Голова Державного космічного
агентства України
Юрій АЛЕКСЄЄВ

Пріоритетним у роботі вітчизняної космічної галузі, та й держави загалом, є проект «Алкантара-Циклон-4-Спейс». Про його реалізацію розповідає на прохання редакції голова Державного космічного агентства України Юрій Алексєєв.

На паритетній основі

— Які завдання, Юрію Сергійовичу, накреслені  в проекті?

— Мета проекту —  надання пускових послуг із запуску супутників в інтересах національних космічних програм України та Бразилії, а також третім сторонам на комерційній основі. Його виконання сприятиме підвищенню міжнародного іміджу країни як надійного партнера, зміцненню її ролі  на міжнародній арені як космічної держави, яка надає пускові послуги з виведення космічних апаратів. Реалізовується проект відповідно до Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара від 21 жовтня 2003 року. Договір ратифікований Законом України та законодавчим Декретом Національного конгресу Бразилії. Щодо розподілу відповідальності, то ми забезпечуємо розробку ракети-носія та підготовку виробничої бази для її виготовлення, а наш партнер — створення загальної наземної інфраструктури пускового центру Алкантара (центр управління польотом, морський порт, дороги, системи енергопостачання, засоби водопостачання та ін.). Україна та Бразилія на паритетній основі створюють наземний комплекс для забезпечення пусків ракети-носія «Циклон-4»: з цією метою в серпні 2007 р. було утворено спільну українсько-бразильську бінаціональну компанію «Алкантара Циклон Спейс» (далі — БК АЦС).

Головними виконавцями проекту є флагмани космічної галузі України — Державне підприємство «КБ «Південне» та Державне підприємство «ВО «Південмашзавод». Окрім них, беруть участь ще 22 державні установи та підприємства, 7 акціонерних товариств, 4 наукові організації. Всі вони входять до сфери управління Державного космічного агентства України. Також у проекті задіяні 47 підприємств, установ та організацій машинобудівної, металургійної, хімічної та інших галузей, установ НАН України практично з усіх регіонів. Працюють близько 50 тис. фахівців.

У реалізації проекту передбачається використання можливостей уже створеної наземної космічної інфраструктури України в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів та пунктів спостереження за космічним простором. Рішенням уряду проект «Циклон-4» зарахований до проектів, що мають стратегічне значення для економічного розвитку країни.

Ракета-носій «Циклон-4» виводитиме на орбіту космічні апарати. Комп’ютерна графіка надана Космічним агентством України

— Чим «Циклон-4» відрізнятиметься від своїх попередників?

— Цей космічний ракетний комплекс ∂рунтується на основних технічних рішеннях, використаних у його попередниках — високонадійних носіях двоступеневого «Циклона-2» та триступеневого «Циклона-3». Однак «Циклон-4»  має багато нових конструктивних і технологічних новацій. Так, розроблено новий третій ступінь зі збільшеним запасом компонентів палива, високоточна система управління. Нова система заправки ракети-носія забезпечує надходження компонентів палива в баки з нижнього торця ракети, а не збоку, як у попередників, що підвищує безпеку та високий рівень захисту довкілля.

Розроблено новий головний обтікач зі збільшеною зоною та більш комфортними умовами для розміщення під ним корисного навантаження. Значно поліпшені енергетичні характеристики ракети, яка стала потужнішою та привабливішою для потенційних замовників пусків.

Алкантара чекає

— Який стан із розробкою ракети-носія?

— На жаль,  роботи в умовах закінчення кредитних ресурсів не були забезпечені необхідним  бюджетним фінансуванням, як передбачено космічною програмою. Тому основні наші виконавці ДП «КБ «Південне», ДП «ВО «Південмашзавод», ПАО «Хартрон» та інші залучали внутрішні ресурси, що дало можливість продовжити виготовлення дослідних зразків систем, вузлів та агрегатів та їхнє наземне експериментальне відпрацювання.

Тривають випробування низки великих збірок першого, другого, третього ступенів та головного обтічника. Практично завершене автономне відпрацювання агрегатів автоматики, проведені чотири вогневі стендові випробування маршового двигуна третього ступеня, завершені випробування низки приладів системи вимірювання та системи управління, тривають роботи щодо створення системи управління для забезпечення групового виведення космічних апаратів.

Слід відзначити створення нової сучасної високоточної системи управління на базі лазерних технологій з використанням супутникової системи навігації (GPS). Основу її становить безплатформена інерціальна навігаційна система  (БІНС), яка пройшла повний  цикл наземних випробувань, а також випробувань у складі спеціально створених лабораторій на базі автомобіля та літака. Проведені льотні випробування БІНС на ракеті-носії «Дніпро». Також розроблено конструкторську документацію на виготовлення металевої соплової насадки, підготовлено технологічну документацію на її виготовлення. Невдовзі вже матимемо дослідний зразок для льотних випробувань ракети-носія «Циклон-4».

— А що нового в створенні наземного комплексу?

— Завершується розробка конструкторської документації на системи та агрегати технологічного обладнання, триває виготовлення матеріальної частини та її наземне відпрацювання. Слід зазначити, що проектування при розробці стикувальних пристроїв окислювача та палива вперше здійснювалося з розробкою 3D-моделі та наступним  випуском з її використанням конструкторської документації. Нині виготовляється  електрозаправний макет ракети-носія для відпрацювання систем наземного комплексу.

