Нещодавно Кабінет Міністрів України виступив суб’єктом законодавчої ініціативи і розробив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів», подавши його до Верховної Ради. 

Його розроблення зумовлено необхідністю вдосконалення чинного законодавства в галузі безпечності та якості харчових продуктів, кормів, здоров’я та благополуччя тварин, усунення неузгодженостей і невідповідностей законодавству Європейського Союзу.

Порушують правила доброчесної конкуренції

Із розвитком сучасних технологій виробництва харчової продукції поряд із традиційними продуктами на полицях торговельних мереж з’явилися дуже схожі з ними аналоги.  Однак вони не мають відповідної харчової цінності — продукти з невластивими добавками: рослинними (пальмовими) жирами, білками, замінниками лактози, штучними барвниками та іншими інгредієнтами, які додають для зменшення собівартості продукції. Проте реалізують їх разом зі звичайними харчовими продуктами, вони мають схожі маркетингові назви та незначно відрізняються за ціною. 

«З одного боку, на ринку харчових продуктів порушують правила добросовісної конкуренції між виробниками традиційних та інших аналогічних продуктів і тими, які у виробництві використовують дешевші замінники складових. З іншого, — порушується право споживачів на отримання необхідної достовірної інформації для здійснення вільного вибору продукції відповідно до їхніх потреб», — ідеться у законопроєкті.

Як зазначено в документі, відсутність змін у чинному законодавстві може призвести до підвищення спалаху гострих кишкових інфекцій, погіршення умов ведення бізнесу через колізії окремих норм законодавства у різних актах, порушення Україною зобов’язань (Угоди про асоціацію між нашою країною та ЄС), збереження сприятливих умов для здійснення фальсифікації харчових продуктів.

Нові старі поняття 

Дуже важливо, що цей законопроєкт вводить у практику такі поняття, як «веганський продукт», «вегетаріанський продукт» тощо.

Веганський харчовий продукт — той, що вироблений з інгредієнтів рослинного походження. Вегетаріанський — харчовий продукт, вироблений з інгредієнтів рослинного та інгредієнтів молочного, яєчного походження, продуктів бджільництва та/або харчових продуктів, вироблених з комах.

Добре, що у цьому документі з’явилася повна характеристика дієтичної добавки. Дієтична добавка (ДД) — харчовий продукт, що споживається у невеликих визначених кількостях, як доповнення до звичайного харчового раціону та є концентрованим джерелом поживних речовин, виготовлений у вигляді таблеток, капсул, драже, порошків, рідин або інших формах споживання. 

Після ухвалення такого документа торговельні фірми, особливо ті, які активно збувають свою продукцію через інтернет, продаватимуть саме харчові добавки, а не щось інше, видаючи їх ледве не за ліки.

На сьогодні, як зазначає експерт ринку Володимир Зайко, знання про ДД обмежуються рекламою маркетингових компаній. В умовах ринку харчових добавок, який особливо динамічно розвивається впродовж останнього десятиріччя, бракує знань про можливі негативні наслідки їх вживання. 

Ще донедавна у складі ДД можна було виявити корисні компоненти: вітаміни, мінерали чи амінокислоти. ДД може містити інгредієнти рослинного походження або їх екстракти. Зауважимо, що безпечний, на перший погляд, склад може містити токсичні елементи, зокрема значну кількість важких металів кадмію (Cd), свинцю (Pb) та ртуті (Hg).

«З огляду на широке застосування рослинних добавок в усьому світі та зростання їхньої популярності ВООЗ встановила, що лише 25 із 191 країни керуються національною політикою і нормативною базою застосування рослинних добавок. І тільки 64 країни із цього списку регулюють їх реалізацію. І дуже приємно, що Україна починає у спеціальних законних актах визначатися із цим поняттям та регулювати ринок ДД», — зазначає він «Урядовому кур’єру». 

Фальсифікуй та імітуй розумно

Документ вводить такі дуже важливі поняття, як «імітаційний харчовий продукт» та «фальсифікований харчовий продукт». Фальсифікований харчовий продукт виготовлено з метою умисного обману споживачів щодо якості та безпечності харчових продуктів, отримання економічної вигоди та має хоч одну з ознак харчового шахрайства. 

Імітаційний харчовий продукт імітує інший аналогічний, тобто його виготовлено відповідно до вимог законодавства з повною або частковою заміною інгредієнтів, споживач може його сприймати як інший аналогічний продукт.

Як зазначає директорка Навчально-наукового інституту денної освіти Полтавського університету економіки і торгівлі доцент Аліна Ткаченко, мабуть, багатьом споживачам доводилося бачити у магазинах «продукт кисломолочний», «напій соковмісний», «десерт шоколадний», «продукт сирний», «продукт м’ясовмісний».  Усе це імітаційні харчові продукти.

Якщо цей законопроєкт буде ухвалено, то виробники таких не зовсім справжніх продуктів знатимуть своє місце. Та й покупці будуть обізнаними з тим, що це за продукт і чим він відрізняється від оригінальних.

Ремісничий — це унікальний

У документі чітко йдеться про так званий ремісничий продукт. Його ще іменують крафтовим. 

Ремісничий продукт виробляють тільки на одній потужності за власною оригінальною рецептурою та/або технологією в обсязі не більш як 500 кг або літрів на тиждень у середньому за будь-який проміжок часу впродовж року. 

Виробники саме такого крафтового пива, з якими спілкувався кореспондент «Урядового кур’єра», стверджували, що нині поняття «ремісничого продукту» в Україні розмите. 

«Ми використовуємо для виробництва свого пива дорогі складові (солод та хміль), наш продукт унікальний і не схожий на будь-яке інше крафтове пиво іншого виробника. А є чимало великих підприємств, які просто граються із цим поняттям — виробляють пиво за спрощеною технологією і продають його під маркою крафтового. Це вже неподобство. І дуже добре, що в Україні з’явиться такий закон чи вже є принаймні законопроєкт, який регулюватиме ці поняття. Якщо він буде чинним, то вже ніхто не посміє випускати псевдопродукцію та ще й брати за це зі споживачів чималі гроші», — зазначає директор одного з виробників крафтового пива.

Новація цього законопроєкту — чітко розписаний регламент про розміщення продукції різних видів на полицях магазинів так, щоб назви товару на етикетках було добре видно. Тож буде важко ввести покупців в оману, і вони чітко бачитимуть, що той чи інший продукт ремісничий чи імітований.  

Цей документ конче потрібний Україні. Сподіваємося, що, зазнавши якісних змін, він набере необхідну кількість голосів у Верховній Раді.

ПРЯМА МОВА

Владислава МАГАЛЕЦЬКА, голова Держпродспоживслужби: 

— Наша інституція підтримує запропоновані зміни. Сподіваємося, їх затвердять найближчим часом. Це дасть змогу спростити умови ведення бізнесу, протидіяти фальсифікату та сприяти створенню прозорого механізму гарантування безпечності харчових продуктів.