька сотень тисяч гривень штрафу.

У Національній комісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг, «УК» повідомили, що закон України №71-VIII (вносить зміни щодо застосування РРО) до Нацкомфінпослуг на погодження не надходив. Крім того, комісія проводила зустріч із представниками ДФСУ щодо питання незастосування кредитними спілками РРО.

 Але, як кажуть, віз і нині там. У ДФСУ не дослухаються, що кредитні спілки надають кредитно-ощадні послуги, подібно до послуг банків (окрім купівлі-продажу валюти). А члени кредитної спілки не є покупцями і не мають розрахункових операцій. Тому  під час проведення розрахунків у касах кредитних спілок  РРО та розрахункові книжки не потрібно застосовувати.

Хоч нині в нас модно говорити про дерегуляцію та спрощення процедур, але чомусь згідно із законом про РРО банки не повинні використовувати касові апарати, а кредитні спілки (виконують ті самі операції, що і банки, тільки менші за обсягом) це робити зобов’язані. І хоч кредитні спілки мають власні обліково-реєстраційні програмні продукти (як, до речі, й банки), від них вимагають упровадження РРО. Мабуть, нав’язування  подвійного обліку та звітності пояснюється відсутністю у цих фінансових інститутів, порівняно з банками, міцного лобі для захисту їхніх інтересів. 

«Кредитні спілки, в яких дохід або його частину розподіляють серед засновників (учасників), членів, працівників (крім оплати праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, не можуть набувати статусу неприбуткової організації (не відповідають вимогам  п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу)», — стверджують в ДФСУ.

Їм заперечують представники КС: кредитна спілка надає послуги за собівартістю, і прибутку тут не закладено. КС  може впливати лише на розмір процентної ставки за кредитами (єдина стаття доходу в КС на сьогодні). За оцінками експертів, вартість банківських кредитів утричі вища, ніж у КС, тому що комісії й тарифи регулюють самі банки. Через брак законодавства, яке обмежує їх у висоті планки, частка комісії в загальному доході банків досягає 35%.

РРО немає навіть у Кенії

«У Кенії кредитні спілки працюють на базі платформи мобільних операторів зв’язку, без усіляких РРО. У фінансовому світі Європи також немає РРО. А багаті й розвинені країни знову повертаються до ідеї кредитної кооперації. Наприклад, у Нідерландах відновили систему КС зокрема тому, що нідерландські банки не можуть задовольнити попиту громадян у дрібному підприємницькому кредиті, адже мінімальний розмір банківського кредиту — 5 тисяч євро. КС працюють із меншими сумами», — каже вiце-президент Національної асоціації кредитних спілок Людмила Кравченко.

За даними Нацкомфінпослуг, за 6 місяців цього року вартість активів 588 кредитних спілок в Україні зменшилася порівняно з минулим на 5,5% — до 2,2 мільярда гривень. Це відбувається через зниження ділової активності, зменшення сум наданих кредитів, мляву роботу виконавчої служби.

«Щоб виконавча служба запрацювала, потрібно певний відсоток від повернутих коштів повертати її виконавцеві. Ще один ефективний інструмент — заборона боржникам  виїжджати за кордон на тлі запровадження безвізового режиму. Але коли ми просимо виконавчу службу звернутися до судів по таку заборону, не у всіх суддів це знаходить розуміння. Тому, можливо, має бути рішення Верховного суду, як діяти в такому разі», — констатує   голова спостережної ради КС «Кредитсталь».

За оцінкою Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, на сьогодні в банках приблизно 40 мільйонів гривень коштів кредитних спілок, адже фінустанови сьомі в черзі боржників на виплату з Фонду гарантування вкладів фізосіб. Але грошей фонд їм не повертає, хоч це, по суті, кошти фізосіб.

«КС зіткнулися з проблемою несприйняття їх на ринку та нерозуміння їхньої  ролі. Їх сприймають як афільовані з банками або страховими компаніями кредитні спілки  (таких на ринку не більш як 10%). Або асоціюють із псевдоспілками (працюють як фінансові установи на кшталт «Швидко гроші» і реєструються як ЛТД, але називають себе «кредитівками»). До цих фінустанов слід застосовувати окремі законодавчі норми, оскільки вони не мають нічого спільного із кредитними спілками», — зазначає голова правління КС «Калина» (Тернопіль) Олег Луцишин. 

На форумі українських кредитних спілок було ухвалено резолюцію. Один із її пунктів — необхідність ухвалення проекту закону України №2032а  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо оподаткування кредитних спілок». На жаль, перспективи ухвалення цього документа експерти оцінюють як невеликі, хоч ідеться про соціально значущий фінансовий інститут.   

ПРЯМА МОВА

Вікторія Волковська,
президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок:

— Фіскали, вимагаючи від кредитних спілок упровадження касових апаратів, у неофіційних розмовах кажуть, що хоч їх необхідно впровадити всюди (зокрема у кредитівках), якщо депутати скасують цю норму в законі про РРО, виконуватимуть її. Уже 11-й місяць намагаємося переконати депутатів і ухвалити зміни до цього закону і повернути нам статус неприбутковості. На жаль, ніхто ні до кого дослухатися не хоче, як і знайомитися детальніше зі специфікою діяльності кредитних спілок, їхніми особливостями.