Минув рік, як виконавчу владу Рівненщини очолив молодий (у прямому й переносному значеннях) голова облдержадміністрації Олексій Муляренко. Зізнався, що цей рік для нього пролетів наче мить. Були в тій миті успіхи й розчарування, але головним її виміром стали конкретні справи.
.jpg)
— Олексію Віталійовичу, рік — лише коротка мить для історії й чудовий трамплін для великого старту. Що в активах вашої команди?
— За рік з області не пішов жоден інвестор. Навпаки, приходять нові. Днями офіційно відкриється ТОВ «Українські лісопильні» в Костополі, в яке інвестовано 25 мільйонів євро. Стільки само інвестують цього року швейцарські інвестори у глобальну модернізацію підприємства «Свиспан-лімітед» та розв’язання екологічних проблем у цьому місті.
Костопіль, як бачите, — промислова столиця Рівненщини. Французькі інвестори модернізували виробництво скляної європляшки на підприємстві «Конс’юмерс-скло-Зоря» на 12 мільйонів євро.
Ми ж, виконавча влада, бачимо свою роль у створенні комфортних умов для кожного, хто готовий вкладати в економіку краю, незалежно від того, іноземний це інвестор чи вітчизняний.
— Роботу промисловості Рівненщини майже на 60% визначають Рівнеазот та Рівненська атомна електростанція — такий спадок ми отримали з радянської доби. Часи змінилися: Рівнеазот у приватній власності, роботу атомних станцій регулює НАЕК «Енергоатом». Нині Рівнеазот зупинився, а РАЕС обмежила обсяги, і маємо загальний спад промислового виробництва в першому кварталі на 9%.
— А якщо брати цифру без цих двох велетів, вона вже зі значним плюсом. Тому наше завдання — змінити структуру промисловості: зробити ставку на малий і середній бізнес, який чутливо реагує на потреби ринку.
Зрозуміло, що це робота не одного дня. Та вже сьогодні маємо, приміром, цілковиту зміну зовнішньоекономічних векторів: 73% нашого експорту припадає на країни Євросоюзу і лише 10 — на СНД, зокрема Росію, решта — на Азію. І це зробив бізнес за останні три роки, коли в країні триває війна!
Саме ж зовнішньоекономічне сальдо позитивне. Як на мене, цим багато сказано: Рівненщина конкретною працею, створенням робочих місць в альтернативній економіці підтверджує статус проєвропейської області.
— Що ж ми експортуємо?
— Насамперед продукцію деревообробки (адже лісистість області — 36%), аграрного виробництва, скловироби, будівельні матеріали, меблі, харчі — тобто те, що має значно вищу додану вартість, ніж сировина.
— До речі, цілком європейський підхід демонструєте і в енергозбереженні: Рівненщина перша в рейтингу Кабінету Міністрів за показником енергоефективності. Не помиляюся?
— Ні, так і є. З чого складається ця першість? По-перше, наші жителі активно користуються «теплими» кредитами від уряду. На сьогодні банки видали індивідуальним власникам житла таких кредитів на 135 мільйонів гривень і майже на 5 мільйонів — об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків.
По-друге, ми підсилили фінансовим ресурсом обласну програму енергоефективності, яка поширюється на заклади бюджетної сфери — торік це було 10 мільйонів гривень. За ці кошти проведено термомодернізацію приміщень, заміну котлів на енергоефективні, що працюють переважно на місцевих видах палива. Тож частка котелень на альтернативі становить 17% загальної потужності. Додайте до цього оснащення житлових будинків приладами обліку споживання теплової енергії, який сягнув 82%, а в Рівному буде 100. Тобто місто може стати першим в Україні в обліку тепла. Ось вам і економія.
Головний мотиваційний чинник тут — зміна психології наших людей, котрі часто бувають за кордоном і бачать, як заощаджують там. І привозять ідеї, які впроваджують за рахунок найрізноманітніших джерел фінансування. У нас є ОСББ, яке оснастило будинки сонячними батареями.
— 2017-й ви оголосили роком доріг для області. Що це означає?
— Прискіпливу увагу до чи не найболючішого для всіх питання.
Завдяки Кабінету Міністрів та особистій позиції Прем’єра в цьому питанні область матиме рекордну суму інвестицій на будівництво та ремонт доріг — понад півмільярда гривень. По-перше, це кошти державного бюджету — майже 160 мільйонів, тендери на використання яких уже пройшли в онлайн-режимі.
По-друге, ресурси від митного експерименту, який уряд поширив на всю Україну. Оскільки наша митниця працює ефективно й істотно перевиконує плани надходжень, ми очікуємо залучити не менш як 300 мільйонів гривень (у першому кварталі вже акумульовано 80 мільйонів). Це дало нам змогу збудувати майже 50 кілометрів доріг: на ділянках Рівне — Сарни та Рівне — Острог. Проведемо середньопоточний ремонт на важливій трасі Городище — Рівне — Старокостянтинів. А ще — капітальний ремонт дороги Серники — Бір до міжнародного пункту пропуску Прикладники на кордоні з Білоруссю, шляху, що веде до унікального Білого озера, яке за привабливістю може перевершити волинський Світязь, кілька об’їзних доріг і мостів. Це спростить туристам шлях до унікальних місць, а дітворі — до опорних шкіл. Оскільки маємо рекордне фінансування в обмежених термінах, то вимога тут одна: прозорі тендерні процедури і порядні й професійні виконавці. Прискіпливо перевіряємо портфоліо й матеріальну базу компаній, що претендують на виконання робіт.
