ВАЛЮТНИЙ КУРС

Запитання про назву національної грошової одиниці України викликає у пересічного француза кількасекундний ступор і сум’яття
 

У Страсбурзі навіть обміняти відомі на весь світ долари не так уже й просто. Обмінників, котрі зручно прилаштувалися десь у кутку гастронома чи аптеки, як то буває у нас, тут просто не існує. Долари не обміняють вам і в першому-ліпшому відділенні банку. Це роблять лише головні банківські офіси у центрі міста, обмін валют є на головпоштамті просто під стінами Страсбурзького собору, за здирницьким курсом туристи обміняють свої зелені й у портьє деяких великих готелів. А купівля іноземної валюти — взагалі завдання зі сфери фантастики.

—Мосьє, де у Страсбурзі я можу придбати іноземну валюту? — запитала я у клерка філії одного з найпотужніших французьких банків SocieteGenerale, яка розташована у фойє Ради Європи і теж, до речі, здійснює обмін валют.

—Що ви маєте на увазі?

—Де я можу обміняти євро на українські гривні, — пояснюю, але за тим, як піднялиcя брови банківського працівника, розумію, що запитання треба спростити, тому швидко додаю: — чи російські рублі?

— Мадам, гадаю, у Страсбурзі це зробити буде дуже складно, навіть не можу вам нічого порадити. Якщо вам це справді дуже потрібно, дайте мені кілька днів, я надішлю запит у наш паризький офіс.

Я запевнила клерка, що це не питання життя чи смерті, попрощалася і пішла до кафе. Дорогою зустріла одного з працівників прес-служби Ради Європи і пояснила, що за завданням редакції хочу з’ясувати, чи купуватимуть європейці українські гривні у себе на батьківщині перед тим, як вирушити на Євро-2012. Він узяв з мене слово, що я не називатиму його імені, бо, мовляв, ця тема не входить до його службових.

«Навіщо мені шукати гривні у французьких банках, якщо можу їх купити в аеропорту, відразу по прильоті до Києва, — сказав він мені. — Крім того, зі мною моя банківська картка, тож попереджу свій банк і спокійно зможу знімати гроші у банкоматах в українській валюті». Приблизно таку саму відповідь я почула від своїх сусідів-французів, які від мене і дізналися назву нашої валюти, навіть спробували кілька разів вимовити незвичне для них слово.

Хлопець моєї подруги Едітін іноді подорожує в екзотичні країни, бо за професією документаліст. Він пригадав, що коли їздив до Камбоджі, то брав із собою не євро, а долари, бо, на його думку, це більш універсальна валюта, яка в екстремальних обставинах чудово замінює національну грошову одиницю. Він збирається приїхати в Україну на Євро-2012 і сказав, що перед тим усе детально з’ясує в туристичному бюро, через яке замовлятиме квитки на літак і готель. «Там мені вже точно порадять, чи запасатися гривнями заздалегідь, — сказав він. — Треба буде дізнатися, де курс обміну вигідніший — в Україні чи у Франції».

Загалом варто враховувати, що незважаючи на відкриті кордони і процеси глобалізації, Україна для більшості французів залишається «терра інкогніта». Тож для того, аби ті футбольні фанати, які живуть у великих французьких містах, вирішили перед поїздкою купити українську валюту, треба, щоб вони хоча б знали її назву.