Є такий старий, але вічно актуальний анекдот:
— У нас все робиться для блага людини!
— А я знаю, хто ця людина…
Отак і в нас із новим бюджетом: зміни, внесені у нього нібито на підтримку аграрної галузі, насправді спрямовані на користь небагатьом і на збиток решті. Ще напередодні першого читання законопроекту про бюджет-2018 аграрії та їхні союзники — члени аграрного комітету Верховної Ради і керівництво Міністерства аграрної політики висловлювали зауваження, вносили пропозиції, поправки. Але їх не лише не врахували — остаточний варіант бюджету в частині підтримки аграрної галузі виявився ніскільки не схожим на той, який виносили на перше читання.
Ідеться найперше про законопроект №6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який скасовує відшкодування експортного ПДВ для виробників соняшнику, сої та ріпаку. У першому читанні дві не бажані для аграріїв правки в цьому законопроекті (180 і 182) зняли.
Однак під час другого читання їх повернула голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Спроби частини депутатів зняти ці правки повторно під час другого читання ні до чого не спричинилися.
Догори дриґом
Така новація викликала шквал негативних виступів і публікацій. Генеральний директор Всеукраїнської громадської організації «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль заявляє, що неприйнятний механізм спілкування у самому бюджетному процесі: «Поставили перед фактом — готовим законопроектом, коли проводити якісь консультації було вже неможливо. За нашими пропозиціями все робиться навпаки: ефективні напрацьовані схеми державної підтримки скасовують, неефективні підтримують.
Наприклад, ми переконували, що на програму підтримки купівлі вітчизняної сільгосптехніки закладено зайві кошти, які не буде використано, натомість ці кошти збільшили вдвічі. Те саме з підтримкою тваринництва: ми мали сумніви, чи буде освоєно передбачені на це кошти, і фінансування збільшили ще удвічі! Підірвано підвалини спілкування влади з бізнесом у всіх галузях».
Голова громадської спілки «Аграрний союз України» Геннадій Новіков зауважує: «Те, що з’явилося вночі, виходить за межі здорового глузду (ідеться про голосування за бюджет, яке за незрозумілою традицією чомусь завжди відбувається вночі. — Авт.). Повернення ПДВ з експорту певним чином компенсувало втрати сільгоспвиробників через скасування пільгового режиму ПДВ, нині й це забрали щодо олійних культур — фактично вкрали близько 10 мільярдів. Але для кого вкрали? Сільгоспвиробники платитимуть ПДВ, а отримають його виробники олії. Адже відшкодування ПДВ на олію ніхто не скасовував!»
Також зазнав змін не на краще і порядок надання бюджетної підтримки галузі. Йдеться про так звану квазиакумуляцію — бюджетні дотації, запроваджені у вигляді компенсацій аграріям втрат, яких вони зазнали через скасування пільгового режиму ПДВ. Таку дотацію планували як пряму підтримку, розподіл якої не потребував участі чиновника, що усувало корупційний чинник. А тепер із бюджету забрали 2 мільярди гривень прямої підтримки аграріїв і передали їх на інші статті, зокрема мільярд — на компенсацію вартості об’єктів тваринництва, зданих в експлуатацію. І це замість того, про що просили сільгоспвиробники: збільшити цю суму до 4 мільярдів.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов додає: «Аграріїв просто кинули — коли йшлося про скасування спецрежиму оподаткування, нам казали: мовляв, МВФ ставить перед нами таку вимогу, але ваші втрати компенсуємо дотацією». Насправді першу половину року аграрії бюджетної допомоги не отримували через хибний порядок її нарахування, якого так і не змінили, попри численні зауваження, а тепер її взагалі забрали. Варто додати, що МВФ конкретної вимоги щодо ПДВ до нас не виставляв, це була пропозиція української сторони».
Відтепер 945 мільйонів на відшкодування частини вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва внесено у статтю «фінансова підтримка» разом із квазіакумуляцією, тому не видно, що квазіакумуляції насправді там і нема. До речі, цього року на сільгосптехніку передбачали 500 мільйонів, з них, за словами Михайла Соколова, використано менш як п’ята частина. То навіщо додали ще? Це особливо цікаво порівняно з тим, що на компенсації відсоткової ставки за кредитами сільгоспвиробників передбачено аж 66 мільйонів гривень.
Хто ця людина?
