РЕАКЦІЯ

Держкомрезерв запевняє, що українці будуть і з хлібом, і з гречкою. Особливо через рік

"Дай бог, щоб ціна не піднялася", - керівник найбільшого на Одещині Куліндоровського комбінату хлібопродуктів Володимир Желєзняк вважає, що про зниження ціни навіть на соціальний хліб не може бути й мови. Натомість є й добра звістка -зберегти статус кво у секторі масових сортів хліба все ж вдасться. Цьому мають прислужитися профільна регіональна програма та програма Держкомрезерву України, котра стартувала буквально цими днями. "Ці програми, -переконаний Володимир Желєзняк, - дають можливість найближчим часом не порушувати питання про соціальний хліб". Внесок Держкомрезерву - 18 тисяч тонн зерна, які, згідно з урядовою постановою, мають надійти на підприємства системи комітету, аби ті переробили його на борошно, яке за зниженими цінами спрямують на хлібопекарські підприємства, що виробляють соціальний хліб. Вартість "резервного" житнього борошна становитиме близько 2 600 грн за тонну проти 3300 - 3500 тис грн ринкової ціни. Ця чимала різниця й має дозволити пекарям не піднімати ціну на масові сорти хліба - а саме їх і тільки їх можна буде виробляти із державного борошна.

Держкомрезервівська програма "Борошно" стартувала в 16 областях України. У решті регіонів, за словами заступника голови Держкомрезерву Володимира Жукова, проблема має бути знята зусиллями місцевої влади та Аграрного фонду, котрий паралельно із Держкомрезервом працює над розв'язанням хлібної проблеми.

Економічний грунт соціальних потуг

Ареал держкомрезервівської програми обирався таким чином, аби вдалося реалізувати його економічну фішку - забезпечити найвигіднішу логістику. "Щоб мінімізувати транспортну складову, - каже Володимир Желєзняк, - було вирішено, що більша частина продукції піде на забезпечення регіонів". На Одещині отримувачем дешевого борошна має стати "Одеський коровай" - беззастережний лідер на регіональному ринку хлібопродуктів. Володимир Желєзняк каже, що продукування дешевого борошна для підприємства збитковим не буде: взявши за точку відліку дешеве зерно з держрезерву, вартість готової продукції визначили такою, що забезпечує певну рентабельність.

На підприємствах системи Держкомрезерву збираються задіяти ще одну можливість, аби виконання соціальної функції було не надто обтяжливим. Володимир Жуков веде мову про експорт борошна, не затребуваного на внутрішньому ринку. Ця ідея Володимиру Желєзняку подобається: "Ми зможемо на внутрішньому ринку працювати за фіксованими цінами, а на експорті - у разі сприятливої кон'юнктури - забезпечувати доходність підприємства". Технологічно ДП "Куліндоровський КХП" таку роботу на два фронти цілком потягне - нині ж бо його виробничі потужності завантажені десь на половину. Планується торгувати на експорт не зерновою сировиною, а певною готовою продукцією. Важливість саме такого підходу неодноразово зауважував Президент.

Не хлібом єдиним

Формування держрезерву має бути максимально рентабельним ще й тому, що життя вимагає розширення його номенклатури. Наприкінці минулого року до неї включили крупи. За поточною ситуацією - гречку. Вже з наступного урожаю Кабмін планує закласти в резервні засіки 50 тис. тонн гречки, а це у два з половиною рази більше, ніж зараз збираються імпортувати з Китаю.

На підході й держкомрезервівська програма "Цукор".

Мета в кожному із випадків одна - мати стратегічний запас продукції, аби протидіяти підвищенню цін на соціально значущі продукти. Про причини таких, часом малозрозумілих цінових стрибків, Володимир Жуков говорить неохоче: "Я б не хотів розглядати причини того ажіотажу, котрий нині коїться на ринку. Ми просто говоримо про те, що у розвиненої країни має бути стратегічний запас певних продуктів".

Мається на увазі, що цей запас можна буде однаково ефективно задіяти й у відповідь на повені та посухи, й для реагування на чи не найбільше стихійне лихо нашої країни - безкарну зажерливість великого бізнесу.