Розглядаючи практичне застосування положень КПК України в правоохоронній діяльності, передовсім слід зазначити, що процес досудового розслідування зазнав істотних змін. Вони стосуються як загальних положень кримінального провадження, так і специфіки проведення конкретних процесуальних дій. Насамперед це скасування інституту порушення кримінальної справи. Тепер уся інформація протягом доби вноситься в Єдиний реєстр досудових розслідувань і за всіма зверненнями проводиться повноцінне розслідування. За три місяці цього року до ЄРДР вже внесено відомості про вчинення 405 тисяч кримінальних правопорушень, що становить майже 70% рішень, прийнятих слідчими торік. Безумовно, це вимагає більш якісної оперативності всіх служб органів внутрішніх справ. За цей період до суду спрямовано 52,5 тисячі обвинувальних актів, у 221,2 тисячі провадженнях прийнято рішень про закриття за відсутністю події чи складу кримінального правопорушення.
В умовах чинності нового КПК пріоритетним напрямом роботи органів внутрішніх справ стало налагодження ефективної взаємодії служб та підрозділів під час виявлення, документування та розслідування кримінальних правопорушень. У зв’язку з цим в МВС розроблено відповідний алгоритм дій працівників міліції. Також здійснюється щодобовий контроль за реагуванням на вчинені найбільш резонансні тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Результатом позитивної дії оновленого кримінального процесуального законодавства є зменшення більш ніж удвічі кількості осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою (за три місяці цього року — 3703, на відміну від 7429 за такий самий період 2012 року). Це тому, що активніше почали обирати альтернативні запобіжні заходи, зокрема домашній арешт (у 727 кримінальних провадженнях), особисту поруку — 207, заставу — 212, особисте зобов’язання — 6622.
Для підвищення ефективності кримінального провадження, насамперед щодо виявлення й розкриття злочинів, законодавець надав право працівникам правоохоронних органів проводити негласні слідчі (розшукові) дії. При цьому гарантією дотримання прав та свобод осіб, щодо яких вони реалізуються, є необхідність одержання дозволу Апеляційного суду, що, по суті, відповідає загальновизнаним міжнародним та європейським стандартам захисту прав людини. А наділення законодавцем учасників кримінального провадження можливістю заявлення клопотань про проведення слідчих (розшукових) чи процесуальних дій свідчить про зміну характеру кримінального провадження зі змішаного на змагальний. У зв’язку з цим сторона захисту, наприклад, має змогу одержувати інформацію не тільки після завершення досудового розслідування, як це було передбачено КПК 1960 року, а в будь-який момент кримінального провадження за мотивованим клопотанням.
Позитивні показники в оперативно-службовій діяльності стали результатом вжиття дієвих заходів організаційного характеру ще до набрання чинності новим КПК. Варто наголосити, що спільно з Генпрокуратурою МВС розроблено бланки та зразки процесуальних документів, таблиці, в яких схематично розкривається процес руху заяви про кримінальне правопорушення від моменту її надходження до правоохоронних органів до направлення кримінального провадження до суду.
Для забезпечення єдиного застосування положень КПК під час досудового розслідування, зокрема оформлення процесуальних документів, розроблено відеокоментар до основних його положень. Підготовлено макети матеріалів кримінальних проваджень, приведено у відповідність відомчі та міжвідомчі нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів внутрішніх справ. А у зв’язку з наданням повноважень слідчому на проведення негласних слідчих (розшукових) дій реорганізовано діяльність деяких структурних підрозділів, зокрема роботу режимно-секретних підрозділів слідчих управлінь ГУМВС, УМВС.
Аби забезпечити повноту, всебічність і неупередженість досудового розслідування у кожному ГУМВС, УМВС та на місцях, міністерством визначені спеціально уповноважені слідчі, які розслідуватимуть кримінальні правопорушення, вчинені неповнолітніми, у сфері господарської діяльності, а також пов’язаних з пожежами, стаж роботи яких на посаді слідчого не менше трьох років. Крім цього, торік на базі семи відомчих вишів проведено 97 науково-практичних конференцій, семінарів, «круглих столів», у яких взяли участь понад 3 тисячі учасників (курсанти, студенти, працівники практичних підрозділів, науково-педагогічний склад, представники прокуратури, суду та адвокатський корпус).
Зокрема щодо забезпечення прав учасників кримінального процессу, особливо на початку провадження, інші питання реалізації окремих норм та положень законодавства. До зазначених заходів долучалися також й представники правозахисних організацій. А на сайті Національної академії внутрішніх справ з вересня 2012 року почав функціонувати освітній портал, де розміщені лекції та інші методичні матеріали положень нового КПК України та тести перевірки знань (самоконтролю).
Сьогодні МВС України продовжує вдосконалювати здійснення кримінального провадження. Спільно з Генпрокуратурою та Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ оперативно вирішуються проблемні питання, що виникають в оперативно-службовій діяльності. Також підготовлено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до кримінального процесуального законодавства, оскільки ще існують деякі проблемні питання застосування КПК України. Серед них — порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів, тимчасового доступу до речей і документів, арешту майна тощо (не встановлено передбаченого ст. 202 КПК механізму перевірки факту внесення застави; не визначено порядку вилучення автомототранспорту під час огляду місця події при ДТП з метою забезпечення в подальшому проведення експертних досліджень, оскільки КПК передбачено можливість накладення арешту лише на майно підозрюваного, а автомототранспорт може перебувати у водія на праві користування).
Певні проблеми виникають і у зв’язку з тим, що нормами КПК не передбачено закриття кримінальних проваджень з підстав смерті особи, яка вчинила кримінальне правопорушення і якій не повідомлялося про підозру чи коли за даним фактом є нескасована постанова про закриття кримінального провадження, акта амністії та у зв’язку з помилуванням окремих осіб. Також у кодексі не передбачено можливість внесення слідчим подань про усунення причин та умов, що сприяють скоєнню злочину, що у КПК 1960 року було закріплено у ст. 23-1) тощо.