Не менш цікаво з компенсацією вартості спорудження тваринницьких комплексів. Український клуб аграрного бізнесу вважає, що достатньо було передбачити 400 мільйонів на будівництво, 300 — на закупівлю племінних тварин, а 4 мільярди спрямувати на бюджетну дотацію з урахуванням зміни механізму розрахунку. Зробили якраз навпаки. «Ми підраховували: цього року на все будівництво ферм використано близько 300 мільйонів, а в нас лише компенсації 4 мільярди. Це дуже пасує до заяв про підтримку малих сільгоспвиробників: саме вони ці величезні комплекси будуватимуть!» — констатує Геннадій Новіков. На його думку, вся підтримка щодо тваринницьких комплексів призначена на добудову птахівничого комплексу «Миронівського хлібопродукту» на Вінниччині.
Народний депутат Сергій Хлань пояснює: це питання коштує великих грошей і є результатом компромісу двох великих аграрних груп — «Кернел» та «Миронівський хлібопродукт». Він назвав 180-ту поправку відверто корупційною та грабіжницькою і попросив вибачення за те, що через неуважність за неї проголосував, адже остаточну редакцію законопроекту депутати отримали лише за 15 хвилин до початку голосування.
Експерти коментують цю ситуацію так: виробники олії отримали бонус у вигляді згаданої пільги, а птахівники навзаєм домоглися не внесення у Податковий кодекс поправок, які мали б ліквідувати з 1 січня 2018 року єдиний податок четвертої групи для птахівників, і одержали підтримку тваринництва.
«Це має вигляд олігархічної змови, — додає Михайло Соколов. — Одним олігархам, що займаються переробкою соняшнику, ми збільшуємо доходи, збиваючи ціну сировини, іншим, птахівникам, гроші забираємо з тієї дотаційної статті, де є обмеження суми, і спрямовуємо туди, де цих обмежень нема».
Невдоволені гуртуються
Не варто думати, що такі дії підтримали геть усі парламентарії. Народний депутат Іван Мірошниченко констатує: «Важко назвати це інакше як шахрайством. Позаторік, торік був хоч якийсь діалог парламентського комітету, аграрних асоціацій та уряду. Цього року такої дискусії не було.
Частина депутатів зреагувала, подала зауваження і пропозиції, але жодної депутатської поправки не було враховано під час підготовки документа до другого читання. Професійних дискусій не відбувалося, натомість певні питання вирішували в індивідуальному порядку». Тепер члени аграрного комітету вимагають повторного голосування за злощасні поправки, відповідну заяву підписали понад 20 депутатів, серед них і ті, хто перед тим голосував за.
Без захвату зустріли парламентську самодіяльність і в Міністерстві аграрної політики. Адже всі плани підтримки галузі, які обговорювали з аграріями, полетіли буквально псові під хвіст, і тепер урядовці міністерства мають сушити голову, як не те що нейтралізувати, а принаймні мінімізувати згубний вплив на галузь чергового сплеску законотворчості народних обранців.
І самі хлібороби не збираються сидіти склавши руки й чекати, поки хтось щось зробить для них. Недавно оголошено про створення єдиного координаційного органу громадських організацій аграріїв — Всеукраїнського аграрного форуму, до якого увійшли, крім організацій, про які ми вже згадали, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад.
Така активність не залишилася непоміченою: з огляду на обіцянку всеукраїнського селянського страйку парламентарії ухвалили поправку «Про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Нею неповернення експортного ПДВ для експорту насіння соняшнику скасовано (невелика різниця — майже весь його і так переробляють в Україні). Щодо ріпаку скасування експортного ПДВ відклали до 1 січня 2020 року, сої — до 1 вересня 2018 року, розповів Іван Мірошниченко.
ПРЯМА МОВА
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим МАРТИНЮК:
— Поправка, якою внесено зміни до Податкового кодексу в частині скасування ПДВ, не урядова, її ініціювали в парламенті. Навіть безвідносно до суті цієї новації формат її ухвалення — без належного обговорення — складно назвати прийнятним, оскільки бізнес розраховує на прогнозовані правила гри.
Мінагрополітики проводить розрахунки й аналізує наслідки скасування ПДВ для сільгосптоваровиробників і вплив на олійну галузь. Паралельно спільно з членами Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики проробляємо кроки, які здатні якщо не нівелювати, то пом’якшити ефект, зокрема розглядаємо можливість відтермінування набрання чинності нового режиму оподаткування, щоб дати гравцям ринку змогу завершити експортний цикл за старими правилами.
Ми в Google+