Безумовна капітуляція росії й  повне визволення українських територій — це єдині прийняті умови для переговорів з москвою. Про це під час зустрічі з журналістами у Брюсселі, яка пройшла у Хабі українського громадянського суспільства, заявила військова парамедик, громадська активістка Юлія Паєвська з позивним «Тайра», яка провела три місяці в російському полоні. 

Юлія Паєвська організувала підрозділ військових медиків-волонтерів «Янголи Тайри» і служила на фронті з 2014 року. Із початком повномасштабного вторгнення росії «Тайра» перебувала в Маріуполі, де допомагала доставляти поранених у міські лікарні. 16 березня «Тайра» та її водій намагалися вивезти з Маріуполя до Запоріжжя жінок і дітей. Проте потрапила в полон до російських окупантів. 

«Доживу до завтра. Я дуже вперта»

«Тайрі» й досі важко згадувати про три місяці російського полону. «Це для мене як рана, яка ніяк не гоїться. Це був для мене дуже травматичний досвід. Я тисячу разів уже розповідала про це, але розказуватиму знову і знову», — сказала Юлія Паєвська. За її словами, умови утримання і чоловіків, і жінок в російському ув’язненні абсолютно нелюдські. Бувало, що під час затримання матерів розлучали з дітьми, а потім у тюрмі жінка дізнавалася, що її дитину переправили в росію на всиновлення. В ув’язненні вона зустріла багато жінок, яких зґвалтували російські солдати, але «бояться говорити про це і носять цю трагедію в собі». 

«В ув’язненні недоступні елементарні умови — душ, зубна щітка, шампунь, рушник, засоби особистої гігієни. Я повернулася з полону в тому самому одязі, в якому мене забрали. Їжа, яку там дають, жахлива, а умови утримання надзвичайно жорстокі. Проте порівняно з усім іншим це не найбільша проблема», — каже «Тайра».  Вона зазначає, що не може розповідати про чимало речей, бо триває слідство, але жорстокі побиття і катування в російській в’язниці були, хоч це страшно звучить, нормальним явищем.

«Катують дуже професійно. Вони на цьому знаються. Мають спеціально оснащені приміщення для тортур», — розповідає «Тайра». Не менш страшна за фізичні знущання психологічна наруга: постійні приниження і брехня, що «України вже немає, що вся ваша мужність ні до чого, бо ви нікому не потрібні». Юлія розповідає, що на допитах російські кати весь час переконували її скоїти самогубство. «Але я їм відповідала: доживу до завтра. Я дуже вперта», — додає «Тайра» з усмішкою. 

За звільнення «Тайри» боровся весь світ

Відданість загальнолюдським цінностям змусила Юлію Паєвську вісім років тому взяти в руки сумку парамедика. «Я допомагала нашим військовим, цивільному населенню. Навіть до ворогів ставилася по-людськи, але, на жаль, загальнолюдські цінності їм не зрозумілі», — зазначила вона, наголосивши, що сотні цивільних і військових медиків перебувають у російському ув’язненні. 

За словами «Тайри», нині ніхто не може напевне сказати, скільки українців перебуває в полоні, адже, крім військових, окупанти утримують багато звичайних громадян. 

«Маю приблизне уявлення, скільки цивільних було захоплено в полон у Приазов’ї, але не впевнена, що маю право називати ці цифри», — каже «Тайра».  Вона вважає, що в ЄС є достатньо важелів впливу на рф, щоб вимагати дотримання правил утримання полонених і проведення обмінів.

«Необхідно, щоб європейські інституції добилися від росії дозволу на доступ до наших полонених і на власні очі побачили, що там з ними роблять»,— наголосила Юлія Паєвська.  

«Тайра» пригадує: окупанти весь час говорили, що про неї в Україні всі забули і ніхто її не шукає. «Але про мене не забула не лише Україна, про мене знав увесь світ. І завдяки цьому моє звільнення стало можливим», — каже вона і  закликає не припиняти інформаційної кампанії й надалі боротися за звільнення всіх наших.  Масштаби злочинів, які скоює російська армія в Україні, безпрецедентні, але «Тайра» переконана, що всі їх буде зібрано та задокументовано для майбутнього трибуналу. 

«Хочу, щоб трибунал над російським керівництвом відбувся якнайшвидше», — наголосила вона.