— Це правда, що бізнес миттєво відреагував на дорожні інвестиції і в області з’явилися асфальтні заводи?
— Лише за зиму в нас з’явилося три приватних асфальтобетонних заводи. А це, зрозуміло, додаткові робочі місця в суміжній галузі й податки до місцевих бюджетів.
Щоб завершити тему доріг, додам, що ми думаємо і про збереження перевантажених автошляхів. У нас з’явиться три відповідно оснащених сучасних мобільних комплекси, за допомогою яких розвантажимо всі шляхи області.
— Гарні дороги — це ще й туристи, яким гостинна Рівненщина рада завжди.
— Робимо ставку на туризм як один із важливих донорів місцевих та обласного бюджетів. Тут потрібен нестандартний, креативний підхід. Наше природне диво — Тунель кохання вже відомий у світі, тож люди сюди їдуть звідусіль. Тому ми подали проект облаштування його інфраструктури на конкурс ДФРР і виграли його. До понад півмільйона державних інвестицій долучаємо співфінансування небайдужої клеванської громади і приватні кошти. З державних ресурсів облаштуємо паркінг, дитячий ігровий комплекс, велосипедні доріжки, торговельні ряди, безплатний Wi-Fi. Приватник збудує ресторан та готель. Тож отримаємо принципово новий імідж найромантичнішого місця в Україні.
Ще один крок у розвитку туризму — центри туристсьої інформації, де кожного охочого вичерпно поінформують про все, що є в тому чи іншому місці. Такі є при в’їзді в кожне європейське місто чи містечко. Ми ж поки що відкрили перший в Острозі. А вже невдовзі таких інформаційних вікон для туристів буде щонайменше сім: у Сарнах, Дубні, Рівному, Корці, Володимирці та Клевані. Тут рекламуватимуть родзинки наших населених пунктів, що завжди раді гостям.
У краї, який дихає історією, справді є на що подивитися: тут і поле битви під Берестечком, і музей Пересопницького Євангелія, на якому присягають президенти, й спадщина князів Острозьких та Любомирських, зокрема Дубенський замок, і ще багато цікавого. До речі, чимало наших об’єднаних громад добре зрозуміли роль таких об’єктів, що є їхніми візитівками.
— Перебуваючи нещодавно на Рівненщині, віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко слушно зауважив, що в поняття децентралізації вкладається все: в освіті це опорні школи, в медицині — госпітальні округи, в будівництві — архітектурно-будівельні інспекції. Не кажу про фінансову децентралізацію, яка дає реальний ресурс у громади.
— Власні доходи місцевих бюджетів у 18 об’єднаних громадах, які вже мають прямі відносини з держбюджетом, у першому кварталі зросли в 1,7 раза, на розвиток їхньої інфраструктури уряд цього року передбачає майже 65 мільйонів гривень. На сьогодні в нас 21 громада із передбачених перспективним планом 60. Гадаю, до кінця року пройдемо екватор у процесах децентралізації.
Керівники виконавчої влади районів повинні зрозуміти, що об’єднані громади — це не втрата їхньої влади, а додатковий ресурс у розвиток територій, на який люди чекають давно. Завдяки підтримці держави можемо змінити якість нашого життя. Як же цим не скористатися? Тому працюємо за багатьма напрямами: створення нового освітнього простору через опорні школи, організація пожежно-рятувальних підрозділів та центрів безпеки в громадах. У цьому співпрацюємо з польськими колегами, які мають своєрідний культ пожежника-добровольця, про який, до речі, розповідала ваша газета. І новий формат закладів первинної медицини, й наближення адміністративних послуг до людей (зокрема саме в нашій Миляцькій об’єднаній громаді завдяки донорським коштам запрацював перший в Україні сільський ЦНАП). Тому децентралізація — наш пріоритет.
Переконуємо людей, що громади мають бути самодостатніми, щоб держава лише підсилила їх ресурсом для розвитку. А такий ресурс і в держави, і в наших європейських партнерів є. Потрібні лише високоякісні проекти, що йдуть від самих громад. І, звісно ж, налаштування на позитив, якого в житті забагато не буває.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олексій МУЛЯРЕНКО народився 15 жовтня 1976 року в Рівному. Закінчив ЗОШ №11 та Рівненський економіко-гуманітарний університет за спеціальністю «менеджер-економіст». Трудову діяльність розпочав начальником дільниці на виробництві, згодом заснував власну фірму «Сталь-М». У 2015-му його обрано секретарем Рівнеради, 28 квітня 2016 року призначено на посаду голови Рівненської облдержадміністрації.
Ми в Google+