Загони територіальної оборони — це поняття стало для нас звичним, здавалось би, недавно. А тим часом це для нашої країни не новина. Щоб детальніше дізнатися, що таке загони тероборони, які функції вони виконують і чим відрізняються від добровольчих, «УК» запросив до розмови начальника управління територіальної оборони Головного оперативного управління ГШ ЗС України полковника Ігоря КОСЯКА.
— Ігоре Анатолійовичу, як формуються підрозділи тероборони?
— Територіальна оборона — це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення функціонування органів держвлади і економіки. Якщо війська йдуть із боями вперед, то хтось має залишатися в тилу для охорони кордону, забезпечення нормальної роботи органів місцевого самоврядування тощо. Такі завдання покладено на територіальну оборону.
Підрозділи ТрО діють лише в разі оголошення війни чи особливого періоду після оголошення мобілізації. Генштаб — організатор, розробник завдань і планів, координатор питань між усіма ланками. Завдяки загонам ТрО вдалося вивільнити військові частини ВДВ та механізованих військ для рейдових і наступальних дій у липні — серпні 2014 року. З огляду на успішне виконання бойових завдань в АТО (понад 90% окремих мотопіхотних батальйонів (ОМПБ) здобули досвід участі) керівництво ЗС вирішило переформувати батальйони ТрО в окремі мотопіхотні батальйони та ввести їх до складу бойових бригад і полків.
— Хто ж потрапляє в загони тероборони?
— Це прописано у статті 18 розділу ІІІ Закону «Про оборону України» від 06. 12. 1991 року. До підрозділів тероборони приписують три категорії: стрілецькі батальйони, загони охорони і роти охорони військкоматів, на загальних засадах — резервістів або військовозобов’язаних від 18 до 60 років (за бажанням).
Особливості загонів оборони і рот охорони порівняно зі стрілецькими батальйонами в тому, що перші залишаються в тих адміністративно-територіальних одиницях, де сформовані. Вони виконують завдання в межах області. А стрілецькі загони мають екстериторіальне призначення. Зокрема можуть допомагати прикордонникам у підсиленні блокування держкордону або, як нині в зоні АТО, — для ізоляції зони бойових дій, щоб не допустити проникнення на мирну територію зброї, наркотиків, вибухівки. І, звичайно ж, боротьба з диверсійно-розвідувальними групами, незаконними озброєними формуваннями.
Фінансове забезпечення бійців таких підрозділів Збройних сил — як і будь-якого військовослужбовця ЗС. Усі мобілізовані у ці підрозділи користуються відповідними пільгами і соціальними гарантіями.
.jpg)
— Чому підрозділи тероборони плутають із добровольчими?
— З початком першої черги мобілізації у травні 2014 року в Україні було введено в дію плани територіальної оборони, за сприяння обласних і міських держадміністрацій сформовано понад 30 батальйонів ТрО. Асоціації з добровольчими загонами виникли тому, що перші підрозділи тероборони формувалися переважно з добровольців. Керувалися люди і власними інтересами, сподіваючись, що ці підрозділи не вийдуть за межі області. Торік виникли непорозуміння в західних регіонах із бійцями-тероборонівцями. Коли було прийнято рішення про направлення їх для ізоляції зони проведення АТО, люди, дізнавшись про це, відмовлялися від служби, родичі організовували пікети.
— Яка мета і результати командно-штабних навчань з тероборони, що відбуваються у травні-червні за рішенням Президента України — Верховного Головнокомандувача ЗСУ?
— Головна мета цих навчань — перевірка впровадження спланованих органами військового управління заходів, практичне напрацювання питань формування, підготовки та виконання завдань військовими частинами ТрО.
Навчання пройшли у два етапи. Перший — планувальний. Штаби опрацювали документи. Під час другого, практичного етапу ці завдання реалізовували із залученням відповідних підрозділів. Понад 20 підрозділів, це майже 10 тисяч громадян, протягом тижня навчались у складі стрілецьких батальйонів, загонів і рот оборони. ОДА мали змогу забезпечити залучення військовозобов’язаних до таких зборів на місцях. Майже в кожній області проведено відповідні навчання з військовозобов’язаними на базі військових частин або навчальних центрів. Після зборів люди повернулися додому. Планують залучати їх і далі на періодичні збори для вдосконалення військових навичок.
Загони оборони планують застосовувати тільки у межах адміністративно-територіальної одиниці, де їх сформовано. Також у разі захоплення супротивником території району загони оборони становитимуть основу руху опору та партизанського руху.
— Розкажіть про бойовий внесок батальйонів ТрО у стримуванні сепаратизму та тероризму.
— За участі 11-го, 24-го, 25-го, 34-го, 37-го, 41-го, 42-го батальйонів ТрО 2014 року від терористів визволено Дебальцеве, Фащівку, Городище, Адріанопіль, Федорівку та інші населені пункти Донбасу.
П’ятиденна стійка оборона 17-го батальйону ТрО на Донецькому напрямку в жовтні 2014 року дала змогу відвести загальновійськові підрозділи, перегрупувати сили і засоби та створити сприятливі умови для завдання потужного ураження супротивнику.
Упродовж 17—22 лютого 2015 року силами військових частин ЗС, серед яких були 25 ОМПБ на дебальцівському напрямку та 13 і 42 ОМПБ — на вуглегірському, забезпечено організований відхід наших військ на раніше підготовлені позиції. Нині активні оборонні дії 20 та 22 ОМПБ на донецькому напрямку та 18 і 37 — на маріупольському не дають змоги російсько-терористичним угрупованням просунутися вглиб Донеччини. Понад 50 тисяч військових та правоохоронців виконували і виконують завдання з охорони та оборони важливих об'єктів і комунікацій.
— Нині Україна — єдина країна в Європі, яка має унікальний практичний досвід виконання заходів територіальної оборони.
— Цей досвід допоміг прийняти необхідні рішення щодо вдосконалення загальної системи територіальної оборони. Звичайно, кожна країна має власний досвід і систему. У Німеччині це фактично війська оборони. Збройні сили цієї країни мають експедиційний характер і виконують завдання за межами країни або займаються стабілізацією ситуації на першому етапі, а територіальна оборона — другий ешелон. Німеччина — країна-член НАТО, для неї загроза малоймовірна. Тому підрозділів ТрО у мирний час там не утримують. У Латвії структура тероборони існує і в мирний час. Резервісти проходять підготовку і отримують зарплатню. Білоруси взяли за основу наш досвід 1998—1999 років.
Наша система схожа на польську. Голова ОДА відповідає за питання тероборони. На особливий період він голова ради оборони в області. Проте рада — колегіальний орган, прямого управління військовими частинами вона не має. До 2005 року на випадок воєнного часу в нас були бригади і полки, батальйони і роти тероборони. Потім виникла думка про їх трансформацію і єдиний підрозділ для уніфікації. У 2014 році після оголошення особливого періоду почали формувати підрозділи тероборони, які на той час існували як батальйони.
Події на сході стали шкалою виміру патріотизму наших співвітчизників. Тому для масового залучення місцевих жителів прийнято рішення про створення місцевих підрозділів — загонів оборони.
Ольга ПРОКОПЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ігор КОСЯК. Народився 1965 року. 1986-го закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище. 1996-го — Академію ЗСУ. 2007 року закінчив Національний університет оборони США. З 2011-го — на посаді Начальника управління територіальної оборони Головного оперативного управління ГШ ЗС України.
Ми в Google+