Голова правління 
страхової компанії
Aegon Life Ukraine,
Хайс ЮКЕН
Нещодавно міжнародне рейтингове агентство Fitch повідомило про швидке зростання страхових ринків країн, що розвиваються. Вони значно зростають, тоді як на розвинених ринках Європи обсяг зібраних премій у 2012 році скоротився на 2%. Поки що частка страхових ринків країн з економікою, що розвивається, як і раніше, невелика: на них припадає лише 2% від загальносвітового обсягу премій. Однак до 2020 року цей показник зросте до 5%. За оцінками Fitch, страхові премії на душу населення в Україні становлять $ 68, в той час як у Великобританії — $ 4350, у США — $ 4047, а в Росії — $ 182.
Про перспективи розвитку страхування в нашій країні та основні тенденції на цьому ринку «УК» розповідає голова правління страхової компанії (СК) Aegon Life Ukraine Хайс ЮКЕН.
Не інвестуємо у ринок акцій
— Пане Юкен, ви працюєте на українському страховому ринку з 2009 року. Що найбільше вразило або здивувало вас за цей період?
— Найбільшим подивом було те, якою глибокою була криза 2008—2009 років в Україні (хоча я спостерігав кризу в Росії, Бразилії). Різко зменшився ВВП, і економіка країни повернулася на 2—3 роки назад. Серйозно скоротилося споживче кредитування. Тоді кожна українська компанія або компанія з іноземним капіталом, що працювала у вашій країні, стояли перед вибором: продовжувати бізнес чи ні. Дивує те, що багато з компаній, які прийняли рішення продовжувати діяльність, на сьогодні є найуспішнішими. Тому головний висновок через п’ять років: не потрібно намагатися боротися з неминучими наслідками кризи, а слід діяти в рамках своєї довгострокової стратегії.
— Як почуваються на вітчизняному страховому ринку міжнародні страховики?
— Для того щоб побудувати успішну компанію зі страхування життя, потрібно 5—7 років. Одна з причин, чому компанія Aegon прийняла рішення про вихід на український ринок, — його величезний потенціал. Ми продовжуємо інвестувати у потреби людей, тому що страхування життя необхідне, і допомагаємо нашим клієнтам брати відповідальність за фінансове майбутнє.
— Ваша компанія торік продемонструвала один з найвищих показників на ринку лайфового страхування інвестиційних доходів. Завдяки інвестуванню в які класи активів це вам вдалося, якщо не секрет?
— Надаємо перевагу банківським депозитам, державним облігаціям, є невелика частка корпоративних облігацій (довгострокових). Приблизний баланс депозитів та державних бондів — 60% на 40% або 40% на 60%. Їхнє співвідношення плаваюче. Список банків-партнерів складаємо прискіпливо. Це великі гравці. Зокрема, Райффайзен Банк Аваль, ВТБ, Креді Агриколь Банк Україна, Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Промінвест. Також ми співпрацювали з деякими банками, що недавно були продані. В той момент, коли оголосили про їхній продаж, відкликали свої депозити, оскільки вважаємо, що банк повинен мати довгострокову стратегію розвитку, з якою ми погоджуємося, а якщо відбуваються зміни, то вичікуємо. Не інвестуємо у ринок акцій. Дані цінні папери можуть не лише швидко зростати, а й падати. Не віримо у такий актив, як нерухомість: дуже важко оцінити реальну вартість того чи іншого її об’єкта. Не інвестуємо у земельні ділянки та злитки золота.
Голландський підхід
— Які «голландські» правила щодо страхового бізнесу вдалося втілити в Україні? Чи не виникає іноді бажання повернутися до рідних Нідерландів у більш цивілізовані умови життя та праці, чи в Україні приваблює екстрим для бізнесу?
— Є кілька рис, які характеризують голландців. Вони є міжнародною нацією, вміють пристосовуватися, відкриті для інновацій і є прямими у спілкуванні. У своїй компанії я скоріше втілюю не інновації, а страхову культуру. Дотримуюся таких правил: «будь відкритий, простіше стався до речей, тоді обов’язково досягнеш свого». Ми спростили багато речей у компанії, що дало змогу бути успішними. Продуктивність нашої праці зросла в 10 разів порівняно з тим, що було п’ять років тому. Але кількість працівників при цьому зменшилася. Цього досягли за рахунок оптимізації процесів (зокрема, це IT-інструменти). Також змінили підхід до роботи. Якщо ви візьмете 10 людей у ланцюжку якогось процесу і зробите кожного з них відповідальним лише за його частину, то ніхто з них не думатиме про процес загалом. Але якщо дасте більше відповідальності кожному з ланцюжка, то у працівника завжди з’явиться бажання робити все швидше й ефективніше. Тож наші обсяги продажу і зросли в 5 разів. Оце і є голландський підхід.
