Цьогоріч до держбюджету закладено стільки само, та за фактом ці витрати становитимуть не менш як 5,3% ВВП. Таке завдання поставив перед учасниками засідання РНБО Президент Петро Порошенко. І це не забаганка влади чи дотримання букви закону про національну безпеку чи воєнної стратегії, а вимога геополітичних обставин, у яких опинилася наша країна.

Серед пріоритетів Президент назвав забезпечення війська надійною зброєю. «Усе, що ми бачили на військовому параді, зокрема і дослідницькі зразки, має негайно надійти у війська. Інакше це все показуха, —  продовжив глава держави. — Ми звикли раніше говорити, що Будапештський меморандум є гарантом. Ми виправляємо ці підходи, і гарантом нашої незалежності є наша армія».

А Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зауважив, що надати кошти навіть в умовах високого боргового навантаження на бюджет — це лише половина справи. Завдання розпорядників коштів — ефективно використати їх.

Посилення на всіх напрямах

Вітчизняний оборон­пром розробив крилаті ракети, високоточну зброю з підвищеним радіусом дії, системи залпового вогню, новітню бронетехніку, кораблі, системи радіоелектронної боротьби, засоби зв’язку тощо. Слід скористатися й ліцензійними угодами та рішеннями про надання Україні летальної зброї, починаючи від антиснайперських комплексів і закінчуючи сучасними з підвищеним радіусом дії контрбатарейними засобами, починаючи від систем протиповітряної оборони і закінчуючи поповненням для наших повітряних сил.

З огляду на поставлені завдання РНБО ухвалила рішення про спрямування наступного року 5% ВВП на сектор оборони. Серед пріоритетних напрямів заплановано розроблення, підготовку виробництва та закупівлі нових зразків озброєння і військової техніки, сучасного високоточного ракетного озброєння (ракетних систем і комплексів, зокрема крилатих ракет); посилення системи ППО та можливостей авіації Повітряних сил Збройних сил; реалізацію державної політики у сфері кібербезпеки, виконання заходів з розвитку та модернізації спеціального зв’язку та захисту інформації; виконання Національної розвідувальної програми на 2016—2020 роки й посилення контррозвідувального захисту та боротьби з тероризмом і диверсійною діяльністю.

«Просив би, щоб забезпечення українського солдата було підвищено не менш як на 30%. Ми вирішили поставити це пріоритетом і зробити все, від нас залежне, щоб це доручення було найкращим чином реалізовано», — наголосив Петро Порошенко. Тому одним з важливих пріоритетів бюджету наступного року за дорученням Президента РНБО визначила істотне збільшення грошового забезпечення військовослужбовців.

У контексті російської воєнної загрози, яка поширюється зокрема й через акваторію Азовського моря, Президент наголосив на необхідності посилення захисту інтересів держави у цьому басейні. «Прошу, щоб Міністерство закордонних справ внесло мені пропозиції разом з Міністерством юстиції щодо юридичного захисту національних інтересів у частині поведінки РФ щодо блокування Азовського моря, портів і компенсації відповідних збитків, яких зазнають Україна як держава й українські виробники», — цитує його слова департамент прес-служби АП.

РНБО затвердила комплекс заходів, спрямованих на захист національних інтересів у південних регіонах, акваторіях Азовського і Чорного морів. Ідеться про посилення військово-морської присутності в Азовському морі, створення там корабельно-катерного угруповання Військово-морських сил ЗСУ, розбудову відповідної інфраструктури, забезпечення підрозділів берегової оборони новітньою високоточною ракетною зброєю. А Кабінету Міністрів доручено невідкладно ухвалити Морську доктрину України та вдосконалити нормативно-правову базу захисту національних інтересів у згаданих акваторіях.

«Велика угода» відходить у минуле

Як і обіцяв Петро Порошенко на зустрічі з дипломатами, найближчим часом, а саме до 30 вересня цього року, Російську Федерацію буде поінформовано нотою Міністерства закордонних справ про припинення чинності Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 1997 року.

«Ми не бажаємо пролонгувати договір з країною-агресором. Це тверда і принципова позиція моя як українського Президента, українського уряду, Верховної Ради й українського народу. Бо Україна в розумінні російських бонз уявляється як колонія Росії. А колонію треба тримати безправною і бідною», — наголосив Президент, додавши, що українці з 2014 року мали безліч причин переконатися: угоди з Росією не варті паперу, на якому їх написано.

Це стосується договорів про газ і надійності постачальника, умов компенсації за виграний нами Стокгольмський арбітраж, інших договорів, починаючи від міжнародно визнаних кордонів України і закінчуючи договорами зі словами, які сьогодні звучать просто як брутальна насмішка над міжнародним правом: «договір про дружбу, співробітництво та партнерство».

Термін чинності «великої угоди» спливає 31 березня 2019 року. «Щоб він не продовжився автоматично, як це передбачено його умовами, до 30 вересня українська сторона має повідомити сторону російську про його припинення», — уточнив Петро Порошенко. Усі міжнародні організації, включно з ООН, буде офіційно поінформовано про це рішення, повідомляє УНІАН.

«Воно не емоційне, не спонтанне, а чітко вивірене і прораховане. Ми реалізуємо нашу стратегію, якою керуємося з 2014 року, і припиняємо цю угоду. Ніхто наш євроатлантичний напрямок не зупинить», — констатував глава держави. І РНБО підтримала це рішення.

Окремо Кабінету Міністрів доручено напрацювати з міжнародними партнерами спільну позицію задля протидії техногенній катастрофі, яка поширюється з території окупованого Російською Федерацією Криму.

РНБО також ухвалила рішення про забезпечення надійного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»