Нещодавно Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт про вдосконалення функціонування індустріальних парків в Україні. У разі схвалення документ має унормувати вимоги до таких утворень та визначити механізми їхнього функціонування.

У реєстрі є, а фактично не працюють

Нагадаємо, що індустріальний парк — це територія, відведена під час планування міста для промислового розвитку. Мета створення таких парків — забезпечення підприємств спільною розвиненою інфраструктурою та контроль над виробництвом і впливом на довкілля. Промислові парки зазвичай розташовують на околицях міст або поза основними житловими районами, забезпечують доброю транспортною доступністю, зокрема автомобільним і залізничним транспортом.

Такі парки часто створюють коло портів, аеропортів, залізниць та інших транспортних вузлів, що дає змогу зменшити транспортні витрати. Часто створення промислових парків відбувається в межах програм з економічного розвитку, а підприємствам у них надають певні пільги.

«Індустріальні парки — запорука стрімкого економічного зростання. Тому уряд пропонує перезапустити роботу індустріальних парків в Україні, аби вони ефективно запрацювали», — вважає Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

На 28 грудня 2020 року до Реєстру індустріальних (промислових) парків їх було внесено 45. У 23 обрано керуючі компанії, у восьми — залучено учасників (усього 10).

Однак, як вважає міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, фактично склалася ситуація, коли частина індустріальних парків, внесених до реєстру, не розвиваються або їх розвиток не вважають пріоритетом у відповідних громадах і регіонах. Таких вісім індустріальних парків, створених до 2015 року, і 16 — після.

Частиною першою статті 38 цього законопроєкту визначено, що рішення про ліквідацію індустріального парку ухвалює ініціатор його створення. На практиці ініціатори не приймають таких рішень. Так було ухвалено лише одне рішення — про ліквідацію індустріального парку «Центральний» у м. Кременчук Полтавської області.

Чинне законодавство не регулює питання вилучення індустріальних парків з реєстру. Запровадження відповідних норм у новому законопроєкті дасть змогу уникнути існування індустріальних парків, що працюють лише на папері або через різні обставини не забезпечують визначених законодавством мінімальних вимог на певних етапах розвитку і функціонування. Такий підхід стимулюватиме їхню роботу.

Проєкт закону передбачає можливість вилучення індустріального парку з реєстру і відповідно втрату права на державну підтримку за визначеним переліком умов. Проте можливе й повторне внесення такого парку до реєстру, проте не більш як раз.

«Проєкт пропонує посилити вимоги до індустріальних парків, які вноситимуть до реєстру. Робити це треба для того, щоб забезпечити їхню належну державну підтримку за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. Таку підтримку можна здійснювати коштом державного фонду регіонального розвитку згідно з частиною першою статті 97 (субвенції) Бюджетного кодексу України. За рахунок коштів місцевих бюджетів — відповідно до рішень місцевих рад про місцевий бюджет», — пояснює Ігор Петрашко.

Могли б давати мільярди доларів…

Роботу індустріальних парків в Україні на сьогодні не можна визнати навіть задовільною. 60% з них муніципальні, 33% — приватні, 5% — змішані і 2% перебувають у державній власності.

Як зазначає експерт з енергетики та інвестицій Українського інституту майбутнього народний депутат VIII скликання Наталія Кацер-Бучковська, працюючи належно, парки могли б давати нашій економіці мільярди доларів і створювати сотні тисяч робочих місць щороку.

«Однак нині функціонують лише 10 українських парків, і цифри набагато скромніші: за шість років роботи такі парки створили трохи більш як 400 робочих місць, і вся концепція залишається досить непопулярною», — констатує вона.

Як вважають інші фахівці-практики, приміром директор керуючої компанії індустріального парку «Соломоново» ТОВ «Сезпарксервіс» (Закарпатська область) Володимир Панов, індустріальні парки мають зіграти ключову роль, адже можуть стати рушієм, який дасть поштовх до динамічного розвитку вітчизняної економіки.

«Якщо подивимося навколо і проаналізуємо індустріалізацію Азійських тигрів, країн Латинської Америки, Туреччини і Сполучених Штатів, то побачимо, що індустріальні парки завжди були поштовхом, який стимулював економічне зростання і створення інноваційних технологій. Ось чому й досі велику увагу в цих країнах приділяють саме розвитку індустріальних (промислових) і технологічних парків і зон. У підсумку індустріальні парки — це всесвітньо відомі бренди, нові технології, інновації, новий високопрофесійний робітничий клас, пожвавлення внутрішнього споживчого попиту, зростання економіки», — додає експерт.

Туреччина наприклад менш ніж за десять років перетворилася з виробника легкої промисловості та експортера сільськогосподарської продукції на одного з регіональних промислових лідерів, а 2013 року повністю повернула борг МВФ.

Польща, за словами Наталії Кацер-Бучковської, теж застосувала механізм індустріальних парків для економічного стимулювання, і за 25 років вони дали понад 25 мільярдів євро інвестицій. У країні було створено понад 300 тисяч робочих місць, що дало змогу Польщі збільшити експорт більш ніж утричі.

Тож укотре влада дає шанс на сталий розвиток індустріальних парків у країні, сподіваючись, що вони стануть певним локомотивом розвитку окремих територій та галузей. Треба нарешті зібрати всю волю у міцний кулак та підтримати це добре починання, яке, як бачимо зі світової практики, буває досить успішним. У тих країнах, де індустріальні парки розвивалися не на папері, а насправді, вони здійснили економічний прорив.

СВІТОВИЙ ДОСВІД

Перші індустріальні парки виникли у промислово розвинених країнах понад 100 років тому переважно як інструмент заохочення промислового розвитку. Найбільшого поширення вони набули в період із 1970-х років.

Нині, за різними оцінками, кількість індустріальних парків у світі коливається в межах 12—20 тисяч. Наприклад, у США їх 400, Чехії — понад 100, Польщі — 60, в Туреччині — 263. У Республіці В’єтнам на 200 індустріальних парків припадає 25% ВВП та 40% залучених інвестицій.

Індустріальні парки в різних країнах можуть відрізнятися за масштабами, економічними показниками, кількістю підприємств, чисельність працівників тощо. Проте спільна їхня спеціалізація на високотехнологічних виробництвах.