ЦІННІ ПAПЕРИ

Подрібнення біржового сегменту між десятьма фондовими біржами стримує їхній розвиток

Для пересічного західноєвропейського мешканця щоденне вивчення котирувань цінних паперів на фондових біржах - звичайнісінька справа. В Україні життям фондового ринку поки що цікавиться мізерна частка населення. Лише 1% наших співвітчизників інвестують свої кошти в нього. Запам'яталося, як один з наших співвітчизників, який потрапив до Польщі в 90-х роках, був вражений тим, що таксист, який підвозив його, цікавився, як закрилася ... Варшавська фондова біржа! Він мав акції польських компаній, і від значення індексу залежала вартість його цінних паперів.

Драйвери росту

Минулий рік виявився для українського ринку цінних паперів вдалим. Він увійшов у п'ятірку найбільш швидкозростаючих у світі. За оперативними даними, фондова біржа ПФТС в 2010 році зберегла перше місце на біржовому (організованому) ринку країни з часткою близько 48%. На другому місці - дніпропетровська біржа "Перспектива" (28%), третьому - Українська біржа (УБ, 22%). В той же час ПФТС, яка до появи у березні 2009 року УБ займала 90% біржового ринку країни, поступово втрачає позиції. УБ, зокрема, першою запустила ринок заявок, інтернет-трейдинг, он-лайн розрахунок індексу. Керівництво біржі ПФТС в числі основних завдань у цьому році називає підвищення обсягів торгів (передусім акціями), сприяння у проведенні реформ, що закладені у проекті нової Програми розвитку фондового ринку, розвиток власної інфраструктури.

За прогнозом начальника аналітичного департаменту інвестиційної компанії (ІК) BG Capіtal Володимира Нестеренка, індекс УБ на кінець 2011 року може зрости на 40%. Прискорене зростання на ринках, що розвиваються, зумовлено більш привабливим співвідношенням дохідності до ризику. Відносна перегрітість сусідніх ринків Польщі і Туреччини та перерозподіл фондів на користь Росії, що позитивно позначається на обсязі інвестицій в українські активи, і, відповідно, цінах на акції. Фахівці BG Capіtal очікують, що цього року Україна продемонструє високі темпи зростання ВВП у світі і найвищі в регіоні (4,7%), що додатково посилить інтерес до українських акцій.

Знакова подія

За минулий рік на біржі ПФТС загальний обсяг торгів цінними паперами в 4,4 раза перевищив обсяг торгів у 2009 році і досяг 61,4 млрд грн. На Українській біржі наторгували більше 27,4 млрд грн. За прогнозом голови її правління Олега Ткаченка, до кінця року обсяг торгів на строковому ринку перевершить обсяг торгів на ринку акцій (в 2010 році УБ на фондовому ринку наторгувала 23,8 млрд грн, а на терміновому - близько 3,6 млрд. - "УК").

Знакова подія для вітчизняного біржового ринку - запуск термінового ринку на "Українській біржі" в кінці квітня минулого року (на ньому обертаються похідні інструменти -форварди, ф'ючерси, опціони). Їхня вартість залежить від умов угоди і цін на базовий актив, такий як сировина (зерно, нафта), цінні папери, фондові індекси тощо. На УБ ф'ючерс на Індекс українських акцій є найліквіднішим інструментом. Строковий ринок значно розширює кількість торгових стратегій, одна з яких - можливість страхувати свій портфель за несприятливої ринкової кон'юнктури. За словами директора компанії І-NVEST Владислава Ревчука, тепер справа за регулятором, який повинен розробити і впровадити ефективні норми контролю і регулювання цього інструменту для того, щоб ним сповна користувалося широке коло інвесторів - від приватних до пенсійних фондів. У грудні минулого року на реєстрацію в Держкомісію з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) біржа подала специфікацію ще одного ф'ючерсного контракту - ф'ючерсу на ціну золота та ще одну специфікацію строкового контракту.