2010-2011 роки позначені значними та важливими зрушеннями в процесі будівництва наземного комплексу в Алкантарі (штат Мараньяо). Зокрема,  отримано ліцензії на спорудження будівельного містечка та розчищення під’їзних шляхів, а також на зведення наземного комплексу — до речі, торік, 9 вересня, провели церемонію закладання символічного першого каменю. Уклали контракт на будівництво комунікацій та споруд на пусковому центрі Алкантара.

На місці розташування наземного комплексу завершується очищення території від лісу. Споруджено два контрольно-пропускних пункти. З’являються нові й нові об’єкти будмістечка.

— Не залишаються поза увагою й питання загальної інфраструктури?

— Бразильська сторона, як я вже говорив, є відповідальною за такі об’єкти загальної інфраструктури. Нині в Бразилії працюють над модернізацією існуючих та створенням нових складових цього комплексу. Враховуючи те, що в зв’язку з великим обсягом робіт морський порт не буде вчасно введено в дію, поставку технологічного обладнання планується забезпечити морським шляхом до найближчого існуючого порту Ітакі, звідки автомобілями перевозити  до ділянки наземного комплексу. З цією метою реконструюється  федеральна дорога МА-106, прокладається  дренажна система, будується об’їзний шлях від дороги МА-106 до контрольно-пропускного пункту наземного комплексу. Перший льотний зразок ракети-носія буде доставлено за  допомогою авіації.

— Фінансування проекту не викликає тривоги?

— Загальна вартість створення наземного комплексу згідно з «Інвестиційним проектом «Циклон-4», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів, становить 488 млн дол. США. Відповідно до положень Договору  його фінансування здійснюється сторонами на паритетних засадах.

На роботи зі створення ракети-носія та підготовку виробничої бази для її виготовлення Україна використовує як державні, так і кредитні кошти — на сьогодні вже витрачено  понад 130 млн дол. США.

Зацікавленість — обопільна

— Чи задоволені бразильці станом реалізації проекту?

— Ще у грудні 2009 р. Україну відвідав із візитом Президент Федеративної Республіки Бразилія Луїс Інасіу Лула да Сілва. Під час зустрічі президенти двох держав підтвердили актуальність і необхідність прискорення реалізації проекту. Також було зазначено, що проект «Циклон-4» має стратегічне значення для України та Бразилії. В квітні поточного року відбулася зустріч Прем’єр-міністра Миколи Азарова з новим Президентом Бразилії Ділмою Руссефф. На зустрічі було наголошено: сторони домовилися доопрацювати проект до такого рівня, щоб у короткий термін його реалізувати.

На запрошення Державного космічного агентства  з 4 по 9 липня відбувся візит до України бразильської делегації на чолі з нещодавно призначеним президентом Бразильського космічного агентства Марко Антоніо Рауппом. До складу делегації увійшли представники Бразильського космічного агентства, Інституту аеронавтики та космонавтики Міністерства оборони Бразилії, Інституту розвитку та координації промисловості, Національного інституту космічних досліджень. Метою візиту було ознайомлення зі станом виконання робіт, обговорення організаційних, фінансових  і технічних аспектів та координація спільних дій. Бразильська делегація відвідала наші підприємства, ознайомилася зі станом підготовки матеріальної частини ракети-носія та технологічного обладнання наземного комплексу. На підсумковій нараді президент Бразильського космічного агентства М. А. Раупп висловив своє задоволення щодо стану реалізації проекту в Україні. Крім того, він висловив зацікавленість у розширенні двостороннього співробітництва у космічній галузі.

Хочу особливо підкреслити: реалізація проекту є предметом посиленої уваги з боку українського Президента та уряду. Конкретним підтвердженням цього став Закон «Про внесення змін до деяких законів України з питань космічної діяльності», нормами якого створено сприятливі умови для підприємств і організацій, що працюють у галузі, в тому числі й для залучених до реалізації проекту «Циклон-4». Прийнято також постанову Кабінету Міністрів України «Про надання у 2011 році державної гарантії щодо залучення кредиту для продовження фінансування проекту створення космічного ракетного комплексу «Циклон-4», якою Державному підприємству «КБ «Південне» надані державні гарантії на залучення кредитних коштів у розмірі 260 млн дол. США для завершення робіт на пусковому центрі Алкантара.

— Насамкінець, Юрію Сергійовичу, розкажіть про перспективи ракети-носія «Циклон-4» на світовому ринку космічних послуг.

— Слід зазначити, що успіх такого широкомасштабного міжнародного проекту залежить не лише від технічних характеристик комплексу, а й ефективності управління ним, у тому числі від постійної цілеспрямованої роботи з потенційними замовниками пускових послуг. Саме тому Космічне агентство України ще на ранніх стадіях реалізації проекту почало активні дії з їх пошуку, а також налагодження контактів зі страховиками космічних послуг. Конкуренція на світовому ринку надання космічних послуг є високою. Тому нам разом із бразильськими партнерами треба багато й наполегливо працювати, аби забезпечити рентабельність функціонування космічного ракетного комплексу «Циклон-4».

Микола ПУГОВИЦЯ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Юрій Алексєєв. Народився 6 грудня 1948 р. в Дніпропетровську. Після закінчення Дніпропетровського держуніверситету з 1972 р. до 2005 р. працював у ВО «Південний машинобудівний завод», у тому числі й на посаді генерального директора. У 2005 — 2009 рр. очолював НКАУ, керував підготовкою та виконанням Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 рр. З березня 2010 р. —  знову на посаді керівника НКАУ.

Герой України. Лауреат Державної премії України. Академік Міжнародної академії астронавтики.