Днями Кабінет Міністрів оприлюднив рейтинг соціально-економічного розвитку регіонів за минулий рік. Територіально невелика Рівненщина вперше увійшла до трійки лідерів, пропустивши вперед лише Київ та Харківську область, які зберігають позиції другий рік поспіль. Це й стало інформаційним приводом для нашої розмови з головою Рівненської обласної державної адміністрації Олексієм МУЛЯРЕНКОМ.
УК: Пане голово, вітаю вас із такою високою оцінкою роботи за цілим комплексом показників і щиро радію за нашу Рівненщину, яка й справді щороку стає комфортнішою для життя.
— У 2015-му область була на 11-й позиції в рейтингу. Ми з командою почали роботу 2016-го. Прискіпливо проаналізували вузькі місця й почали системно працювати. За рік стали шостими.
У будь-якій роботі, як на мене, потрібні стимул і системність. Стимул у нас був — змінити рідну Рівненщину (усі ми тутешні) на краще. Ми помножили його на системну цілеспрямовану роботу. Зокрема, кілька років поспіль наша область — лідер за показником енергоефективності. Тепер ми істотно додали в інвестиційно-інноваційному розвитку (відкриття «Українських лісопилень» з інвестицією 25 мільйонів євро та інші проекти), наш бізнес доволі легко диверсифікував ринки збуту (майже 80 відсотків місцевої продукції вже надходить у країни ЄС), до того ж, наш експорт переважає над імпортом, даючи валютні надходження для держави. А ще ми значно просунулися у рівні доступності та якості освітніх і медичних послуг, соціальному захисті та безпеці.
УК: Тепер головне — втримати рівень?
— Нас надихає висока оцінка уряду, але знаю, як непросто буде втримати позиції. Тут нам істотно допоможе реформа з децентралізації. Її ефект вражає: 51 відсоток держбюджету країни передано на місця. Торік інфраструктурна субвенція, яку в громадах іще називають підйомними від держави, становила 64 мільйони гривень, цього року — 62. Це кошти, які йдуть у громади, що мають прямі міжбюджетні відносини, а таких у нас 28. Тобто децентралізація на Рівненщині досягла екватора.
Далі набиратимемо обертів, адже розуміємо: на місцеві вибори 2020-го країна має вийти в іншому територіальному форматі. До того ж, маємо конкретні приклади, як підйомні від держави працюють на розвиток громад. Нещодавно Бугринська об’єднана громада відкрила лінію з виробництва пелет вартістю 3,2 мільйона гривень — це переважно кошти Державного фонду регіонального розвитку. Тож цілком відійдуть від дорогого газу в усіх бюджетних установах. Клеванська ОТГ, на території якої унікальний природний феномен тунель Кохання, зробила ставку на туризм, теж залучивши завдяки перемозі в конкурсі кошти ДФРР.
Модернізація шкіл, будинків культури, медичних закладів, відкриття дитсадків, освітлення вулиць у віддалених селах — це вже щоденні реалії з життя наших громад. Вони неначе змагаються між собою за власну привабливість.
УК: Погоджуєтеся, що децентралізація, як вважають експерти, формує порядок денний щонайменше на півстоліття?
— Звісно, адже такі реформи не роблять щоп’ять років! Тому й намагаємося, як кажуть, сім разів відміряти, щоб раз відрізати, але конкретно й без помилок. Для нас важлива не так кількість, як якість об’єднаних громад, що означає насамперед їхню фінансову спроможність. Адже допомога від держави не може бути вічною, тому на місцях потрібні менеджери, які можуть залучити інвестиції на розвиток громад. Найініціативніших підтримуємо коштом області через конкурс проектів для об’єднаних громад: цього року передбачили 1,8 мільйона гривень. Пріоритети тут такі: енергоефективність, розвиток підприємництва, туризм. Проектів багато, тому, відчуваю, доведеться збільшувати бюджет конкурсу.
Кабмін напрацював методику оцінювання об’єднаних громад, у якій провідні такі критерії: власні доходи на особу; рівень дотаційності (який не може перевищувати 30%); капітальні видатки на особу і питома вага видатків на адмінапарат (не більш як 20%). Цей зріз дає змогу об’єктивно подивитися на перспективи тієї чи іншої громади і вчасно сказати, кому треба: децентралізація — не лише повноваження й фінансові ресурси, а насамперед висока відповідальність.
УК: Свого часу цим нелегким шляхом ішла сусідня Польща, а нині вона експортує досвід самоврядування. Рівненщина має змогу бачити, як змінюється Вармінсько-Мазурське воєводство, з яким нас єднають 15 років співпраці.