Чи хочу я повернутися на батьківщину? Мені подобаються пригоди тут. Я приїхав в Україну в 2009 році, щоб побудувати компанію зі страхування життя. І маю мотивацію працювати на майбутнє. У Голландію ж можу повернутися у будь-який час. Але оскільки дуже люблю пригоди і життя за кордоном (3,5 року я жив у Бразилії), то поки що не поспішаю у рідні пенати. Є дуже багато викликів, які маю подолати. «Екстремальними» виявилися мої спроби вивчити українську та російську мови, бо це було важче, ніж я думав. Особливо мене вражає в Україні енергія молодого покоління, яке намагається побудувати своє майбутнє: їхнє прагнення до освіти, висока мотивація у роботі. Їхні ровесники з Європи не завжди цінують можливості, що мають. У вас люди звикли досягати всього самостійно.
— Пане Юкен, які тенденції на українському ринку страхування непокоять (або тішать) вас найбільше?
— Позитивним трендом у лайф-секторі (страхування життя. — Авт.) та нон-лайфі (ризикове страхування. — Авт.) є концентрація всього бізнесу кількома гравцями. Безумовно, страхування, насамперед, передбачає довіру, рівень якої в Україні дуже низький. Але нині довіра до сектору зростає за рахунок кількох гравців, які серйозно ставляться до свого бізнесу. У вашій країні немає необхідності в 300 банках або 70—60 страхових компаніях, їх може бути менше.
Ще один позитивний момент — сприйняття населенням продуктів страхування поліпшилося. Люди стають вимогливішими до продуктів, які збираються придбати. У них виникають питання: наскільки довго присутня компанія на ринку, чи виконує вона зобов’язання щодо страхових виплат, чи страховик постійний у своїй стратегії?
Щодо трендів, присутність яких на українському ринку турбує, — не відомо, коли поліпшиться економічна ситуація і в якому стані опиниться країна у найближчі два роки.
Потрібні більш жорсткі вимоги до фінзвітності
— В Україні готується проект нового закону про страхування. Які дві-три зміни вважаєте особливо важливими для розвитку ринку?
— Насамперед, це дозвіл на продукти unit–linked (можливість для клієнта вибирати конкретний компонент продукту — депозити, інвестфонди, залежно від бажаного прибутку). Це відкриє двері до нових класів активів і зробить страхування життя ще привабливішим для інвестування. Я за більш жорсткі вимоги до фінансових показників звітності (клієнти повинні мати доступ до цих даних). Важливими є також надання податкових пільг та привілеїв. У Європі дохід людей, які інвестують у своє майбутнє (пенсії), звільняється повністю або частково від податку на прибуток, і впровадження подібної практики в Україні стимулювало б вкладати гроші у недержавне пенсійне забезпечення.
— Чи бачите шанси до зростання частки страхування у ВВП України?
— За останніми даними, ця частка становить 0,14%. У Румунії цей показник більший у 10 разів, в Угорщині — в 20, у Польщі — в 30. Щодо досвіду Угорщини, то за останні роки дохід населення зріс удвічі і відповідно рівень проникнення страхування життя також. Тренд у Східній Європі свідчить, що потенціал страхування в Україні великий. Фактором для підтримки страхування є зростання середнього класу і тих людей, які намагаються захистити свою сім’ю від непередбачених обставин та відкладають кошти на своє майбутнє. Потенційні клієнти страховиків мають дві мети: інвестицію власних коштів (для пенсії) і захист себе від непередбачуваних обставин.
Рівень проникнення страхування життя (користування послугами цього виду страхування. — Авт.) в Україні менше за 1%.
— Пане Юкен, я знаю, що ви захоплюєтеся спортом. Яким саме? І на який вид спорту схожий, на вашу думку, страховий бізнес?
— Я займався великим тенісом, сквошем, хокеєм на траві, а останні 7 років — фітнесом. Якщо проводити аналогію між ринком страхування та видом спорту, то у страхуванні для досягнення чогось серйозного потрібно мати дисципліну та з року в рік наполегливо працювати. Водночас, ринок страхування — це не тенісний корт з двома гравцями, де один виграє, а інший обов’язково програє. Це не футбол, не екстремальний вид спорту — стрибки зі скелі. Це скорше марафон. Коли потрібно пробігти 40 км до фінішу і тіло має бути готовим до такого випробування. Тому завжди потрібно бути у формі.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Хайс ЮКЕН. Народився у Нідерландах, здобув ступінь магістра політології в Лейденському університеті. Фінансову кар’єру розпочав у 1996 році. Понад десять років працював у галузі інвестиційного банкінгу та прямого приватного інвестування у Чехії, Польщі, Словаччині, Угорщині та країнах Латинської Америки. З 2009 року працює в Україні. Його хобі — вивчення російської мови, спорт та кулінарія.
Ми в Google+