Коли 12 серпня цього року Міністерство аграрної політики та продовольства України започаткувало онлайн-платформу «Державний аграрний реєстр» (ДАР), стало очевидно: працівники сільського господарства одержали надійний і прозорий інструмент для отримання різних видів державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик, технічної допомоги від ЄС, інших міжнародних донорів.

Нині ДАР — єдиний цифровий хаб для аграрних виробників України, що працює подібно до реєстрів сільгоспвиробників у всіх країнах-членах ЄС і в якому зареєстровані десятки тисяч суб’єктів господарської діяльності в аграрному секторі. Зареєструватися в ДАР можуть виробники сільгосп­продукції незалежно від розміру, організаційно-правової форми чи спеціалізації діяльності. Після реєстрації вся основна інформація про виробника автоматично підтягується, її може перевірити сільгоспвиробник.

Подати заявку на участь у тій чи тій програмі підтримки просто: насамперед потрібно відповідати вимогам програми, заповнити онлайн-форму, за потреби додати скан-копії документів і підписати заявку електронним підписом. Для зручності агровиробник має змогу відстежувати процес оброблення документів у персональному електронному кабінеті в режимі реального часу.

Обробляєш землю — отримуй кошти

Як розповідає директор Сумського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Олексій Пасько, нова форма роботи викликала на Сумщині жвавий інтерес. На першу декаду листопада в ДАР зареєструвалися 748 суб’єктів господарської діяльності, які переважно оформили і вже отримали грошову допомогу за двома напрямами діяльності: бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (гектар) та спеціальна дотація за утримання великої рогатої худоби (корів), що регламентує постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня цього року №918 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції».

Щодо розмірів підтримки, то це 3100 гривень на гектар та 5300 на корову, але не більш як відповідно 372 000 та 530 000 на отримувача.

Серед тих, хто вже скористалися такою фінансовою можливістю, 29-річний фермер Руслан Конєв із села Яблучне Охтирського району. Він обробляє 115 гектарів сільськогосподарських угідь — програма передбачає розміри від гектара до 120. Як каже аграрій, про ДАР дізнався ще у вересні й одразу почав готувати потрібні документи разом з електронним підписом. Зізнається, що для нього особливих складнощів не було, адже свого часу закінчив факультет міжнародної економіки Української академії банківської справи і в комп’ютерно-банківських питаннях почувається вільно й невимушено. Навіть допоміг оформити заявку-підтримку кільком колегам-землякам, які теж подали документи на участь у відповідних програмах.

На своїх землях Руслан Конєв вирощує озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник. Торік видалася суха погода, то цього року — волога, тож частина врожаю ще чекає на збирання. Для цього має необхідну техніку і насамперед комбайн і трактори. Господарює разом із сестрою Юлією, є наймані працівники — ось так і дають лад землі, яка щедро віддячує господарям.

Корівчини — хазяйству підмога

Так само, як Іванові Марченку, який на Лебединщині і Липоводолинщині не тільки вирощує зернові культури, силосну кукурудзу, ріпак та соняшник, а й утримує понад 30 корів. За словами фермера, селяни вельми неохоче займаються тваринництвом, але ж корови — це не лише молоко, а й органічні добрива для полів, родючість яких рік у рік стає дедалі нижчою.

Дізнавшись про підтримку таких, як він, фермерів, зареєструвався у ДАР і підготував відповідні документи. Днями із приємністю дізнався, що кошти надійшли на рахунок. Каже, що й надалі зміцнюватиме тваринницьку складову господарювання. Для цього вдосталь заготовляє силосної кукурудзи, інших видів кормів, завдяки чому худоба завжди нагодована.

Цю думку поділяє жителька села Сміле Роменського району Ірина Бедрик, яка разом із чоловіком Віктором утримує в підсобному господарстві трьох корів, а також молодняк — бичків і теличок. Про нову програму підтримки господарів дізналася завдяки підписці на сторінку «Чарівна корівка» у фейс­буці. Швидко підготувала документи і відправила заявку — нещодавно кошти надійшли господарям і, як каже Ірина Бедрик, разом з чоловіком планує купити доїльний апарат, адже треба збільшити поголів’я корів. Водночас дбають і про зміцнення кормової бази — вирощують буряки, зерно, заготовляють сіно тощо. Іншими словами, ті фермери і селяни, які вчасно поклопоталися, зареєструвавшись у ДАР і взявши участь у двох програмах, уже отримали вагому грошову допомогу. Однак із часом з’являтимуться й інші можливості для одержання фінансової підтримки за тими чи тими програмами.

Як наголошує директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, зареєстровані в ДАР, окрім фінансових аспектів, мають незаперечні переваги і стимули для подальшого господарювання. Ось нещодавно Міністерство аграрної політики та продовольства у партнерстві з компанією Agrochart розробило новий сервіс «Огляд ринку», де можна безплатно відстежувати світові ціни на основні види сільгосп­продукції, зокрема статистику аграрних ринків за останні пів століття, а також цінові ситуації в міжнародних портах Європи, Латинської Америки і, звісно ж, України.

Це лише один штрих до функціонального розмаїття ДАРу, який неодмінно збагачуватиметься. Тож вітчизняні аграрії мають нагоду долучитися до світової сільськогосподарської спільноти, ставши її невід’ємною складовою.