— Днями з цієї нагоди в нас побувала офіційна делегація цього воєводства на чолі з маршалком Густавом Мареком Бжезіним. Він зазначив: Україна і Рівненщина зокрема змінюються динамічно, і їм є чого повчитися у нас. Натомість польський досвід реформи самоврядування за ці роки вивчали різні категорії фахівців, щоб потім перенести його до нас.
Отримати європейські інвестиції непросто, тут потрібно бути наполегливими і навіть упертими. А ще — мати довгострокову стратегію розвитку регіону, яка працюватиме в гармонії із стратегіями об’єднаних громад. Тільки тоді можна говорити про цілеспрямований поступ, як це відбулося в наших польських друзів. Воєводство, яке мало безробіття на рівні 32% і вважалося депресивною територією, завдяки правильно обраним стратегічним пріоритетам стало Вармінсько-Мазурським тигром. Тепер на 2 тисячі їхніх озер їдуть відпочивальники з усього світу, везуть із собою інвестиції. Про це розповіли нам представники маршалківського уряду.
Угоду про співпрацю ми продовжили ще на три роки. Зокрема хочемо кардинально змінити долю аеропорту Рівне. Адже літаки з цього воєводства вже прямують до Львова, тож нам варто мати швидке повітряне сполучення з надійними партнерами з Євросоюзу. До речі, маршалок був приємно вражений нашими повітряними воротами та прямими рейсами з Рівного, скажімо, до Анталії. Продовжать співпрацю наші рятувальники та медики. На телерадіофестиваль «Калинові мости», який народився на Рівненщині й став всеукраїнським, уже відбули журналісти з конкурсними роботами на євроінтеграційну тематику. А ще ми отримали запрошення найближчим часом відвідати Вармію та Мазури, де, до речі, 80% етнічних українців.
УК: Пригадую, як дороги, зокрема в польських воєводствах, не витримували критики, як наші тепер. Поляки швидко змінили ситуацію. А ми?
— Рівненщина вперше з часів незалежності цього року спрямує на дороги близько мільярда гривень з різних джерел фінансування. Головні з них — кошти дорожнього фонду та митного експерименту. Якщо так буде надалі, гадаю, ситуацію можемо змінити вже за п’ять років. Пригадайте, як ми нещодавно їздили до Києва і яку трасу маємо тепер — до хорошого швидко звикаєш. Знаю про нарікання на дороги місцевого значення, але знаю й про рішучий намір Прем’єра змінити ситуацію. Ми теж робимо все, від нас залежне.
УК: Рівненщина — аграрна область. Тож допомога уряду фермерам та індивідуальним селянським господарствам буде для вас особливо відчутною?
— Безперечно. 2,5 тисячі гривень на кожне теля до року, які отримають селяни, — істотна підмога для них. Це значний крок до відновлення поголів’я. А ще відновилися програми підтримки садівництва, звірівництва, інших напрямів аграрного господарювання. Перші кошти в область надійдуть уже на початку червня і, гадаю, стануть великим імпульсом для наших працьовитих людей.
УК: Днями ви презентували новий етап співпраці між облдержадміністрацією і Національним університетом водного господарства та природокористування щодо болючих екологічних проблем, які формувалися десятиліттями: йдеться про ревіталізацію головної водної артерії Рівного — річки Устя та її басейну.
— Співпрацюватимуть науковці цього профільного університету, навіть у назві якого є слово «вода», і наш департамент екології та природних ресурсів. А ще ми підписали меморандум про співпрацю навчального закладу із благодійним фондом Олексія Муляренка, який уже оголосив конкурс студентських наукових робіт на цю тему (в університеті багато років працював мій дідусь по маминій лінії Олексій Костін, професор, завідувач кафедри гідравліки, засновник школи гідравліки трубчастих споруд). Тому, об’єднавши зусилля, маємо побачити реальний зріз ситуації й розробити дорожню карту відновлення Усті й озера Басів кут. Бо вода, особливо в контексті глобального потепління — це, без перебільшення, наше все.
Кошти залучатимемо з різних джерел: перших 180 тисяч надамо з обласного бюджету на дослідження. До речі, як пересічний рівнянин я подав до громадського бюджету міста кілька проектів, серед яких облаштування берегової лінії озера Басів кут. Активно їх обстоюватиму: місто, країну можемо змінити лише ми самі.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олексій МУЛЯРЕНКО. Народився 15 жовтня 1976 року в Рівному. Закінчив Рівненський економіко-гуманітарний університет за спеціальністю «менеджер-економіст». Започаткував успішний власний бізнес.
2015-го його обрали депутатом і секретарем Рівнеради. З 28 квітня 2016 року призначено головою обласної державної адміністрації.
Ми в Google+