Біржовики вважають, що потрібно залучати на фондовий ринок внутрішній капітал. За оцінками експертів, у населення зосереджена велика частина вільних коштів (від 80 млрд євро). Ці кошти не задіяні, тому що з одного боку у людей немає довіри до банківських депозитів, а їхні ставки не врятують заощадження від інфляції, з другого - громадяни погано поінформовані про альтернативні способи інвестування - інструменти фондового ринку.

Ринок тримає удар

Український фондовий ринок уникнув чергового колапсу завдяки тому, що ДКЦПФР відтермінувала "Обмеження з фінансових показників для лістингових емітентів" до травня 2012 року. "Скорочення кількості інструментів для інституційних інвесторів спричинило б розпродаж цих паперів, що істотно вплинуло б на їхню вартість. А оскільки структури активів дотримуватися необхідно, то подорожчали б папери, що залишилися в лістингу. Їхнє виведення з лістингу вплинуло б в першу чергу на активи недержавних пенсійних фондів і відкритих інвестфондів, у яких є відповідні вимоги до структури активів", - вважає член ради Асоціації українських фондових торговців (АУФТ) Олег Швець. Нині понад 50% емітентів, що перебувають у першому та другому рівнях лістингу українських біржових майданчиків, не виконують вимог щодо беззбитковості. Такі жорсткі вимоги відповідають світовій практиці, до якої потрібно прагнути. Експерти зауважують, що цілком імовірний варіант, коли низка емітентів з так званих "блакитних фішок" не будуть вживати ніяких дій, щоб у встановлений термін відповідати вимогам, тому що не зацікавлені в обертанні їхніх паперів на ринку, в тому числі організованому. Ще одним ударом по біржовому ринку стало прийняття Верховною Радою 22 грудня минулого року закону про внесення змін до Закону "Про акціонерні товариства" (АТ). Документ припускає надання власникам 95% акцій права вимагати у міноритарних акціонерів продажу їхньої частки. Аналогічна норма існує в європейських країнах.

"Не можна переходити від первіснообщинного ладу до капіталізму. Ще не створено нормативної бази, що дала б змогу ДКЦПФР боротися з маніпулюванням цін на акції, яке не вважається злочином в очах більшості учасників", - переконаний президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак.

На його думку, закон вигідний двом-трьом олігархам, а через нього може бути вбита незміцніла довіра мільйонів громадян до фондового ринку. Акції хороших компаній перетворюватимуться на фантики, і про трансформацію "підматрацних" заощаджень громадян в інвестиції можна буде забути на довгі роки. У нинішніх умовах досить провести на "хацапетівській" фондовій біржі угоду з "блакитною фішкою" за ціною в 100 разів нижчою, ніж склалися на ринку, і за нею насильно скупити весь free float (тобто акції, що перебувають у вільному обігу).

Українська асоціація інвестиційного бізнесу від імені інвестиційної спільноти України звернулася до Президента України з проханням не допустити порушення прав міноритарних акціонерів. Президент України 11 січня цього року застосував право вето до вищезгаданого закону і повернув його для повторного розгляду Верховною Радою.

З середини 2000-х років на біржовому ринку спостерігається тенденція злиття та поглинання. У 2006 році європейська Euronext об'єдналася з американською NYSE (cума угоди сягнула $14 млрд). У 2009 році Московська міжбанківська валютна біржа (ММВБ) купила контрольний пакет української ПФТС за $10 млн. У 2010 році сінгапурська SGX придбала найбільший торговельний майданчик Австралії ASX за $8,3 млрд. Тому, говорячи про перспективи ПФТС та УБ, не можна ігнорувати існуючу ідею злиття їхніх найбільших акціонерів - ММВБ і РТС. Експерти побоюються, що при об'єднанні російських бірж в Україні також відбудеться консолідація. Тоді ПФТС та УБ навряд чи конкуруватимуть між собою, як нині, що негативно вплине на український фондовий ринок.